Разом нас багато… Як порахувати?

Днями Кабінет Міністрів оприлюднив результати так званого електронного перепису населення України. Згідно з його даними, наразі населення України становить 37 289 000 осіб.

Для е-перепису використовувалися три методи: комбінований метод оцінки чисельності присутнього населення (дані мобільних операторів, дані статистичного дослідження домогосподарств і реєстрів), другий метод – використання гендерно-вікової структури населення плюс дані реєстрів, а також третій метод – реєстровий.

Чи дійсно зазначений е-перепис відображає реальну картину та в який термін Україна зможе провести цифровізацію процедури перепису населення, Mind попросив пояснити завідувача відділу моделювання Інституту демографії та соціальних досліджень Володимира Саріогло.

Що таке перепис населення

Основна мета проведення переписів населення полягає в отриманні даних щодо чисельності, складу та розміщення населення (наявного і постійного).

За результатами переписів збирається об'єктивна інформація щодо змін, які відбулися в соціально-економічному житті та устрої держави з часу попереднього перепису.

За інформацією, розміщеною на сайті Держстату, перепис передбачає збір інформації щодо:

• чисельності населення, його розподілу за статтю та віком;
• національного, мовного, сімейного (шлюбного) складу, репродуктивних характеристик;
• громадянства;
• рівня освіти;
• джерел засобів існування;
• зайнятості;
• міграційної активності;
• житлових умов проживання населення, житлового фонду тощо за всіма адміністративно-територіальними одиницями країни.

Перепис населення – це статистичне спостереження, що проводиться з періодичністю не рідше ніж один раз на 10 років на суцільній основі.

За будь-якими методологічними підходами дані мають збиратися по всьому населенню – по особах, сім’ях, домогосподарствах.

Які існують методології перепису населення

Для частини країн світу «традиційним» є перепис, який проводиться шляхом відвідування неінституційних домогосподарств за реєстром адрес, обстеженням інституційних закладів – в’язниць, будинків для осіб похилого віку, хосписів тощо, обстеження мобільного населення.

Інші країни проводять його за даними системи демографічних та адміністративних реєстрів, або застосовують комбінований варіант, коли використовуються і методи збирання даних від населення, й отримання певної частини даних з реєстрів.

Загальний тренд розвитку методології проведення переписів населення полягає у збільшенні частки даних, що отримуються з реєстрів.

Методологічні засади проведення переписів населення за різними підходами дуже ретельно розроблені відповідними міжнародними структурами, насамперед, статистичним департаментом ООН.

Регулярно, особливо перед черговими раундами проведення переписів (… 2000, 2010, 2020 роки), проводяться наукові конференції, навчальні семінари для фахівців органів статистики всіх країн, доводяться стандартні статистичні процедури заповнення відсутніх даних (відмов від надання окремих даних, відмов відкрити двері, нетипових даних, пропусків або помилок у реєстрах тощо), підходи до обробки даних та їхньої публікації.   

Які дані було зібрано та презентовано

Презентовані результати дослідження з оцінки чисельності наявного населення, його розміщення та статево-вікового складу мали на меті оцінку саме названих параметрів. Тобто провести оперативну оцінку з використанням вже наявних даних лише окремих характеристик населення України, що визначаються за результатами переписів (традиційних, за реєстрами, комбінованих тощо).

Таке оцінювання означає, що отримані показники характеризуються певними похибками і ці похибки мають бути враховані.

Під час підготовчих робіт було перевірено можливості використання всіх наявних в Україні реєстрів щодо населення й були обрані лише ті, що виявилися найбільш придатними для розв’язання поставлених завдань.

Основними з цих реєстрів є:

• дані мобільних операторів («Київстар», «Vodafone Україна» і Lifecell) щодо кількості абонентів за адміністративно-територіальними одиницями. Тобто це були виключно агреговані дані без будь-яких ознак персоніфікації.
  Для визначення особливостей користування населенням мобільним зв’язком (у тому числі й кількості сім-карток на одну особу) за статево-віковими характеристиками, регіоном та місцем проживання Державною службою статистики було проведено загальнонаціональне вибіркове обстеження домогосподарств (обстежено понад 26 000 домогосподарств);
• дані Пенсійного фонду України щодо кількості пенсіонерів віком 60 років і старше за однорічними віковими групами і статтю за адміністративно-територіальними одиницями (виключно агреговані дані без будь-яких ознак персоніфікації);
• дані Міністерства юстиції України щодо кількості народжених дітей протягом періоду 2005–2019 рр. за адміністративно-територіальними одиницями;
• дані Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, які отримували будь-які доходи, державну допомогу, субсидії, користувалися іншими державними послугами протягом 2017–2019 років;
• дані реєстрів прикордонників щодо міграційного сальдо та кількості іноземців на території України. 

Методологія оцінки чисельності та розміщення населення за даними із зазначених джерел, зокрема за даними мобільних операторів, розробляється й апробується зараз у багатьох країнах та міжнародних організаціях.

Існують навіть рекомендації щодо використання таких даних у офіційній (державній) статистиці населення, туризму, трудової та маятникової міграції тощо. Але всі отримані результати мають експериментальний характер і для офіційної статистики не є стандартними.

Отже, реалізовані процедури оцінки чисельності населення не забезпечують отримання значної частини інформації, що збирається під час проведення переписів населення.

Для отримання такої інформації в Україні не створено системи регістрів, відсутні методологічні засади, методики та прикладний інструментарій автоматизації розрахунків.

Коли буде оптимізовано процедури перепису

Розв’язання зазначених проблем потребує певного періоду часу. За попередніми оцінками, він може становити від 3 до 5 років. З огляду на це необхідним є проведення в Україні перепису населення циклу 2020 року, можливо, і за комбінованим підходом.

На основі даних перепису процедури оперативної оцінки чисельності та розміщення населення можуть бути відпрацьовані набагато детальніше, щоб їх можна було застосовувати в міжпереписний період.

На наступному етапі, до 2025 або до 2030 року, безумовно, має бути здійснено перехід до перепису на основі реєстрів або до комбінованого перепису з відносно малою часткою населення, що обстежується традиційними методами.

Це дійсно дасть можливість суттєво зменшити витрати на збір демографічних даних і забезпечить можливість своєчасного отримання окремих показників, майже в режимі «реального часу». Крім того, буде стандартизовано процедури використання «великих даних» у офіційній статистиці, зокрема, у статистиці населення, що, безумовно, підвищить її якість.

Про вартість

Вартість традиційного перепису становить близько 3,5 млрд грн. Серед іншого сюди включена вартість розробки програмного забезпечення для обробки даних, планшетів для інтерв’юерів та їхнього навчання, оплата їхньої праці, транспортні витрати, вартість матеріалів, послуг сторонніх організацій, задіяних у перепису, тощо

Щодо вартості робіт з оцінки населення, то зрозуміло, що вона не є дуже-дуже малою.

На цьому етапі це була ініціативна й безоплатна робота, але в майбутньому навряд чи можна розраховувати, що фахівці й організації зможуть виконувати цю роботу безоплатно.

Якщо підготовку відповідної інформації і проведення розрахунків включать до планів діяльності відповідних держаних установ, то робота вже не буде безоплатною.

Потенційна вартість робіт, проведених для реалізації представленої оцінки чисельності наявного населення, може скласти приблизно 12–15 млн грн.

Майже половину від цієї суми становить вартість вибіркового обстеження, проведеного Держстатом.

Частину її становитиме вартість даних мобільних операторів, адже останні є комерційними організаціями і навряд чи надаватимуть ці дані безкоштовно на постійній основі. Крім того, сюди увійде й вартість робіт із підготовки даних реєстрів, яку наразі важко оцінити.