Парад «чорних лебедів»: що чекає на світ і Україну в умовах нафтової кризи та пандемії COVID-19

Парад «чорних лебедів»: що чекає на світ і Україну в умовах нафтової кризи та пандемії COVID-19

Якими є основні ризики і як від них захиститися

Этот материал также доступен на русском
Парад «чорних лебедів»: що чекає на світ і Україну в умовах нафтової кризи та пандемії COVID-19

2020 рік приніс нову світову економічну кризу, яку можна порівняти з найгострішим періодом Великої депресії 1929–1933 років. А ще – хвилю торгових воєн з огляду на багатополярну геополітичну структуру, що швидко змінюється, крах нафтових ринків і страшну пандемію вірусу COVID-19. Як все це вплине на світ і Україну, спеціально для Mind розповів Єгор Перелигін, інвестиційний директор групи SUNOIL.

Як коронавірус вплинув на світову економіку?

Пандемія COVID-19 завдала масштабних втрат світовим ланцюжкам поставок (Global Supply Chains), швидко знизила рівень життя і купівельної спроможності населення як у розвинених економіках, так і в країнах, що розвиваються, і відправила світове зростання ВВП у системне скорочення. Пандемія також призвела до безлічі людських жертв і структурних змін у споживчих очікуваннях, звичках і можливостях.

Вона спровокувала не ситуативну фінансову кризу, що виникає від швидкого зникнення ліквідності на світових ринках і падіння цін на активи, і навіть не ситуативну економічну кризу – часто секторального характеру. COVID-19 спровокував структурний і системний колапс традиційної економічної парадигми, про що регулярно говорив мільярдер і легендарний фінансист Рей Даліо.

Адже не слід забувати, що фактична зупинка світової економіки через пандемію і карантин припала на дуже складний період, коли

  • фінансові ринки були переповненими дешевою ліквідністю;
  • негативні процентні ставки цілої низки центральних банків не давали бажаного ефекту стимулювання економічного зростання;
  • спостерігалося вкрай слабке світове економічне зростання, на межі стагнації;
  • почалося системне уповільнення китайського «економічного двигуна», до якого були прив'язані тисячі Global Supply Chains і тисячі схем торгівлі та перерозподілу фінансових потоків і активів.

При цьому багато бізнесів і секторів (і навіть суверенні держави), що потребували коштів, не могли легко скористатися моментом і залучити недорогий довгостроковий фінансовий ресурс. Водночас спостерігалися цілі сектори і системи, які не знали, що робити з надлишком ліквідності.

Американський «шельфовий бум» і вибухове зростання нафтогазового сектору США призвели до серйозних змін на світових сировинних ринках і на ринках енергоносіїв. Сполучені Штати стали нетто-експортером нафти.

Торгова війна США з Китаєм, нафтова війна між РФ і Саудівською Аравією, що вийшла з-під контролю, і надлишок пропозиції на світових ринках довели стиснення пружини до межі. Як постріл Гаврили Принципа у Франца Фердинанда, що дав старт Першій світовій війні, як падіння New Century з трьома хедж-фондами BNP Paribas, яке запустило ефект доміно, що як наслідок призвело до технічного банкрутства Bear Stearns і Lehman Brothers. А в підсумку – до деструктивної світової фінансової кризи 2007–2009 років.

Світовій економіці потрібен був «тригер» для нового системного колапсу – і цим тригером став вірус COVID-19.

Міжнародний валютний фонд прогнозує скорочення всієї світової економіки на 3% у 2020 році (World Economic Outlook, квітень 2020-го) і страшніші наслідки, ніж ми спостерігали під час світової фінансової кризи 2007–2009 років. Очікується, що розвинені економіки зазнають ще більших втрат на рівні 6,1%, що системно порушить світові грошові потоки, зупинить активність фінансових ринків і порушить всі грошово-трансмісійні механізми в арсеналі регуляторів, центральних банків і великих комерційних фінансових установ.

Із середини січня до кінця березня 2020 року світові ціни на базові метали впали на 15%, на природний газ знизилися на 38%, а на нафту просіли на 65%. Товарні і сировинні ринки по-справжньому провалилися в безодню. При цьому МВФ не очікує стрімкого поліпшення ситуації на нафтових ринках до 2023 року, озвучуючи очікувану граничну максимальну ціну в $45.

Що сталося на світових нафтогазових ринках за останні кілька днів?

У понеділок, 20 квітня, ф'ючерси на травневу поставку нафти марки WTI впали до незнаних негативних значень, пробивши бар'єр у мінус $35 за барель. Наступного дня, о 13:45 EST ціна на червневий барель WTI була $6,45. Проблема не в простому збої спекулятивних систем торгівлі.

Проблема – абсолютно системного характеру. Обсяг потужностей для зберігання «чарівним чином» не збільшився. Видобуток триває. Споживання, промислова активність і споживчі настрої лежать у нокдауні. Президент США вже відкрито каже про фінансовий порятунок нафтогазової галузі за рахунок державних ресурсів і доручає міністру фінансів і міністру енергетики розробити в терміновому порядку план такого порятунку. У середу, 22 квітня, нафта марки Brent впала в ціні на 25%.

Одне з основних питань – чому сталися такі події на нафтогазових ринках? Максимально спрощена відповідь – переповнені потужності для зберігання нафти, надлишок саудівської нафти на ринках (танкери все прибувають і прибувають) і надактивна «реалізація» ф'ючерсів фінансовими спекулянтами, трейдерами і хедж-фондами призвели до колапсу ціни. А потім і зовсім повели її в негативні значення, бо прийняти поставку фізично стало неможливим.

Які головні «нафтові» ризики?

Світові потужності зі зберігання рекордно перенапружені щотижневим потоком в 50 млн барелів нафти. Сховища на ключовому нафтовому хабі в Кушинзі (штат Оклахома, США) забиті під зав'язку. Доводиться терміново «реанімувати» нафтобази на хабі, які знаходяться на плановому ремонті або на щорічному технічному обслуговуванні.

В інших країнах ситуація не краща. Потужності зі зберігання в Роттердамі та Сінгапурі практично заповнені. Індія заповнила 95% всіх своїх потужностей. У Нігерії – завантажені повністю. На думку багатьох експертів (і автора цієї статті, зокрема), при збереженні нинішньої динаміки надходження нафти на ринок місця для її зберігання у світі закінчаться через три-чотири тижні.

У Європі, за інформацією аналітиків JP Morgan, під додатковим ризиком опинилися банки Natixis SA, Credit Agricole SA та DNB ASA, які демонструють найбільш сильну exposure до нафтового сектору. Рівень Exposure at default нафтового портфеля Natixis SA досяг 6,4%, тоді як Credit Agricole SA та DNB ASA демонструють 5%.

Катастрофою такий рівень поки називати зарано, але взяти на контроль ситуацію варто. Адже в США багато великих комерційних банків уже готові брати під управління нафтові/нафтогазові активи і навіть сформували спеціальні юридичні особи, на яких такі активи акумулюватимуться.

Чому важливий цей моніторинг зараз? Бо саме так зароджується основна і найбільш катастрофічна кризова спіраль. В одну мить почнеться переоцінка на балансах, переоцінка запасів і залишків і фіксація збитків (до речі, вона вже почалася). Далі – «пробиває» збиток, і якщо він надмірний або несвоєчасний з точки зору Cash Flow, то нафтовик не може обслуговувати боргове навантаження. У підсумку він падає в «класі» як позичальник: нові кредити залучити не може, ліквідність активів «висихає», настає колапс. Хороші активи продаються, щоб покрити виниклу діру, і в підсумку починається пожежний розпродаж (firesale). Як наслідок – абсолютно якісні активи теж падають у ціні. Таким чином починається світова секторальна криза.

Зараз почнуться проблеми у багатьох трейдерів, а також у операторів, які працюють суто в одному секторальному сегменті. Найпростіше в цій кризі буде виплисти корпораціям, які можуть пересувати навантаження від сегмента до сегмента, знаходячи ситуативні точки вилучення маржі. Але це не 100%-й рецепт. Адже зіграють й інші серйозні чинники: боргове навантаження в цілому, його вартість, наявні резерви і можливий доступ до недорогих кредитних ресурсів.

Особливу увагу варто приділити нафтосервісним компаніям, таким як Halliburton, Baker Hughes, Schlumberger і більш дрібним аналогам. Їх операційна активність знизиться, кількість замовлень стрімко впаде. Будуть колосальні збитки.

У цілому в світовому нафтогазовому секторі варто очікувати реструктуризації, системних пертурбацій і навіть гучних банкрутств.

Чого очікувати світу в найближчому майбутньому?

Ми сьогодні спостерігаємо абсолютно нову реальність. Велика кількість дериватів і взаємопов'язаність фінансових ринків і систем ускладнюють загальну картину і не дають можливості обивателям, політикам і експертам з інших галузей правильно оцінити те, що відбувається. У такому складному становищі найлогічніше буде орієнтуватися на спотовий ринок і на найбільш короткострокові ф'ючерси (горизонт до трьох місяців).

Набрання чинності угодою «ОПЕК++» має дещо стабілізувати загальну ситуацію в травні. Але слід підкреслити той факт, що волатильність залишиться вкрай високою, і будь-які ринкові дисбаланси або «чорні лебеді» будуть швидко «лихоманити» світові ринки і звичне ціноутворення. З огляду на стагнацію і зупинки цілих секторів світової економіки – дисбаланси виникатимуть регулярно. Швидше за все, «нова реальність» триватиме до 2022–2023 року. Швидко запустити світову економіку у 2020-му, на жаль, не вийде – і відповідно спостерігатиметься суттєве просідання промислової активності та споживчих настроїв.

Власний прогноз автора цієї статті – ціни на WTI цьогоріч не зможуть перевищити рівень $20–27 за барель – для цього відсутні фундаментальні фактори. У наступні три–шість тижнів ми, швидше за все, будемо продовжувати спостерігати ціни в коридорі $10–20 за барель WTI, а нафта марки Brent опиниться в коридорі $18–25 за барель. Ціна на Brent, найімовірніше, не вийде з коридору $20–30 до кінця 2020 року. Угода «ОПЕК++» не зможе швидко дати необхідний імпульс для зростання цін – надія тільки на стабілізуючий ефект.

При переповнених сховищах і колапсі світової економічної активності, з поправкою на непередбачуваність подальшого розвитку пандемії вірусу COVID-19 ситуація може дуже швидко змінитися на гірше.

Чи вживатиме президент США безпрецедентних заходів з порятунку американського нафтогазового сектору? Швидше за все, так. Для США це питання стратегічного характеру, а для Дональда Трампа – ще й критично політичне напередодні президентських виборів. Ймовірно, буде розроблений та імплементований механізм за принципом Troubled Asset Relief Program і з досвіду порятунку автомобілебудівного сектору під час світової фінансової кризи 2007–2009 років.

А що в Україні?

В Україні досить вузький коридор можливостей з нафтової переробки – тому для нас набагато важливіший рух цін на нафтопродукти. Європейські ціни на бензин і на дизельне паливо йдуть вниз, відповідно, їх імпорт дешевшатиме. Якщо поточна світова динаміка збережеться, то ціни на нафтопродукти продовжать системне падіння і в нашій країні.

Сьогодні – момент істини для України. У кризові часи відкривається вікно можливостей для реформ і складних рішень. Безумовно, українську економіку необхідно реанімувати і вжити цілий комплекс заходів, які стимулюватимуть створення секторальних кластерів і штовхатимуть вперед промислове виробництво. Зараз варто задуматися над тим, як Україні стати частиною світових GSC (Global Supply Chains) і GVC (Global Value Chains), які фіскальні стимули потрібні для залучення зовнішніх та внутрішніх інвесторів, які інфраструктурні умови необхідно створити, які законодавчі та нормативні зміни терміново внести.

Також треба відповісти на питання: як наповнити сектори з високою капіталоємністю і високим рівнем доданої вартості довгостроковим фінансовим ресурсом? Може, час замислитися про свій банк розвитку, як це колись зробила Південна Корея зі своїм Korea Development Bank?

Україні як державі, що є географічним буфером між Європою і Азією, критично необхідний розвинений і здоровий нафтогазовий сектор, представлений усіма сегментами від upstream до downstream.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті