Захворіло у світі
45,041,948
Померло у світі
1,181,321
Вилікувалось у світі
30,309,163
Захворіло в Україні
378,729
Померло в Україні
7,041
Вилікувалось в Україні
155,026
Коронавірус vs бізнес: що запланували змінити в Кодексі про банкрутство

Коронавірус vs бізнес: що запланували змінити в Кодексі про банкрутство

Як влада готується протистояти імовірним банкрутствам внаслідок коронакризи

Цей матеріал також доступний російською
Коронавірус vs бізнес: що запланували змінити в Кодексі про банкрутство
Фото: pixabay

Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності майже рік тому 21 квітня 2019 року, а почав діяти з 21 жовтня 2019 року. До початку розгортання ситуації із коронакризою документ не потребував змін і мав працювати у звичайному режимі. Проте із запровадженням карантину багато компаній вже відчули його негативний вплив на свою діяльність. Відтак невідомо, як розгортатиметься ситуація після скасування обмежувальних заходів. З огляду на це законодавці вже зараз намагаються передбачити негативні наслідки і внести потрібні зміни в чинні документи.  

Так, 10 квітня 2020 року у Верховній Раді України був зареєстрований перший проєкт закону №3322 про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). 

Яки кроки запланували законодавці для запобігання банкрутствам внаслідок коронакризи і навіщо запроваджувати пільгові періоди, розповіла Mind старший юрист юридичної фірми Hillmont Partners, експерт з питань банкрутства та реструктуризації Ольга Стахєєва-Боговик

Пояснювальна записка до законопроєкту цілком виправдано обґрунтовує важливість прийняття цього акту необхідністю запобігти хвилі банкрутств, яка може настати внаслідок обмежувальних карантинних заходів, що спричинили падіння економічної активності відповідних суб’єктів господарювання, та необхідністю запровадити механізми, які б дозволили суб’єктам у важкі пандемічні часи виграти час і можливість для відновлення платоспроможності.

Законопроєктом пропонується доповнити Прикінцеві та Перехідні положення Кодексу України з процедур банкрутства (КзПБ) новими положеннями, зокрема:

«Пільговий період-1»

Блок заходів, які тимчасово діють на період карантину, тобто до 24 квітня 2020 року (якщо не буде пролонговано):

  • Встановити нові можливості щодо способів та процедури проведення зборів/ комітету кредиторів: а) дистанційно у режимі відеоконференції; б) шляхом опитування.
  • Передбачити можливість звільнення арбітражного керуючого від відповідальності за невчинення дій, передбачених КзПБ, через неможливість вчинення таких дій через дію карантинних заходів.
  • Продовжити строки проведення попереднього засідання суду в справі про банкрутство (неплатоспроможність), звернення у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником, дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, оголошення про проведення першого, повторного та (або) другого повторного аукціону, виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника, процедури розпорядження майном, ліквідації, реструктуризації боргів боржника та погашення боргів боржника.

«Пільговий період-2»

Блок заходів, які тимчасово діють на період дії карантину та протягом 90 днів з дня його відміни:

  • Не допускати відкриття провадженнях у справах про банкрутство боржників – юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, що виникли з 1 лютого 2020 року.
  • Продовжити (ред. – місячний) строк, яким  керівника боржника зобов’язано звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі виникнення загрози неплатоспроможності боржника (коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами).
  • Передбачити можливість тимчасового зупинення проведення аукціону з продажу майна боржника за рішенням комітету кредиторів/забезпеченого кредитора на пільговий період-2.
  • Зупинити нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктиризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника. Штрафні санкції за невиконання боржником таких зобов’язань не нараховуються. Прострочені зобов’язання, які передбачені планом санації чи реструктуризації боргів боржника, підлягають розстроченню на строк виконання плану санації чи реструктуризації боргів боржника.

Яких «запобіжників» бракує в законопроєкті

Запропоновані першим законопроєктом зміни та доповнення до КзПБ мають правильну мету та є нагальними. При цьому перелік запропонованих заходів потребує подальшого вдосконалення та доповнення.

Зокрема, запропоновані заходи більше спрямовані на врегулювання порядку перебігу вже відкритих справ про банкрутство, але бракує встановлення правильних «запобіжних» заходів для уникнення таких справ.

  1. Ідейно правильним, але техніко-юридично є не досить вдалим формулювання пропозиції, яка стосується випадку настання загрози неплатоспроможності та обов’язку керівника боржника вчинити певні дії.

    Що потрібно змінити: було б доцільним його перефразувати – звільнити керівника підприємства-боржника на період дії карантину від обов’язку ініціювати справу про банкрутство в разі настання загрози його неплатоспроможності через запровадження обмежувальних заходів. Крім того, потрібно зберегти умову, що станом на 13 березня 2020 року боржник мав бути платоспроможним.
  2. Вдалою є ідея про недопущення відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредиторів, але вважається невиправданим посилання на вимоги до боржника, що виникли «з 1 лютого 2020 року».

    Що потрібно змінити: враховуючи, що заявлені заходи діють на період дії карантину, а офіційно він був введений з 13 березня 2020 року, доцільно було б зробити прив’язку до 13 березня 2020 року, а не 1 лютого 2020 року.
  3. Можливість тимчасового зупинення аукціону, продовження строків проведення попереднього засідання суду в справі про банкрутство (неплатоспроможність) тощо, не мають жодного відношення до «спасіння» бізнесу, який потерпає від обмежувальних карантинних заходів.

    Що потрібно передбачити: якщо банкрутна процедура вже запущена до моменту введення карантину, вона має дійти до логічної розв’язки.
  4. Зупинення нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктиризовані планом санації чи реструктуризації боргів боржника, є не досить ідейно вірним рішенням.

    Що потрібно предбачити: план санації сам по собі має врегулювати ці питання та подальшу долю боргів, заклавши відповідну «схему» відновлення платоспроможності боржника.
  5. У законопроєкті бракує пропозицій щодо захисту та надання «гарантій» позикодавцям чи банкам.

    Що потрібно передбачити: останні б могли у складний період надати боржнику позику (кредит) без ризику визнання недійсним такого правочину, вчиненого боржником у період протягом трьох років, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство, в межах провадження у справі про банкрутство (у порядку ст. 42 КзПБ).

Перші спроби завжди важкі. Але сподіваємося, що цей законопроєкт буде допрацьований належним чином і ухвалений якнайшвидше, адже немає часу зволікати далі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті