Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета балтійська країна

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета балтійська країна

Як естонцям вдалося заощадити 1400 років робочого часу і стати світовим лідером за кількістю стартапів на душу населення

Цей матеріал також доступний російською
Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета балтійська країна
На вулицях Таллінна
Фото: pixabay

«Oh, no! Ми нікого не вбиваємо: в Естонії і так мало людей», – сміється координатор програми Startup Visa Мерилін Лукк, відповідаючи на запитання про суть хештега #estonianmafia. Зубожіла після розпаду СРСР країна обрала інший шлях: побудувала електронну державу і створила в ній екосистему хедхантингу талантів і стартапів з усього світу. У підсумку ВВП за ПКС на душу населення у 2018 році досяг $34 096 (39-те місце серед 186 країн). Для порівняння: в Україні цей показник майже учетверо нижчий: $9 283 і 112-та позиція в рейтингу.

Як це невидиме e-gov дає прибуток країні? З чого воно створене? І наскільки успішно Україна переймає досвід Естонії? На ці та інші запитання Mind шукав відповіді в прес-турі, організованому для українських журналістів естонською програмою E-Residency.

Фундамент: інтернет у кожен дім

Чверть століття тому в Естонії існувала проблема цифрового розриву: жителі віддалених регіонів не мали доступу до високотехнологічних можливостей. Але в середині 1990-х уряд запропонував приватним консорціумам мобільних операторів та інтернет-провайдерів просту «штуку»: компенсувати 90% витрат на будівництво мережі. «Не лише у віддалених регіонах. По всій країні. Ми заплатили за прокладання мереж до хот-спотів: адміністрацій, бібліотек, шкіл тощо. А приватні компанії від хот-спотів прокладали кабелі до домогосподарств уже власним коштом», – уточнює віце-канцлер міністерства економіки і комунікацій, голова державних IT-програм Естонії Сійм Сіккут.

«У 2016 році Естонія посіла перше місце у світовому рейтингу Global Information Technology Report за покриттям мобільним інтернетом», – розповідає речник e-Estonia Аннет Нума. Зараз 99% населення мають доступ до фіксованого і мобільного інтернету, практично скрізь є wi-fi. Відсутність дата-зв'язку у 1% естонців (близько 13 000 осіб) Сіккут вважає проблемою, яку важливо вирішити: «Будемо фінансово стимулювати гравців ринку».

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
Сійм Сіккут, віце-канцлер Міністерства економіки і комунікацій, голова державних IT-програм Естонії
Фото: Євгенія Підгайна/Mind

За фіксований інтернет естонці платять близько 25 євро на місяць. «З мобільним зв'язком інша історія: якщо його оплачує роботодавець – чек становить кілька євро. Якщо людина платить сама – до 10 євро на місяць», – пояснює government CIO.

Відповідаючи на запитання, коли в Естонії запустили 4G, Сіккут замислився. Надовго. «О, це було так давно. Здається, у 2012 році». Восени минулого року міністерство економіки і комунікацій вже затвердило умови 5G-конкурсу. Незабаром має відбутися перший тендер на три ліцензії в діапазоні 3,6 ГГц. Стартова ціна лота – 1,6 млн євро. Уряд сподівається заробити на тендері близько 4,8 млн євро, і в подальшому щорічно отримувати за кожну ліцензію близько 250 000 євро. Трохи пізніше має відбутися другий аукціон у спектрі 700 МГц. А наступного року – третій. На ньому розігруватимуться частоти діапазону 2,6 ГГц.

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
На вулицях Таллінна
Фото: Євгенія Підгайна/Mind

«Сподіваємося, що 2020–2021 року оператори почнуть будувати 5G-мережу. Українські гравці не поспішають вкладати в 5G, тому що не бачать попиту від клієнтів? Хто буде 5G-споживачем в Естонії? Це не проблема держави. Наше завдання – дати можливість мобільним операторам надавати послуги. А бізнес повинен сам міркувати, як і яких клієнтів привабити. Навіть якщо зараз немає попиту, потрібно будувати інфраструктуру, щоб у подальшому не згаяти вікно можливостей», – вважає Сіккут.

Каркас: державні послуги онлайн

«Бігати мають дані, а не люди», – каже менеджер з комунікацій e-Governance Academy Ану Вахтра-Хеллат, описуючи X-Road – децентралізовану платформу обміну даними між державними відомствами. Це ядро е-gov Естонія запустила ще 2001 року.

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
Ану Вахтра-Хеллат, менеджер з комунікацій e-Governance Academy
Фото: Євгенія Підгайна/Mind

X-Road дозволяє простим громадянам і бізнесу отримувати 99% держпослуг по інтернету в режимі 24/7. Наприклад, не витрачаючи час на черги, можна зареєструвати новонародженого, записати дитину до школи, продати авто, оформити пенсію, отримати рецепт лікаря за результатами аналізів, ліцензію на рибну ловлю, свідоцтво про смерть, зареєструвати компанію, подати податкову декларацію тощо. Роботодавець автоматично отримує копію лікарняного, виписаного лікарем співробітнику.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд згадує, що під час запуску платформи спочатку спостерігався легкий опір нововведенням з боку причетних структур. «Наприклад, ми хотіли, щоб новонароджений відразу отримував ID-карту. Лікарі відповіли, що не займаються реєстраційною роботою. Ми пояснили: «Вам і не потрібно. Ви вносите лише медичні дані дитини, а система все робить за вас. Вона розпізнає всі ввідні та інформує управління реєстрацією населення про появу новонародженого. Після чого дитина автоматично реєструється і їй видається ID-карта. Це повністю автоматизований сервіс і процес», – розповідає Керсті Кальюлайд.

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
Президент Естонії Керсті Кальюлайд
Фото: president.ee

Зараз через X-Road не можна лише одружитися, розлучитися і продати нерухомість. Підключити ці опції до системи дуже просто. Але естонці не роблять цього заради безпеки громадян. «Емоції після сварки можуть швидко згаснути, а розлучення буде вже зареєстровано в системі», – жартують спікери.

Читайте також: Президент Естонії: «Ви не можете просити машини боротися з корупцією. Зламати корупційну систему повинні політики»

Цікаво, що держоргани мають право вимагати від громадянина дані лише одноразово. «Якщо в подальшому будь-якому з відомств знадобиться ця інформація, воно попросить дані у першого держоргана, а не вимагатиме від громадянина ще раз надати відомості», – пояснює Аннет Нума.

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
Аннет Нума, речник e-Estonia
Фото: Євгенія Підгайна/Mind

Платформа дуже популярна: щорічно X-Road обробляє 500 млн запитів, щодня понад 1000 організацій і підприємств Естонії користуються системою. Естонці підрахували, що X-Road вже допомогла їм заощадити 1400 років робочого часу.

Вхід у систему – через ID-карту (є у всіх естонців), Smart-ID (у 29%) або Mobile ID (у 16%). Для захисту в X-Road використовується масштабований ланцюжок блоків KSI, який винайшли естонці. Простіше кажучи, KSI Blockchain не дозволяє змінити інформацію в системі: ані хакери, ані системні адміністратори, ані сам уряд не можуть маніпулювати даними.

З 2003 року уряд пропонує білим хакерам винагороду за випробування вразливостей. Поки це зробити нікому не вдалося. «Практично кожен день ми бачимо спроби посягання на дані. Нас атакують з усього світу, не лише з Росії. Але жодна спроба не мала успіху», – розповідає Сійм Сіккут.

Чітко опрацьовано й принцип прозорості: у своєму акаунті громадянин бачить, хто і коли запитував інформацію про нього. «Якщо запит неправомірний, чиновника буде притягнуто до відповідальності. У нас були випадки, коли держслужбовці втрачали роботу через зайву «допитливість», – пояснює Аннет Нума.

Найближчим часом уряд хоче вдосконалити платформу: запустити «невидиму державу». До X-Road зможуть підключитися приватні компанії, а держоргани бачитимуть усю їхню внутрішню фінансову звітність. Не складно уявити, наскільки «позитивно» таку ідею сприйняли б українські компанії. «Естонський бізнес не проти: підприємства зможуть заощаджувати на оплаті праці бухгалтерів, їм не потрібно буде складати і подавати звіти, система автоматично збере потрібні їй дані», – пояснює Сійм Сіккут.

Україна близько двох років запозичує естонський досвід: будує свою платформу «Трембіта» на ядрі X-Road.

Технічно система була готова до запуску наприкінці минулого року. Але поки до неї підключилися лише п'ять держвідомств: МВС, ДФС, Мінфін, Пенсійний фонд і Держслужба з лікарських засобів і контролю за наркотиками. Загалом до вересня 2020 року свої бази даних повинні інтегрувати з платформою 55 відомств. Чим пояснюється «моторність» держорганів – зайвою бюрократією чи небажанням втрачати корупційні джерела доходу – риторичне питання.

Поки через «Трембіту» стартував обмін даними лише між Національною службою здоров'я і Держслужбою з лікарських засобів і контролю за наркотиками. Це має допомогти реалізації урядової програми «Доступні ліки». Держбюджетом на 2019 передбачено 1 млрд грн на повне або часткове відшкодування вартості ліків для пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою і діабетом II типу.

Наповнення: сервіси і програми

Створивши комфортне середовище, нечисленна за населенням Естонія почала приваблювати до себе іноземні таланти і компанії. Посол України в Естонії Мар'яна Бетса розповідає, що останніми роками прибалтійська країна переманила близько 2000 українських айтішників.

Зараз в Естонії працює 3700 IТ-компаній, вони генерують близько 7% ВВП країни. Також у країні 550 успішних стартапів або 40 проектів на тисячу населення. За цим показником Естонія лідирує у світі. У середньому по ЄС – п'ять стартапів на тисячу населення.

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
Єдинороги Естонії – Skype, Playtech, Transferwise та Bolt (Taxify)
Фото: Євгенія Підгайна/Mind

До 2020 року Естонія має намір досягти «планки» в 1000 стартапів – тобто за півроку залучити ще 450 проектів. «Ключові «постачальники» – Росія, Україна і Туреччина. Основний інструмент – Startup Visa», – розповідає її координатор Мерилін Лукк. Цю програму Естонія запустила у 2017 для негромадян ЄС і вже отримала 1400 заявок із 85 країн. Іноземні стартапи, що пройшли конкурсний відбір, можуть переїхати працювати до Естонії (не потрібно додатково отримувати дозвіл на роботу), користуватися перевагами e-gov (онлайн-послугами, відкривати компанії та банківські рахунки) і урядовими програмами інкубації.

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
Стіна слави естонської «мафії»
Фото: Євгенія Підгайна/Mind

Ще один «канал» постачання талантів і компаній – програма E-Residency, що стартувала у 2014 році. Віртуальні резиденти можуть швидко зареєструвати бізнес в Естонії, отримують легкий доступ до світових ринків і міжнародних платіжних систем. До червня 2019 року в системі зареєстровано 54 555 е-резидентів і близько 7200 компаній з 157 країн.

Україна посідає перше місце за кількістю зареєстрованих компаній (729) і третє – за кількістю е-резидентів (3431).

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна

На думку керуючого директора E-Residency Отта Ваттера, Україна входить до трійки лідерів, оскільки з нашої країни до ЄС надходять великі обсяги експорту IT-послуг. «Для підприємців вигідніше вести бізнес з партнерами з ЄС за допомогою компаній, зареєстрованих у Євросоюзі. А е-резидентство в Естонії – простий і недорогий спосіб завести компанію в ЄС. Лише за останній рік кількість е-резидентів з України збільшилася вдвічі», – каже Отт Ваттер. Також багато українців отримують віртуальне громадянство заради доступу до всього функціоналу PayPal.

Читайте також: Вікно в ЄС: путівник для українських підприємців – де і як краще виходити на європейський ринок

Естонія заробляє на своїх «смаколиках»: отримання е-резидентства коштує 100 євро, реєстрація бізнесу – 190 євро. За 2500 євро приватні компанії Естонії пропонують пакет «All inclusive» (віддалену реєстрацію компанії, відкриття рахунку в естонському банку, послугу юридичної адреси, послугу контактної особи протягом першого року роботи компанії, базове бухгалтерське обслуговування тощо).

Згідно з даними Отта Ваттера, за чотири роки від моменту старту програми Естонія отримала близько 17 млн євро доходу. У розрахунок включено прямий дохід від сплати податків зареєстрованими компаніями, а також непрямий – від сплати податків естонськими підприємствами, які надавали послуги е-резидентам. За цей же період витрати проекту склали 7 млн євро. Отже сукупний прибуток – 10 млн євро.

Естонська «мафія»: чим затягує у свої тенета прибалтійська країна
Отт Ваттер, керуючий директор E-Residency
Фото: Євгенія Підгайна/Mind

Тим часом Україна вже котрий рік обіцяє запустити державний фонд стартапів. І ці обіцянки традиційно активізуються напередодні виборів або в періоди сплесків негативної інформації про діяльність уряду.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті