Умови використання: навіщо міняти законодавство про фінансовий лізинг
Як вплине на розвиток бізнесу новий закон

Верховна Рада на початку лютого прийняла в першому читанні законопроєкт «Про фінансовий лізинг» (№1111). Які зміни готує законодавець для ринку послуг про фінлізинг і як вони вплинуть на розвиток бізнесу в Україні, розповів Mind юрист практики M&A, АТ Ader Haber Дмитро Швиденко.
Основна ідея нового закону
Чинним законом, яким врегульовано фінансовий лізинг в Україні, є Закон України «Про фінансовий лізинг», який був прийнятий у грудні 1997 року. З моменту прийняття закону правки до нього вносилися двічі – у 2004 і 2005 роках.
У зв'язку з цим регулююче законодавство вимагає комплексного оновлення – воно не до кінця відповідає ринковим умовам, а також європейським стандартам у цій сфері. За останні роки спостерігалося скорочення кількості компаній, які здійснювали свою діяльність на ринку, а також відхід з українського ринку окремих великих іноземних компаній.
Лізинг у світі є одним з найпоширеніших методів фінансування технічного переоснащення підприємств.
У розвинених країнах через лізинг здійснюється майже третина інвестицій в основні засоби, тоді як в Україні цей показник останніми роками коливається в межах 3–4%, а у 2015 році він впав значно нижче 3%.
Що і під яку відповідальність можна буде передавати в лізинг
Крім прийняття нового закону, планується внесення змін до таких нормативних актів:
- Кримінальний кодекс передбачається доповнити положеннями, що підсилюють відповідальність за неповернення транспортних засобів (ТЗ) після припинення договору лізингу, незаконні дії з майном, переданим у фінансовий лізинг, а також за шахрайські дії з договорами фінлізингу.
- З метою уніфікації законодавства передбачено виключити положення про лізинг з Господарського кодексу України (ГКУ) і з низкою змін перенести до Цивільного кодексу України (ЦКУ).
- У ЦКУ планується розширити перелік речей, які можуть бути предметом лізингу; встановити обов'язок лізингодавця письмово повідомити продавця про те, що придбання майна здійснюється для подальшого передання в лізинг; більш чітко врегулювати особливості визначення права власності на предмет лізингу, а також наслідки визнання договору лізингу недійсним.
- У Кодексі з процедур банкрутства пропонується конкретизувати, що в ліквідаційну масу підприємств не включаються об'єкти фінансового лізингу.
- Закон «Про дорожній рух» буде доповнено переліком обов'язків водіїв. У разі наймання ТЗ водій замість реєстраційного документа на транспортний засіб може пред'являти його нотаріально завірену копію разом з оригіналом або нотаріально завірену копію договору про наймання ТС.
- У Декреті КМУ «Про державні мита» ставки мита за нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу передбачається встановити на рівні мит за нотаріальне посвідчення договорів застави.
Що врегулює новий закон
Закон позитивно впливає на регулювання правовідносин і захищає інтереси компаній, які надають послуги фінансового лізингу (в першу чергу фінансові компанії). Документом передбачається ліквідувати значну кількість лазівок, які дозволяли недобросовісним підприємствам бути в більш вигідному положенні на ринку порівняно з його професійними учасниками.
Тепер законодавством будуть чітко визначені поняття фінансового лізингу, а також вимоги до договору і його сторін. Це дозволить захистити споживачів від несумлінних компаній, які мали можливість надавати такі послуги раніше, фактично не маючи на це повноважень. Також нововведення позитивно вплинуть на конкуренцію на ринку фінансового лізингу (зменшення кількості недобросовісних компаній).
Законопроєктом пропонується:
- встановити єдиний порядок регулювання відносин, пов'язаних з фінлізингом, та окремих його видів та форм;
- визначити чіткі вимоги до форми договору фінлізингу та істотних умов договору фінансового лізингу;
- розширити поняття «лізингодавець» і встановити, що право надавати послуги фінансового лізингу мають тільки спеціальні суб'єкти;
- передбачити чітке розмежування між договорами купівлі-продажу і фінлізингу;
- встановити істотні умови, пов'язані з сублізингом, спрямовані на захист прав лізингодавців;
- більш чітко врегулювати відносини фінлізингу з фізичними особами для уникнення зловживань;
- уточнити умови переходу предмета лізингу у власність лізингоодержувача;
- ввести механізм повернення предмета лізингу в безспірному порядку;
- передбачити право фізособи відмовитися від договору фінлізингу та умови повернення лізингоодержувачем усіх платежів;
- врахувати норми законодавства, що регулюють відносини фінлізингу в сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення;
- впровадити механізми захисту інтересів лізингодавця у разі, якщо заборгованість лізингоодержувача є значною.
Чи будуть ефективні нові норми
Оновлення законодавства в цій сфері є нагальним завданням, яке безпосередньо впливає як на бізнес, так і на громадян.
Однак стверджувати, що ефективність цього закону залежить тільки від якості його норм, не можна.
Працездатність норм залежить від цілого комплексу показників: валютних коливань, облікової ставки НБУ, стабільності та можливості прогнозувати розвиток.
Ключовим фактором, що сприяє ефективності закону, є значне зниження облікової ставки НБУ. Так, станом на 1 січня 2019 року облікова ставка становила 18% річних, а з 31 січня 2020 року вона була знижена до 11% річних. Однак стримуючими факторами, як і раніше, є відсутність можливості прогнозувати розвиток бізнесу і загальна нестабільність в економіці України.
Варто відзначити, що ринок фінлізингу в Україні виріс і без оновлення законодавства. Наприклад, за період з 2015 до 2018 року ринок виріс з 3,2 млрд грн до 12,5 млрд грн природним шляхом.
Документом передбачається усунути велику кількість білих плям в законодавстві та ліквідувати цілу низку можливостей зловживання для недобросовісних компаній. При цьому актуальним залишається питання правозастосування, а це – ефективна робота судів, виконавців, контролюючих органів і невідворотність покарання за порушення закону.
Не можна не відзначити важливість і якість норм нового закону, проте ефективність його реалізації залежить від фактичного виконання норм і наявності ефективних способів захисту для професійних учасників ринку, громадян та бізнесу.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.