Електроенергію у діло: чи можливий майнінг криптовалют за державний кошт

Минулого тижня у Мінекоенерго запропонували ідею щодо запровадження нового ринку збуту для надлишкової електроенергії, згенерованої атомними електростанціями, – майнінг криптовалют. Як наголошують у міністерстві – це один із сучасних інструментів, який варто застосовувати.

Як зазначалось, профіцит виробництва електроенергії в Україні зумовлений, серед іншого, впливом пандемії COVID-19 на національну економіку.

Разом з тим питання майнінгу криптовалют поки не врегульовано на законодавчому рівні. До того ж йдеться про запровадження цього інструменту в рамках державних компаній.

Які є невирішені питання у цій сфері і чи можливий майнінг на державному рівні, розповів Mind юрист цифрової практики АО Kachura Lawyers Андрій Шульгін.

Надлишкову електроенергію в Україні можуть спрямувати на майнінг криптовалют. Значить, держава фінансуватиме майнінг.

Що не так із регулюванням біткойна?

Декілька останніх років майнери вважалися злочинцями, на них влаштовували цілі «полювання», відслідковувалися квартири й складські приміщення, в яких фіксували велику кількість споживання енергії світла.

Вилучені майнінгові ферми потрапляли до рук представників силових структур й  повернути їх вже було майже нереально. Після обшуків біткойни нерідко зникали, хоча у ланцюжку майнінгу – блокчейні, вважалися найзахищенішими «коштами» від викрадень. А хлопці із математичним мисленням потрапляли під слідство. Усе через неврегульоване законодавство у сфері криптовалют.

Власник шматочка «бітка», певно, й сам не міг передбачити свою удачу через десяток років, коли штучно згенеровані комп’ютером акції почали злітати в ціні на біржі. Почали з’являтися різні види цифрових грошей, як-то Litecoin, Peercoin, Ripple. Генерація їх потребувала значних технічних на електроенергетичних потужностей. У недалекому 2018-му майнінгові ферми чинили збитки економіці України у «пожиранні» електроенергії.

Тим часом зовсім молоді хлопці, студенти університетів, розсікали на Lamborghini, витрачали шалені гроші в казино, дорогих ресторанах, та ніяким чином не могли пояснити походження своїх статків перед законом.

І ось зачинені на карантин підприємства, призупинене виробництво через COVID-19 призвело до профіциту атомної генерації і держава має намір спрямувати електроенергію на генерацію цифрових грошей, назвавши цей інструмент у Мінекоенерго одним із сучасних у використанні електроенергії.

Проєкт Мінекоенерго має право на існування, проте його реалізація потребує чималих законодавчих змін, пов’язаних із узаконенням майнінгу та криптовалют в Україні. 

Спроби врегулювати обіг криптовалют

В Україні криптовалюти та майнінг юридично не врегульовані, проте і не заборонені. Деякі держави світу, такі як Японія, США (на рівні штатів Нью-Йорк, Вашингтон) вже давно вирішили це питання, втім, це не стосується більшості країн світу.

Першим реальним кроком до узаконення криптовалют в Україні стало їхнє визнання на території нашої держави як віртуального активу. Що, до речі, пов’язано із прийняттям нової редакції закону про фінансовий моніторинг.  Останній, зокрема, запроваджує поняття «віртуального активу» як цифрового вираження вартості (незрозуміло чого), яким можна торгувати та переказувати, а також використовувати для платіжних та інвестиційних цілей. Таку думку підкреслила в своєму інтерв’ю міністр фінансів Оксана Маркарова.

Самі положення цього закону мають відношення до операцій з криптовалютами на суму понад 30 000 грн. Хоча ставлю під сумнів можливість фінмоніторингу операцій, що проходитимуть поза банками та біржами, які дають можливість виведення коштів на картку.

На сьогоднішній день було розроблено численну кількість законопроєктів про обіг криптовалют в Україні, в результаті чого останній відкликано Верховною Радою України ще у 2019 році.

Разом із тим законодавець все ще намагається урегулювати питання оподаткування криптовалюти, це питання знаходиться на розгляді. У свою чергу, Мінцифри повідомило про необхідність внесення таких змін до Податкового кодексу, із чим погодився Комітет з питань бюджету, мотивуючи свою згоду тим, що оподаткування доходів, отриманих від використання криптовалют, може позитивно вплинути на доходи бюджету.

Майнінг – це, перш за все, вид господарської діяльності, оскільки передбачає систематичну діяльність із вироблення об’єкту подальшої реалізації. А тому його узаконення змусить майнерів реєструватися підприємцями. Тому слід пам’ятати  положення статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою провадження діяльності без ліцензії чи відсутність реєстрації як підприємця тягне, крім накладення штрафу, конфіскацію виготовленої продукції та знарядь виробництва.

За таких обставин майнінг як вид господарської діяльності має бути додано до Класифікатору видів економічної діяльності, а для державних замовлень – до Державного класифікатору продукції та послуг.

Про інший бік узаконення криптовалют в Україні

Позитивним у даному випадку може стати державне фінансування щодо підтримання майнінг-діяльності, створення сприятливого інвестиційного клімату для іноземних інвесторів, які бажають проводити свою діяльність офіційно, проте значну роль у цьому відіграватиме податковий режим.

Не треба забувати про можливість захисту своїх прав у суді, оскільки все так і залишиться на рівні повернення грошей за розписками, на прикладі справи №523/15452/17. 

Негативним аспектом  може стати тотальний державний контроль за сплатою податків, що матиме звичайні наслідки – тіньову економіку та правоохоронні переслідування.

Чи може держава бути власником криптовалют?

Під час узаконення майнінгу часто виникають думки про створення криптовалют державою, що є абсурдним та суперечить суті криптовалюти та блокчейну – анонімність, децентраліцізація, відсутність державного регулювання та контролю.

Проте не виключається можливість держави бути власником корпоративних прав на підприємства, які займаються майнінгом. Як і не виключається можливість державного підприємства бути власником криптовалют.

На сьогодні плани Мінекоенерго втілити у життя вкрай складно, оскільки:

• криптовалюту так офіційно в Україні і не визнано;
• майнінг, як вид господарської діяльності, не передбачений ані КВЕДами, ані Державним класифікатором продукції та послуг, а тому такий вид діяльності залишається поза фінансуванням з боку держави.

Але вихід є. Весь цей план можна реалізувати шляхом проведення конкурсу для власників майнінг-пулів, дата-центрів (центрів обробки даних), розташованих біля державних електростанцій, та укласти з ними договір про постачання електричної енергії для цілей створення цифрових активів у межах певної будівлі.