Очікування-2020: топ-20 правових новин для бізнесу

Початок року – час планування та аналізу минулорічних перемог і поразок. Тому пропонуємо ознайомитись зі змінами, які вже відбулись чи ще відбудуться протягом 2020 року.

Що чекає на український бізнес у новому десятилітті, розповів Mind юрист ESQUIRES Віктор Зальотін.

Пропонуємо добірку з 20 найважливіших правових новин на 2020 рік, які будуть корисні бізнесу, незалежно від сфери його діяльності.

1. Підвищені податки та збори

Традиційно у новому році збільшуються показники, які впливають на оподаткування.
Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2020 складе 4723 грн, прожитковий мінімум для працездатних осіб – 2102 грн. Зважаючи на це, сума мінімального страхового внеску з ЄСВ у 2020 році складе 1039,06 грн.

Єдиний податок для фізосіб-підприємців на 1-й групі складе 210,2 грн, разом із ЄСВ – 1249,29 грн щомісяця. Єдиний податок для фізосіб-підприємців на 2-й групі складе 944,6 грн, з ЄСВ – 1983,66 грн на місяць. Також змінюються розміри судового збору, які прив’язані до прожиткового мінімуму працездатних осіб.

2. Нові банківські рахунки

З 13 січня 2020 року в Україні використовуються лише банківські рахунки міжнародного стандарту IBAN. Номери рахунків клієнтів банків міститимуть 29 символів та відповідатимуть вимогам стандарту IBAN, що використовується у Європі. За таких умов старі рахунки вже не діятимуть, тому радимо перевіряти будь-які реквізити, аби уникнути прикрих помилок.

3. У 2020 році бізнес очікує низка перевірок

Наведемо масштаби перевірок, а саме кількість суб’єктів господарювання, що перевірятимуться протягом року:

• Державна служба України з питань праці – 16 905
• Пенсійний фонд України – 1150
• Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – 22 432
• Державна екологічна інспекція – 11 328
• Державна служба України з надзвичайних ситуацій  – 44 119
• Державна податкова служба України – 6147

4. Реєстратори розрахункових операцій (РРО)

Новації у сфері застосування РРО набуватимуть чинності поетапно впродовж року.

Із 19 квітня 2020 року з’явиться можливість використовувати програмні РРО замість звичайних касових апаратів і видавати покупцям чеки в електронній формі. Істотно виростуть розміри штрафів за порушення законодавства про РРО.

З 1 жовтня 2020 року розшириться коло підприємців, які будуть зобов’язані застосовувати РРО незалежно від обсягу доходу. Крім техніки й медикаментів, до нього, зокрема, увійдуть:

• інтернет-торгівля;
• торгівля ювелірними виробами;
• громадське харчування;
• туристичні послуги;
• готельні послуги.

З цієї ж дати запрацюють норми про «кешбек»: покупці, які здійснили покупку на суму понад 850 грн і не отримали фіскальний чек, що відповідає всім вимогам законодавства про РРО, зможуть отримати свої гроші назад.

5. Incoterms 2020

Із 1 січня 2020 року набули чинності нові правила Incoterms 2020 (тлумачення міжнародних торговельних термінів), які були опубліковані ще 10 вересня 2019 року. Відбулися такі зміни в нових базисних умовах поставки продукції:

• видалили термін EXW (самовивіз) з правил Інкотермс;
• видалили термін FAS (вільно уздовж борта судна);
• поділили термін FCA (Франко перевізник) на два базиси поставки: один для наземної доставки, а інший для морських контейнерних поставок;
• змінили умови поставок FOB і CIF для контейнерних перевезень;
• новий термін в Інкотермс 2020 року – CNI (Cost and Insurance – Вартість і страхування), який означає, що продавець виконав поставку, коли застрахований товар розміщений у зазначеному порту відвантаження;
• два нових правила в Інкотермс 2020 ґрунтуються на умовах поставки DDP – DTP і DPP.

6. Запроваджено нові правила реєстрації географічного зазначення

1 січня набуває чинності закон щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень. Правова охорона надається географічному зазначенню, яке повністю або частково омонімічне із зареєстрованим в Україні географічним зазначенням, за умови добросовісного місцевого і традиційного використання та якщо таке використання виключає можливість сплутування та введення в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

7. Рада скасувала державну монополію на виробництво спирту

З 1 січня 2020 року Верховною Радою суб’єктам господарювання надано можливість виробляти спирт будь-якої форми за умови отримання відповідної ліцензії, а також запроваджено повну лібералізацію експорту спирту з України.

Водночас, для захисту вітчизняного товаровиробника, імпорт спирту до 1 січня 2022 року зможуть здійснювати тільки уповноважені Кабінетом Міністрів державні підприємства.

8. Адвокатська монополія відміняється

Незважаючи на тривалі очікування, з 1 січня адвокатська монополія не впроваджується. Слід вказати, що вона є частковою, адже принаймні в кримінальних справах представляти підозрюваного/обвинуваченого може лише адвокат.

9. Штатним юристам дозволили представляти підприємство в суді

Продовжуючи тему скасування адвокатської монополії, не можна не згадати інші правові наслідки – органи державної влади та юридичні особи знову можуть представляти себе в судах самостійно. Це можуть бути не лише керівники, члени виконавчих органів юридичної особи, але й інші уповноважені особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (включно з працівниками).

10. Перспективи легалізації маріхуани

У середині жовтня минулого року в партії «Слуга народу» оголосили про плани легалізації в Україні медичного канабісу. Через два місяці відповідний законопроєкт про легалізацію не лише не ухвалений, а навіть не зареєстрований у парламенті. Основна битва між усіма зацікавленими сторонами призначена на 2020 рік.

З огляду на світові тенденції лібералізації (лише у 2019 році маріхуану було легалізовано в Канаді, медичну в штатах Луїзіана та Іллінойс (США), а загалом частково чи повністю вона легалізована в 46 країнах світу), можна очікувати нові можливості для бізнесу в сфері вирощування конопель.

11. Перспективи відкриття ринку сільськогосподарської землі

Найпопулярніші законодавчі ініціативи Верховної Ради 2019 року, безумовно, стосуються обігу земель сільськогосподарського призначення. Головне питання, навколо якого точиться дискусія: хто зможе набувати землі у власність?

Згідно з останнім законопроєктом, набувати право власності на землю сільгосппризначення можуть громадяни України; юрособи України, створені й зареєстровані за законодавством України, учасниками яких є лише громадяни України та/або держава та/або територіальні громади; територіальні громади; держава. Іноземцям заборонено набувати право власності на земельні ділянки – заборона втратить чинність за умови схвалення продажу землі іноземцям на референдумі.

Пожвавить конфлікти на обговореннях законопроєкту ще одне питання: як прописувати набуття у власність земель у випадку узаконення подвійного громадянства? Тим не менш закон у цьому році неминуче допишуть.

12. Перспективи легалізації грального бізнесу

У середині грудня 2019 року нардепи не підтримали легалізацію грального бізнесу, а закон відправили на доопрацювання.

16 січня 2020 року закон було схвалено у першому читанні – пропонується ліцензування та регулювання діяльності казино, букмекерських контор, гральних автоматів, лотерей, та азартних ігор у мережі Інтернет.

Відповідно, розроблюється ряд реєстрів, один з них – реєстр самообмежених осіб, яких не будуть допускати до азартних ігор. Це означає, що гравці попередньо проходять ідентифікацію, а тому нелегальні гральні заклади частково будуть існувати.

13. Зміни в правилах фінмоніторингу

З 2020 року суму фінансових операцій, що підлягає обов’язковому фінмоніторингу, буде збільшено зі 150 000 до 400 000 грн (за винятком ситуацій, коли платника або операцію визначать як ризиковані за іншими критеріями). Паралельно зі зміцненням курсу гривні на валютному ринку така реформа полегшить життя і наглядовим органам, і бізнесу.

14. Зміни на ринку фінансових послуг

З 1 липня 2020 року буде остаточно ліквідовано Нацкомфінпослуг (Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг) – функції цієї установи розподілять між Нацбанком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).

Відповідний закон парламент ухвалив у вересні. Так, НБУ стане відповідальним за діяльність страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів і бюро кредитних історій. НКЦПФР ж регулюватиме недержавні пенсійні фонди і фонди фінансування будівництва.

15. Зміниться процедура державних закупівель

У квітні 2020 року набирає чинності закон, згідно з яким поріг закупівель буде знижено до 50 000 грн, а торги від 50 000 до 200 000 грн відбуватимуться за скороченою процедурою. Учасникам закупівель буде надана доба на виправлення неточностей у тендерній пропозиції. Сьогодні виправляти пропозицію не можна, що призводить до відхилення заявки.

16. Спрощення оцінки об’єктів нерухомості

Не пізніше 1 липня 2020 року буде запроваджено спрощену процедуру оцінювання об’єктів нерухомості: будь-яка особа зможе отримати довідку про оцінку в стислі терміни та на її підставі розпоряджатися майном. У разі незгоди особи з визначеною вартістю буде можливість провести оцінку в загальному порядку з реєстрацією в Єдиній базі даних звітів про оцінку.

Законом також передбачено, що нотаріуси отримають право безплатного доступу до Єдиної бази для перевірки довідок і звітів про оцінку нерухомості.

17. Рада підтримала деофшоризацію української економіки

4 грудня 2019 року Верховна Рада схвалила в першому читанні законопроєкти №1209–1 і №1210 щодо протидії̈ розмиванню податкової бази і виведенню прибутку з-під оподаткування (ВEPS) та задля деофшоризації економіки.

Так, законопроєкт № 1209–1 спрямований на впровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі, реформування інституту фінансової відповідальності та вдосконалення процедури адміністрування податків і зборів.

Законопроєкт №1210 спрямований на лібералізацію валютного регулювання – запроваджується оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній на рівні контролюючої особи та перелік інших запобіжних механізмів для недопущення уникнення від оподаткування. Переважна кількість змін вводиться з 1 січня 2020 року.

18. Держпраці перевірятиме бізнес по-новому

Виключено норму, згідно з якою в разі усунення порушення у встановлений термін роботодавця не штрафували. Кабмін постановою від 4 грудня 2019 року №1132 виклав Порядок перевірок Держпраці в новій редакції, яка діє з 31 грудня 2019 року. Тепер перевірки проводитимуть у формі інспекційних відвідувань, які проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів (раніше перевірки також проводилися у формі невиїзних інспекцій).

Однак усе може змінитися з прийняттям проєкту закону «Про працю», який зареєстровано 28 грудня і який замінить собою Кодекс законів про працю. Згідно з законопроєктом, передбачені і виїзні, і невиїзні інспекції, а роботодавців не штрафують, якщо вони усунуть усі порушення у встановлений термін.

19. Запрацює програма з підтримки малого й середнього підприємництва

З 1 лютого 2020 року почне діяти програма з підтримки малого й середнього підприємництва, яка передбачає доступне кредитування під 5–9 % річних. Кредити до 1,5 млн грн строком на 5 років під 5% річних видаватимуться, якщо передбачається дохід до 25 млн грн і створюються мінімум два робочих місця.

Видання кредитів під 7% річних – якщо передбачається дохід до 25 млн грн, без створення нових робочих місць, але за кожного нового працівника ставка буде знижена на 0,5%. Видання кредитів під 9% річних для бізнесу з доходом до 50 млн грн.

Проте сфери діяльності підприємств не обмежені. Це може бути як освіта, спорт чи охорона здоров’я, так і енергетика, виробництво будь-яких товарів чи надання будь-яких послуг.

20. Новели в декларуванні

З 1 січня 2020 року підлягають декларуванню:

• юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї;
• криптовалюти, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, що декларуються в складі нематеріальних активів;
• банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно.