Гроші, карти, NFC: як змінюються платіжні звички українців
І які технологічні новації їх до цього стимулюють
Книги про майбутнє незмінно обіцяли появу летючих автомобілів, відпустку на інших планетах, оплату покупок за відбитком пальця. І нехай автомобілі ще не літають, а космічний туризм лише в проєкті, безготівкові платежі вже стали реальністю, причому вони досить стрімко захоплюють ринок. Як саме українці звикали до можливості розплачуватися за товари і послуги без використання купюр, спеціально для Mind розповідає Валерія Вагоровська, фінтех-експертка і керівна партнерка платіжної платформи FONDY.
Як усе починалося?
Перші згадки про те, що пластикові карти стали невід'ємною частиною нашого життя, з'явилися у 2011 році. Про це говорили не тільки банки у своїх рекламних кампаніях з метою залучити клієнтів, але і ЗМІ, зокрема інтернет-медіа, – розкриваючи переваги «пластику» перед фізичною готівкою. Щоправда, тоді пластикова карта в основному відігравала роль цифрового гаманця. А щоб ним скористатися, доводилося проходити квест з пошуку робочого, і з грошима в наявності, банкомату.
Статистика НБУ стверджує, що в період з 1996 по 2011 рік було випущено 29,41 млн пластикових карт. За наступні вісім років, тобто за вдвічі менший термін, ще рівно стільки ж, скільки за попередні 15 років. Сумарно на руках знаходиться 63,5 млн карт. Тобто українці не відстають від розвинених країн, освоюючи безготівкові можливості.
Навіщо це потрібно?
Відсутність прямого контакту з грошима і необхідності тримати при собі дрібні купюри на оплату або здачу, істотно знижена ймовірність помилки при розрахунку, прозорість проведення таких операцій – перші переваги в списку для тих, хто вибирає для себе безготівковий спосіб життя. У бізнесу причини ще об'єктивніші: менше фізичної валюти – менше витрат. Безготівковий розрахунок звільняє від перевезення грошей, інкасації та забезпечення схоронності каси.
Держава також зацікавлена в безготівковому розрахунку в першу чергу через детінізацію, економію на обслуговуванні старих купюр і випуску нових.
Щоб привчити українців не знімати моментально всю зарплату з картки і користуватися безготівковим розрахунком, розробляються державні програми зі скорочення готівкового обігу. Створюються спеціальні сервіси і застосунки для оплати покупок і послуг, з'являється безконтактна оплата проїзду в транспорті, а також кешбек-пропозиції (програми повернення відсотка від витраченої на покупки суми грошей). Крім іншого, у планах регулятора – впровадження платежів з використанням QR-кодів.
Що говорить статистика?
Станом на 1 січня 2020 року в обігу на території України знаходиться 13,4 млрд монет і 2,9 млрд банкнот на загальну суму 425 млрд грн. Це на 6,2% більше, ніж роком раніше (400,1 млрд грн). У Нацбанку настільки дивовижну динаміку пояснюють «потребами зростаючої економіки в засобах розрахунку». І запевняють, що всіма силами намагаються стримувати попит на готівку, розвиваючи безготівкові платежі. «Завдяки цьому середній рівень готівки в економіці (відношення середнього залишку готівки в обігу поза банками (М0) до ВВП) знизився з 9,5% у 2018-му до 8,9% у 2019 році», – кажуть у НБУ.
Так що з десяти платіжних операцій вісім є безготівковими. Зберігається і тренд безконтактних платежів, за допомогою смартфонів і смарт-годинників. На січень минулого року кількість таких операцій становила третину від загальної кількості безготівкових платежів. За прогнозами Mastercard, їх кількість тільки збільшуватиметься. Згідно з останнім дослідженням Mastercard, приблизно 70% українців готові розплачуватися за покупки та послуги за допомогою смартфона.
Тенденцію до збільшення кількості безготівкових платежів і кількості пластикових карт можна простежити в зведеній таблиці статистики НБУ за 2016–2019 роки.
Як підрахували в Нацбанку, за 2019 рік українці зробили 4,167 млрд трансакцій за допомогою платіжних карт на загальну суму майже 1,8 трлн грн.
Максимальний обсяг безготівкових операцій припадав на перекази між картками – 42%, максимальна кількість – на розрахунки з використанням платіжних терміналів – 51%. Середній чек склав 1610 грн і 241 грн відповідно.
З вищенаведеної статистики можна бачити, як змінювалося «пластикове» життя українців. Збільшення кількості операцій та їх обсягів говорить про те, що рівень довіри до «пластику» і безготівкових розрахунків поступово зростає і зміцнюється.
За даними ПриватБанку, майже 46% коштів українці витрачають на покупку продуктів, на другому місці – витрати на відвідування закладів громадського харчування. Близько 10% припало на покупку меблів і товарів для дому. Ще стільки ж – на одяг і взуття. До топ-5 також потрапили і витрати на аптеки і медицину.
З очевидних нововведень – зростання популярності пристроїв самообслуговування: при невеликій частці таких операцій (2%) середній чек вражає – 498 грн.
Що кажуть фінтех-компанії?
Те, що популярність безготівкових платежів зростає, підтверджує і досвід фінтех-компаній. Наприклад, за статистикою FONDY, основні адепти безготівкових розрахунків – це молоді люди 25–34 років. Причому нові можливості майже однаково активно освоюють як чоловіки, так і жінки (53 і 47% відповідно).
Це пояснюється загальною динамічністю цієї аудиторії, її лояльністю до змін і тим, що саме молоде населення формує попит на cashless на ринку України. Переважання мобільних пристроїв у статистиці свідчить про те, що користувачі безготівкового розрахунку віддають перевагу не тільки незалежності від фізичних грошей, але й свободі переміщення.
Що на обрії?
Технології не стоять на місці, пропонують користувачам все нові можливості та відповідно межі свободи. Очевидно, найближчими роками основний обсяг безготівкових сплат «перекочує» у смартфони, а саме – у мобільні застосунки і мобільні гаманці. Людині не потрібно буде носити із собою фізичний «пластик», бо завдяки NFC-технології та мобільним гаманцям практично все можна буде оплатити за допомогою свого телефону.
Ми віримо в розвиток нових функціоналів, пов'язаних з направленням ОпенБанкінга. За статистикою, активна частина користувачів безготівкових платежів має від двох до чотирьох карт різних банків. Можливість використовувати загальний сервіс, який дозволить за допомогою пари кліків управляти своїми рахунками, позбавить від необхідності «скакати» з програми в програму. Це своєю чергою ще більше спростить усі трансакції в інтернеті, оскільки не доведеться витрачати час на пошуки конкретної карти і всієї супутньої інформації. Досить буде вибрати той банк, де знаходиться рахунок, і підтвердити платіж.
А якщо говорити конкретно про платіжні технології, то, наприклад, наша компанія активно розвиває і планує інвестувати в проєкти, спрямовані на спрощення процесу оплати для кінцевих споживачів. А також – на посилення безпеки платежів для інтернет-магазинів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
