Захворіло у світі
60,420,355
Померло у світі
1,421,650
Вилікувалось у світі
38,717,768
Захворіло в Україні
677,189
Померло в Україні
11,717
Вилікувалось в Україні
317,395
Коронавірус vs бізнес: кого забули і кому дозволили працювати під час карантину

Коронавірус vs бізнес: кого забули і кому дозволили працювати під час карантину

Чим можна торгувати, які послуги надавати і що робити тим, хто лишився «неврегульованим»

Цей матеріал також доступний російською
Коронавірус vs бізнес: кого забули і кому дозволили працювати під час карантину
Фото: pixabay

25 березня 2020 року уряд постановою №239 (далі – Постанова) вніс зміни до Постанови «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211, чим розширив перелік господарської діяльності, яка може здійснюватись під час карантину.

Про відповідальність за порушення режиму карантину – у матеріалі «Карантин суворого режиму: що «світить» за порушення умов роботи та пересування».

Кому відтепер можна повернутись на роботу, в яких межах можна здійснювати діяльність і хто може підпадати під санкції через порушення режиму карантину, розповів Mind юрист практики корпоративного права АО Kachura Lawyers Андрій Шульгін.

Всеукраїнський карантин відправив сотні тисяч українців на примусово-добровільний відпочинок й цим завдав чимало клопоту у веденні господарської діяльності підприємцям. Проте, із прийняттям змін до Постанови Кабміну №211 деякі бізнеси можуть продовжувати свою діяльність, але з певними обмеженнями.

Так, точкам з надання послуг хімчистки заборонили приймати відвідувачів, однак на використання служби кур’єрської доставки заборони немає. Те саме стосується й закладів громадського харчування, які перейшли на кур’єрську доставку. Пропоную розібратися у постанові Кабміну, якою розширили перелік видів господарської діяльності на період карантину.

Що під забороною?

Підприємці стурбовані забороною, адже від цього залежить їхній прибуток, доля вкладених в оборот коштів, кредити на товари, й, врешті решт, заробітна платня найнятим працівникам, оренда приміщення. Отже, кожен відшукує назву свого виду діяльності в переліках.

До заборонених потрапили суб’єкти господарювання, які приймають відвідувачів, зокрема:

  • заклади громадського харчування (ресторанів, кафе, тощо);
  • торговельно-розважальні центри;
  • заклади розважальної діяльності;
  • фітнес-центри;
  • заклади культури;
  • заклади торговельного й побутового обслуговування населення.

Cеред заборонених є заклади, які здійснюють побутове обслуговування населення. Це послуги з виготовлення та ремонту одягу та меблів, перукарні (барбер-шопи), манікюрні салони, салони естетичної краси. Повний перелік побутових послуг для населення визначений у пункті 291.7 статті 291 Податкового кодексу України.

Постановою на період карантину дозволили надавати окремі види побутових послуг, серед яких:

  • діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;
  • технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій;
  • діяльності з ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку.

До інших закладів, яким дозволено здійснювати діяльність (у тому числі ті, що надають побутові послуги), відносяться заклади, які ведуть:

  • банківську та страхову діяльність;
  • медичну та ветеринарну практику;
  • діяльність автозаправних комплексів;
  • засоби поштового зв’язку.

Зверніть увагу, що у Постанові йдеться саме про заклади як місце надання послуг, а тому відповідна заборона діє не на вид господарської діяльності, а саме на місце її здійснення.

Наприклад, надавачам послуг хімчистки заборонено приймати відвідувачів у своєму закладі, однак не заборонено використовувати служби кур’єрської доставки, те саме стосується й закладів громадського харчування, які перейшли на кур’єрську доставку.

Якими товарами дозволили торгувати?

Разом із тим обмеження щодо місця здійснення господарської діяльності не поширюється на заклади, які ведуть торгівлю такими видами товарів:

  • продуктами харчування;
  • пальним (АЗС);
  • засобами гігієни;
  • лікарськими засобами та виробами медичного призначення;
  • ветеринарними препаратами;
  • кормами, пестицидами та агрохімікатами;
  • насінням і садивним матеріалом;
  • засобами зв’язку.

Товари поза правовим режимом

Незважаючи на значний перелік обмежених видів діяльності, лишається чимало й тих, що не перелічені, а тому їхній правовий режим невизначений. Серед таких видів діяльності, які не увійшли до переліку, можна виділити послуги з діяльності приватних охоронних служб, автомийок.

Виникає низка питань щодо можливості здійснення діяльності. Так, можливим є ведення господарської діяльності, яка не визначена як дозволена чи заборонена, однак з урахуванням особливостей відповідальності за порушення санітарно-протиепідемічних правил і норм, впровадження в період дії карантину.

Порушення правил – прямий шлях до відповідальності, адміністративної або кримінальної.

Межі адміністративної і кримінальної відповідальності

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17 березня 2020 року передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил карантину.

Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність у вигляді штрафу за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм (стаття 443 КУпАП). Адміністративна відповідальність настає також за невиконання рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями. Встановлений розмір штрафів  – у сумі від 17 000 до 34 000 грн.

Органи внутрішніх справ (Національної поліції) є особами, що уповноважені складати відповідні протоколи про адміністративні правопорушення або фіксувати факти вчинення певною особою правопорушення. Надалі такі протоколи передаються до суду, який вирішує, чи міститься в діях особи склад адміністративного правопорушення, та визначає розмір штрафу.

Крім того, запроваджено кримінальну відповідальність за порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним захворюванням та масовим отруєнням. Відповідальність настає, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення епідемічних та інших інфекційних захворювань, або якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки.

Вчинення цього злочину за статтею 325 Кримінального кодексу України карається штрафом від 17 000 до 51 000 грн, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років, та у разі настання тяжких наслідків – позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Наостанок зазначу, що підприємствам, яким дозволено (чи про які немає згадки у Постанові) здійснювати діяльність у власному закладі під час дії карантинного режиму, можуть робити це за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту – масками, антисептиками, а також з дотриманням санітарних та протиепідемічних заходів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті