Усім стояти: які сюрпризи для бізнесу приховує новий закон про обшук нардепів

Усім стояти: які сюрпризи для бізнесу приховує новий закон про обшук нардепів

Пам’ятка для підприємців, до яких завітали правоохоронці

Цей матеріал також доступний російською
Усім стояти: які сюрпризи для бізнесу приховує новий закон про обшук нардепів
Фото: УНІАН

Верховна Рада на початку жовтня ухвалила у другому читанні та в цілому закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства (№1009). Пізніше документ підписав президент Володимир Зеленський.

Попри те що новий закон привернув увагу громадськості та ЗМІ через врегулювання ним проведення обшуків народних депутатів без згоди на це Верховної Ради, зміни стосуватимуться й бізнесу.

Як нові правила позначаться на останньому і на що варто звернути увагу підприємцям, розповіла Mind адвокат, старший юрист практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine Ганна Щеннікова.

Початок жовтня ознаменувався бурхливими дискусіями щодо змін до кримінального процесуального законодавства (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства»), зокрема, були внесені зміни до правил проведення обшуків силовиками. Нагадаємо, що відповідно до нововведень правоохоронці в клопотаннях про проведення обшуків повинні вказувати, які саме предмети вони хочуть знайти. Під час обшуку є обов'язковою присутність адвоката, а слідчі дії слід фіксувати за допомогою аудіо- та відеоапаратури.

Наявність кримінальної відповідальності за умисну несплату податків, на жаль, залишається одним із способів тиску на бізнес в Україні. Так, органи, що мають захищати інтереси держави і громадян, використовують увесь спектр  прав, наданих кримінальним процесуальним законодавством, аби додати суб’єктам господарювання додаткової роботи. І в більшості випадків – безпідставно. Цей висновок стосується більшості так званих економічних злочинів (ст. 204, 205, 205-1, 209, 212, 212-1, 216, 218-1, 219 Кримінального  кодексу України (КК України), та інших кримінальних правопорушень).

За статистикою відкритих проваджень на підставі ст. 212 КК України «Ухилення від сплати податків» лише 1 із 10 справ за результатами розслідування передається до суду. І лише 9% із цих справ закінчуються вироком. Такі висновки можна зробити за даними ДПС та Генеральної прокуратури України.

На практиці можна виокремити три найвагоміші види втручання в діяльність бізнесу з боку правоохоронних органів: обшук, тимчасове вилучення майна та накладення арешту на майно. Проте перші два випадки можуть найбільше вплинути на підприємницьку діяльність, а отже розберемо їх детальніше.

Як не схибити під час обшуку

Зрозуміло, що обшук – це слідча (розшукова) дія, яка вимагає максимальної уваги з боку суб’єкта господарювання, а також залучення адвоката. Слідчий, прокурор зобов’язаний допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення.

Обшуку має проводитися на підставі ухвали слідчого судді, а ухвала про дозвіл на обшук може бути виконана лише слідчим чи прокурором.

КПК України передбачає, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді повинен відбуватися в час, коли заподіюється найменша шкода звичайним заняттям особи, яка ними володіє (якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання такої умови може істотно зашкодити меті обшуку). У той же час необхідно пам’ятати про наявну пряму заборону на проведення обшуку в нічний час (з 22 години вечора до 6 години ранку). Винятком є ситуації, які не терплять зволікання, коли затримка в проведенні обшуку може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення або втечі підозрюваного.

Причина проведення обшуку – одне із найголовніших питань, відповідь на яке доцільно отримати на початку слідчих дій.

Закон зобов’язує перед початком проведення обшуку особі – власнику житла чи іншого володіння, а за її відсутності – іншій присутній особі, пред’явити відповідну ухвалу і надати її копію. 

Отримавши таку ухвалу:

  • слід співставити прізвище особи, якій дозволено провести обшук, із даними пред’явлених документів;
  • перевірити правильність адреси, зазначеної в даній ухвалі, та прізвища, ім’я, по-батькові особи, якій належить приміщення, де проводиться обшук;
  • переконатися в чинності терміну дії ухвали, який зазначено, як правило, в її резолютивній частині.

На практиці важливо також записати реквізити пред’явлених документів усіх осіб, хто перебуває на території підприємства, із зазначенням їх посад та прізвищ. При відмові пред'явити документи, про це необхідно повідомити за телефоном 102 та зафіксувати незаконність дій даних осіб. Не зайвим буде відповідне повідомлення і на гарячу лінію МВС України, прокуратури, податкової служби.

Крім того, варто звернути увагу на осіб, які будуть залучені для проведення зазначеної слідчої дії у  якості понятих. Важливо також переписати їхні дані та наполягати надалі, аби ці особи були завжди біля службових осіб під час проведення обшуку. Вкрай рідко представники бізнесу використовують інструмент подачі клопотання про заміну понятих у разі, якщо виникла підозра стосовно їх упередженості.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – повнолітньому членові її сім’ї або його представникові. До слова, при проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

Важливо, що обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов’язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису, а тому не зайвим буде скористатися своїм правом та також здійснювати аудіо – та відеофіксацію того, що відбувається.

Про правила вилучення майна

Досить часто під час проведення обшуків у суб’єктів господарювання вилучається майно та документи. Зазвичай перелік майна або документів, які відшукуються, наведено у відповідній ухвалі слідчого судді. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Важливо пам’ятати, що з 22 лютого 2019 року слідчі та прокурори позбавлені повноважень вилучати комп’ютерну техніку на підприємстві або на місці, де провадиться підприємницька діяльність.

Водночас тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку все-таки можливе, «коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту» (ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України).

Як і у випадку обшуку, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час тимчасового вилучення майна зобов’язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Клопотання про арешт на майно, яке не було перелічено в ухвалі слідчого судді на обшук, має бути подано до суду на наступний робочий день після вилучення. Якщо ж вилучено майно, яке перелічене в ухвалі, то з відповідним клопотанням орган досудового розслідування має звернутися до суду протягом 48 годин. В інтересах платника податків після спливу зазначеного строку звернутися із відповідною заявою до прокуратури із проханням надати інформацію щодо наявності арешту, тобто дізнатися, чи накладено арешт на вилучене майно в установленому законом порядку. У разі пропущення такого строку, прокурор у кримінальному провадженні зобов’язаний повернути таке майно особі, у якої воно вилучалось.

Законом надано виключний перелік обставин, за яких майно може бути повернуто:

  • за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
  • за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
  • у випадках, коли клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна подано пізніше наступного робочого дня після вилучення майна або ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановив пізніше 72 годин із дня находження до суду відповідного клопотання;
  • у разі скасування арешту.

З огляду на складність процедури вилучення та особливо повернення тимчасово вилученого майна, а надто – скасування його арешту, працівники правоохоронних органів часто застосовують недосконалість чинного кримінального процесуального законодавства, що призводить до тиску на бізнес  – «переслідування заради переслідування». Однак проти будь-яких незаконних дій може бути використана протидія. Головне, вчасно реагувати, пам’ятаючи про вищевказані ключові права. І не забувати про деталі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті