Зліт дозволено: як шукати інвестора для будівництва аеропорту

Про будівництво аеропорту у Дніпрі мова йде вже кілька років. Влітку минулого року уряд надав200 млн грн на проєктні роботи для реконструкції злітно-посадкової смуги (ЗПС) в аеропорті. Результати тендеру щодо будівництва ЗПС було оприлюднено на почтаку 2020 року. 

У той же час будівництво повноцінного аееропорту міжнародного класу передбачає ще й зведення терміналу. Так, у Дніпропетровській ОДА вже знайшли інвестора на його будівництво. 

Про складнощі пошуку інвестора та бюрократичні процедури, а також яку підтримку отримає проєкт з боку держави розповів Mind губернатор Дніпропетровської області Олександр Бондаренко.

Останній раз аеропорт Дніпра ремонтували 15 років тому. Він може приймати тільки два міжнародні рейси. Це вкрай ускладнює в тому числі залучення потенційних інвесторів у регіон. Підприємці Дніпропетровщини неодноразово нарікали на незручності в організації зустрічей з іноземними партнерами через складну логістику. 

Літати до пандемії і карантину доводилося через Київ і Харків. Та й взагалі, регіону з таким економічним та промисловим потенціалом потрібен аеропорт міжнародного рівня.

Тому коли мене призначили головою Дніпропетровської державної адміністрації, одним з пріоритетних завдань стало будівництво нового аеропорту.

Як вибрати інвестора

Аеропорт – це злітно-посадкова смуга і термінал із супутньою інфраструктурою. ЗПС належить державі як стратегічно важливий об'єкт і на її будівництво не можуть залучатися приватні інвестиції. Теоретично, звичайно, можуть, але це буде не інвестиція, а меценатство.

У той же час термінал і супутня з ним інфраструктура можуть бути побудовані повністю за гроші приватних інвесторів.

Відтак розпочався пошук таких інвесторів. Список потенційних інвесторів поповнила холдингова компанія UFuture Василя Хмельницького, яка займалася будівництвом терміналу в аеропорту «Київ». Ще один інвестор будував термінал у міжнародному аеропорту «Львів». І компанія DCH Олександра Ярославського, яка побудувала харківський аеропорт до Євро-2012. 

Після моніторингу зацікавленості інвесторів і оцінки їх поточних можливостей, найконкретнішим у своїй інвестиційній пропозиції виявився пан Ярославський. Він одразу озвучив цифри – 2 млрд грн, які готовий вкласти в будівництво нового терміналу та інфраструктури.

Терміни він теж визначив досить точно – пообіцяв, що за 24 місяці після початку будівництва можна буде зайти до нового терміналу. 

Крім того, дуже важливий момент у пошуку та виборі інвестора – оцінити все комплексно. Не тільки успішний досвід та інвестиційні зобов'язання, а й команду, що реалізовуватиме проєкт. Так, у DCH є команда з чималим досвідом у сфері будівництва аеропортів і зв'язки з організаціями, які вміють якісно проєктувати термінали. Плюс саме цей потенційний інвестор запропонував нам інтелектуальну допомогу, свого роду консалтинг у питанні будівництва злітно-посадкової смуги.

Після того, як проаналізували всіх потенційних інвесторів, вибір зупинився на компанії DCH.

Як зацікавити інвестора

У той же час інвестор теж вибирає нас як партнера. Відтак не менш складно зацікавити потенційного інвестора зайти в проєкт своїми грошима. Адже він повинен розуміти всі переваги для себе. І це перш за все гарантії повернення на вкладені інвестиції.

Такий проєкт, як будівництво терміналу та інфраструктури аеропорту, окупається впродовж 5–6 років за умови стабільного пасажиропотоку. Таку оцінку озвучив сам інвестор, з огляду на власний попередній досвід в Харківському аеропорту. В цьому випадку бізнес-модель розраховується за формулою «дохід від одного пасажира». Обсяг пасажиропотоку на рік – це головна цифра, на яку орієнтується інвестор, вирішуючи, чи вкладати гроші. Так, термінал та інфраструктура – це регулярний для нього дохід.

Зрозуміло, гарантувати стабільний пасажиропотік ніхто не може. Але, як представник обласної влади, я можу підтримувати власників терміналу в переговорах з авіаперевізниками. Чим більше ми зможемо їх залучити, тим прибутковіше виявиться для інвестора такий проєкт. Далі прибуток може зростати залежно від того, наскільки ефективно інвестори керуватимуть терміналом і супутньою інфраструктурою.

Наприклад, у Харківському аеропорту до реконструкції було близько 300 000 пасажирів на рік. А після будівництва – до 2 млн (не в період пандемії, зрозуміло). У нинішньому аеропорту Дніпра пасажиропотік десь 300 000 на рік і два міжнародних авіаперевизника. Коли буде 8–10 міжнародних авіаліній (саме стільки ми плануємо залучити), запрацює новий аеропорт з усіма сучасними системами навігації, метеорологічним і світлосигнальним обладнанням, що дозволяє приймати повітряні судна всіх типів, включаючи Boeing 777, то і пасажиропотік може збільшитися до 1 – 1,5 млн на рік.

Про умови співпраці

Регуляторних складнощів на законодавчому рівні для інвестора немає. Адже область надає порожню землю в довгострокову оренду і забезпечує усіма необхідними комунікаціями, а не вже готовий бізнес-об'єкт в експлуатацію.

Терміни можуть бути від 30 до 50 років. Інвестор платить податок на землю, а також створює робочі місця. Це і є фундаментом приватно-державного партнерства в нашому випадку. І ці відносини регулюються законом «Про оренду землі».

Натомість договір у форматі концесії в рамках закону «Про державно-приватне партнерство» завжди складніший, адже потрібно розуміти вартість об'єкта, який бере інвестор. У даному випадку немає об'єкта концесії, є просто земля. І на ній з нуля інвестор будує термінал і інфраструктуру.

Про гарантії для інвестора

Основна складність зацікавити інвестора полягала в тому, що тема будівництва аеропорту в Дніпрі була дуже «заїждженою» за останні кілька років. Два роки тому був проєкт аеропорту в Солоному між Дніпром і Запоріжжям. На це навіть виділили 200 млн грн. Але так ніхто нічого і не зробив. Ми навіть не знайшли жодного проєктного документа. Тому потенційні інвестори з обережністю ставилися до цієї теми і не особливо вірили, що будівництво коли-небудь взагалі почнеться.

Крім того, будівництво смуги і терміналу мають запускатися паралельно. Жоден інвестор не почне будівництво терміналу та інфраструктури, поки не буде чіткої гарантії, що на будівництво ЗПС держава виділить гроші й почнуться роботи.

На початковому етапі переговорів у вересні-жовтні минулого року я міг обіцяти тільки на словах, що держава виділить з бюджету необхідну суму для будівництва ЗПС. Тому, переконати інвестора вдалося реальними діями. Ще до прийняття бюджету ми почали всі підготовчі процеси за проєктом, як-то: підготовка передпроєктної документації щодо смуги, а також проєкти землевідведень для її розширення.

Так, у листопаді 2019 року парламент проголосував за фінансування аеропорту в розмірі 1 млрд грн на 2020 рік. Також у нас уже були зазначені 200 млн грн з нереалізованого проєкту в Солоному. Це і стало для інвестора тією основною гарантією, що можна готуватися до проєктування і його запуску. Незважаючи на те що під час епідемії COVID-19 бюджет був урізаний з 1 млрд до 100 млн грн, ми з DCH домовилися не знижувати темпів проєктування. Так, у мене є домовленість з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем про збільшення фінансування після закінчення карантину і підтримку транспортного комітету Верховної Ради України.

Тому це стало вирішальним фактором для інвестора йти в цей проєкт. Ми пописали меморандум про співпрацю. У ньому вказані наміри та зобов'язання кожної сторони. Для інвестора – побудувати в строк термінал. Ми з боку держави зобов'язуємося віддати в довгострокову оренду землі під будівництво, забезпечити комунікації і побудувати злітно-посадкову смугу.

Як не загрузнути в бюрократії

В такому проєкті, як будівництво аеропорту, є багато бюрократичних нюансів, які можуть створювати певні складності і розтягувати весь процес у часі.

Частина земель під злітно-посадкову смугу належить районній адміністрації, на території якої будуватиметься новий міжнародний аеропорт. Деякі з них досить оперативно були передані в постійне користування державному підприємству «Фінінпро», яке розпоряджається коштами на ЗПС і підпорядковане Мінінфраструктури. Так, зараз в їх розпорядженні 17 ділянок землі, це близько 198 га.

Але є нюанс – злітно-посадкова смуга в проєктному плані сягає 3,2 км (наразі ЗПС аерпорту складає 2,8 км – Mind). І під неї тих земель, що вже були виділені, недостатньо. Необхідно викуповувати ті, що знаходяться в приватних володіннях. Наприклад, є ділянка 2 га і власник готовий її продати. Але щоб ця угода відбулася, потрібно пройти п'ять бюрократичних, не особливо складних і по суті механічних, процедур, які можуть бути розтягнуті в часі. І так на кожному кроці, чого б це не стосувалося: землі для смуги, екологічної експертизи, геологічних досліджень і т. д.

Незважаючи на всі складнощі, почати будівництво плануємо восени. Щоб уже до кінця 2022 року міжнародний аеропорт в Дніпрі запрацював.