Захворіло у світі
12,128,406
Померло у світі
551,384
Вилікувалось у світі
6,650,507
Захворіло в Україні
51,224
Померло в Україні
1,327
Вилікувалось в Україні
23,784
Технології в «Дію»: чим корисний досвід Естонії у впровадженні інновацій

Технології в «Дію»: чим корисний досвід Естонії у впровадженні інновацій

І на яких умовах держава має залучати IT до співпраці

Технології в «Дію»: чим корисний досвід Естонії у впровадженні інновацій
Фото: https://www.journeyman.tv/

Днями у Міністерстві охорони здоров'я (МОЗ) повідомили про намір інтегрувати електронну систему охорони здоров'я eHealth з порталом та мобільним додатком «Дія». 

У той же час, нарікання на роботу «Дії» не вщухають. Нещодавно застосунок став головним героєм скандалу з витоком даних користувачів. Ситуацію аналізував експерт у колонці для Mind.

Проте, цифровізація держави – процес невідворотній. І попри ймовірні проблеми із впровадженням нових технологій цю роботу варто і потрібно продовжувати.Чому це важливо для держави, якою може бути роль IT -екосистеми у цьому процесі та яким чином може стати в пригоді приклад Естонії, розповіла Mind менеджерка з маркетингових комунікацій Work in Estonia Крісті Вескус.

ІТ-екосистема може бути частиною урядових програм. Й така практика була поширена у світі на початку 2000-х. Нині ж цей підхід дещо змінився. Стало зрозуміло, що держава швидше повинна бути посередником для IT-парків, а значна частина ініціатив має походити з приватного сектору. Тоді технології не стають заручниками урядової політики та розвиваються автономно.

Роль держави в стимулюванні розвитку ІТ-сектору залежить від рівня його зрілості. Спершу уряд відіграє ключову роль в зародженні технопарків. Так було в США із переміщенням інвестицій компанії Lockheed з оборонної сфери в розвиток Кремнієвої долини в 1950-ті роки.

Нині долина – мекка для стартапів та технологій. Саме з цього моменту інвестиції в технопарки перетворились із соціальної відповідальності перед майбутніми поколіннями у прибутковий напрям. Це сприяло й тому, що у 2008 році група Сатоші Накамото презентувала першу версію технології блокчейн.

Цікаво, що до Накамото та появи біткоїна, блокчейн-технологію KSI (Keyless signature infrastructure) для захисту даних розробила Естонія у 2007 році. Вона  створює копії даних за будь-якої спроби несанкціонованого втручання. Сьогодні цю інфраструктуру використовують для захисту інформації інші країни та НАТО.

Як працює цифрова держава?

Естонія сьогодні – єдина держава, яка майже всю взаємодію з громадянами та бізнесом перевела в цифру. Мало не 100% держпослуг доступні в онлайн. Реєструвати бізнес тут можна з будь-якої точки світу, зокрема, іноземці це можуть зробити через програму е-резидентства. А курс з кібербезпеки включений до шкільної програми.

Прийняття технологій – основа естонської ідентичності та бренду країни. Робити речі швидко, разом, ефективно, а головне – робити по-своєму. Сьогодні Естонія поділилася досвідом е-врядування із 60 урядами та експортувала свої рішення у понад 130 країн світу. Також країна першою почала використовувати штучний інтелект (ШІ) на державному рівні та врегулювала це на рівні закону.

Минулого року Естонія затвердила стратегію національного АІ (Artificial intelligence). Штучний інтелект вже використовують у державному секторі, а до кінця цього року планують його інтегрувати у 50 сервісів. 

Проєкт національного АІ назвали Кратт (Kratt). За естонською міфологією, це чарівне створіння, яке допомагає по господарству – ще один доказ того, що технології можуть нести користь людям та державі.

Естонія почала активно співпрацювати з IT-сектором  у запроваджені цифрових рішень практично одразу як відновила незалежність. Платформу обміну даними X-Road, блокчейн-технологію KSI  та системи е-судочинства розробили приватні компанії. Держава не наймає у штат тисячі програмістів, вона заохочує розвиток технологій через державні ініціативи, програми та співпрацю з бізнесом.

Наприклад, програма Work in Estonia допомагає IT-спеціалістам не лише знайти роботу в стартапах-"єдинорогах», яких у країні вже чотири, чи в інших компаніях, але й з переїздом та адаптацією в країні. Адже турбота про ментальне здоров’я тут на другому місці після технологій.

Завдяки державній підтримці приватних компаній та стартапів, Естонія стала Кремнієвою долиною Європи. ЇЇ економіка – одна з найбільш швидкозростаючих у балтійському регіоні. Загальна вартість ІТ-сектора за 2019 рік склала 3,6 млрд євро.

Тільки у першому кварталі цього року створено 10 нових естонських стартапів. Загалом їх в Естонії 1019, а їхні доходи ростуть попри кризу. З початку року вони зросли на 66% та склали 196,5 млн євро і отримали 10 млн євро інвестицій. Тож не дивно, що держава тут виступає радше партнером технічної сфери, ніж її модератором.

Як цей досвід знадобиться Україні

Онлайн-сервіси запроваджують інші країни, в тому числі й Україна. Адже це спрощує взаємодію громадян та бізнесу із державою.

Лише за три місяці роботи застосунку «Дія» його завантажило понад 3 млн громадян. Зараз у ньому понад 3,6 млн користувачів та підключено понад 30 послуг. Цьогоріч до нього планують підключити й «Трембіту» (українська назва x-Road, який Естонія передала у 2016 році).

У той же час естонцям технології «заощадили» понад 1000 годин життя тільки завдяки е-послугам. Вони, зокрема, зробили систему судочинства країни однією з найшвидших в Європі.

Е-судочинство допомагає швидко взаємодіяти з громадянами та правоохоронними органами, прокуратурою, органами митниці. Громадянин може подати скаргу чи заяву онлайн 24/7, тобто навіть у вихідний, обід чи вночі. Система автоматично візьме її в роботу: розподілить для розгляду, запитає усі потрібні документи в різних органах. Відтак і результати розгляду скарги можна отримати вже наступного дня.

Це може стати гарним кейсом і для України. Зокрема, Вища рада правосуддя України уже розглядає можливість запровадження естонської системи е-документообігу COURTAL.

Зв’язок урядового та технічного секторів очевидний, тож виникає питання: хто грає першу скрипку. Державні установи, які дозволяють комфортно працювати фахівцям, чи розробники, що підтримують усю інфраструктуру. 29 років цифрового досвіду Естонії довели важливість технічних та комунікаційних спеціалістів у державному секторі. Адже коли майже 100% послуг доступні онлайн, а з 2019 року країна розробляє стратегію щодо включення штучного інтелекту в правове поле – пошук спеціалістів ІКТ стає ключовим напрямком.

Інформаційні технології із ролі залежної від держави сфери перетворюються не лише на автономні, але й на такі, що мають непрямі важелі впливу на державні політики. Адже ІТ – не лише інновації, але й бізнес, який має власників, амбіції чи зацікавлені сторони. Держава ж керується ідеєю загального, а не приватного блага. Урядові чиновники різних країн знають, що в цифровому суспільстві «політика – це технологія, а технологія – це політика».

Якщо ж успіх державної політики похитнути поганим впровадженням технологій, то політичні цілі й довіра громадськості буде під загрозою. За IT-рішеннями стоять люди, які прописують код, та які можуть мати власні  інтереси чи мотиви. Наприклад, бажання отримати доступ до баз даних чи знищити їх. Також існує ризик кібератак та витоку персональних даних. Саме тому кожна технологія, новація мають бути протестовані та випробувані, а люди, які їх створюють, перевірені.

За понад 20 років розбудови е-держави, Естонія отримала підтримку з боку її громадян та приватного сектору саме завдяки тому, що не просто впроваджує новації, а постійно перевіряє та випробовує не лише нові технологічні рішення, але й існуючі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті