Захворіло у світі
11,279,465
Померло у світі
531,056
Вилікувалось у світі
6,069,717
Захворіло в Україні
48,500
Померло в Україні
1,249
Вилікувалось в Україні
21,376
Ціна розбрату: чому ритейл втрачає на карткових розрахунках

Ціна розбрату: чому ритейл втрачає на карткових розрахунках

Яку міжбанківську комісію сплачує споживач і як врегулювати це питання

Цей матеріал також доступний російською
Ціна розбрату: чому ритейл втрачає на карткових розрахунках
Фото: pixabay

Напередодні у Мінекономіки повідомили, що за перший тиждень червня банки-партнери оновленої державної програми «Доступні кредити 5–7–9%» видали 51 новий кредит на загальну суму в 32,6 млн грн. Загалом уже видано 605 кредитів на суму в 381,05 млн грн. Здавалося б, все йде добре для бізнесу. Чи дійсно підприємці отримають допомогу, Mind розбирався у матеріалі «Слабка рука допомоги: як уряд рятуватиме економіку України».

Проте ціни невпинно йдуть вгору. Так, Держстат повідомив, що попри уповільнення інфляції в травні ціни, зокрема на продукти харчування та безалкогольні напої, зросли на 1,2%. Найбільше (на 16,6% та 15,8%) подорожчали яйця та фрукти. 

За що і як платить споживач, яку роль у формуванні ціни відіграють банки та міжнародні платіжні системи (МПС) і за рахунок чого ритейл може зменшити власні витрати, розповів Mind партнер Marchenko Partners Олександр Алeксєєнко.

Вже не перший рік між банками, з одного боку, та перш за все найбільшими українськими ритейлерами – з іншого, точаться дискусії щодо зменшення розміру міжбанківської комісії, яка стягується з кожної безготівкової покупки споживача.

Міжбанківська комісія (interchange fee)  – це частина торговельної комісії, що стягується банками саме з торговців при безготівковій оплаті. В середньому її розмір в Україні складає приблизно 2% від суми транзакції. В ЄС її розмір законодавчо обмежений – 0,2%. Річні обсяги міжбанківської комісії в Україні – це мільярди гривень, і щороку ця сума зростає через поширення безготівкової оплати. 

Очевидно, великі українські ритейлери (гіпермаркети, супермаркети, мережі АЗС, ресторани тощо) не  задоволені таким великим розміром міжбанківської комісії та зацікавлені у зменшенні її розміру. Ще більшого значення для них набуває це питання у карантинний та посткарантинний час, коли частка безготівкових оплат в Україні невпинно зростає.

Трохи історії законодавчих ініціатив

Ще у 2017 році в парламенті був зареєстрований законопроєкт, який пропонував обмежити розмір міжбанківської комісії на рівні 0,3%, а загальний розмір торговельної комісії на рівні 1,5% з поступовим зменшенням до 0,5%. Проте він так і не був ухвалений.

На початку 2020 року з’явилася інформація про намір подати до парламенту нового скликання багато в чому схожий законопроєкт. Та до Верховної Ради проєкт так і не дійшов. Можливо, через відставку Кабміну, а можливо, через тиск незацікавлених у цьому бізнесів. Крім того, проєкт антикризового закону щодо COVID-19 спершу також містив норму, що обмежувала розмір міжбанківської комісії на час карантину. В подальшому ця норма була виключена з законопроєкту до його голосування у сесійній залі.

Самі ритейлери також не в захваті від ситуації, що склалася.

Як пояснила директорка зі зв’язків з урядовими установами та громадськістю компанії «МЕТРО Кеш енд Кері Україна», Олеся Оленицька, «ми стикнулися з ситуацією, коли розмір комісій за картками постійно зростає як у процентному, так і в грошовому еквіваленті.

За інформацією НБУ, за І квартал цього року кількість операцій з банківськими картками зросла на 25%. Загальна кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, у І кварталі 2020 року становила 1385,3 млн шт., а їхня сума – 920,5 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2019 року кількість таких операцій зросла на 24,5%. Найбільша частина операцій припадає на торгівлю. Тому регулятор у своїх попередніх дослідженнях і рекомендує обмежити зростання комісій інтерчейндж і встановити їх максимальний рівень.

Спираючись на досвід Європейського Союзу, необхідність законодавчого обмеження банківських комісій при операціях, проведених за допомогою платіжних карт, є єдиним правильним рішенням у цьому питанні, і викликана тим, що закони ринку тут не працюють у класичному розумінні.

Щодо використання готівки в ритейлі, з досліджень самого НБУ відомо, що вартість обслуговування готівки (інкасація) для корпоративного бізнесу становить 0,02%. Тоді як комісія за приймання карт – від 1,8%. Різниця в 90 разів. Для малого та середнього бізнесу розміри комісії за картками ще вищі – починаються з 2%. Такий стан справ йде всупереч стратегії НБУ Cashless economy і не мотивує компанії приймати карти через високі комісії.

Проте, оскільки приймання платіжних карт для підприємств є обов'язковим відповідно до законодавства України, ми змушені платити величезні кошти, що створює додатковий дуже серйозний фінансовий пресинг на офіційний ритейл-бізнес в Україні, який в розпал епідемії забезпечив продовольчу безпеку країни і допоміг уникнути колапсу, пов’язаного з дефіцитом певних категорій товарів. Звичайно, такі високі витрати включаються в загальну вартість товарів, і за це змушений платити простий українець».

Складається враження, що законодавчим шляхом ритейлерам ніяк не вдається обмежити розмір міжбанківської комісії. Так, перемовини ритейлерів з регулятором, банками та міжнародними платіжними системами також не призводять до ґрунтовних та суттєвих зрушень. Регулятор поки полишає усе на розсуд ринкових законів та знаходження комерційних компромісів.

Поки зміни до законодавства не зрушили з мертвої точки, компаніям не залишається нічого іншого, як проаналізувати антимонопольне регулювання та звернутися до Антимонопольного Комітету України із закликом прискіпливо подивитися на питання ціноутворення міжбанківської комісії. Найактивніші учасники ринку можуть навіть звернутися до Комітету із заявами про порушення антимонопольного законодавства з боку МПС та банків.

Що це може дати бізнесу

АМКУ в разі виявлення ознак відповідних конкуренційних порушень може відкрити справу та під час її розгляду проаналізувати всю наявну та отриману інформацію щодо міжбанківської комісії та економічної обґрунтованості її розміру. Такі справи зазвичай є дуже складними та тривалими, проте в результаті Комітет може не просто накласти штрафи на порушників антимонопольного законодавства, але й зобов’язати платіжні системи припинити порушення (наприклад, змінивши підхід до формування міжбанківської комісії та зменшивши розмір до економічно обґрунтованого).

Цікаво те, що на цьому етапі зацікавленість ритейлерів може зрости, адже бізнеси на підставі рішення Комітету матимуть можливість вимагати відшкодування завданої їм шкоди (розміру переплаченої комісії) у подвійному розмірі.

Зважаючи на тривалість можливих порушень, для великих компаній мова може йти про десятки та сотні мільйони гривень шкоди.

Про ситуацію в Україні та ЄС

У 2010 році Антимонопольний комітет вже звертав увагу на діяльність Visa та Mastercard в Україні. Предметом розслідування було підвищення тарифів приблизно втричі. За результатами розслідування Комітет зобов’язав Visa знизити свої тарифи. Хоч рішення Комітету було формально виконано, проте  виглядало, що лише вартість непопулярних послуг було зменшено, тоді як тарифікація масових послуг не змінилась та з часом навіть підвищилась. Відтоді, за наявною інформацією, особливої уваги Комітет цьому ринку не приділяв та жодних розслідувань не відбувалося.

Комітету та ритейлерам варто було б звернутися до практики Єврокомісії та європейських судів, де вже детально та всебічно було досліджено всі аспекти міжбанківських комісії Visa та Mastercard.

Майже 20 років тому Єврокомісія у розслідуванні, розпочатому на підставі заяви EuroCommerce, визнала, що міжбанківська комісія Visa в певних ситуаціях обмежувала конкуренцію між банками-еквайрами. Водночас, з огляду на позитивний на той час ефект міжбанківської комісії в просуванні безготівкових платежів, Єврокомісія дозволила застосування міжбанківської комісії Visa до 31 грудня 2007 року, за умови, що Visa виконає покладені на неї зобов’язання, зокрема, зменшить розмір комісії до 0,28 євро для дебетових карток.

У 2007 році Єврокомісія в схожому провадженні проти Mastercard визнала, що Mastercard з травня 1992 до грудня 2007 року порушувала конкуренційне законодавство ЄС шляхом встановлення мінімального розміру міжбанківської комісії. Mastercard оскаржила рішення Єврокомісії до суду, а тим часом зменшила міжбанківську комісію до нуля. Цей судовий процес Mastercard, між іншим, програла.

У 2008 році Єврокомісія поновила своє розслідування проти Visa з огляду на закінчення вищезазначеного п'ятирічного дозволу. Паралельно з розслідуванням Mastercard та Visa вели з Єврокомісією перемовини щодо існування та розміру міжбанківської комісії. Комісія погодилась закрити розслідування, якщо Visa зменшить комісію, зокрема, до 0,2% для дебетових карток. Mastercard у свою чергу підвищила міжбанківську комісію з нуля до 0,2% для дебетових карток.

Як ми бачимо, саме Єврокомісія, як орган, що поміж іншого відповідає за конкуренційну політику в ЄС, був основним драйвером зменшення міжбанківської комісії в ЄС.

Що можуть зробити українські ритейлери

Якщо український ритейл хоче належним чином захистити свої інтереси у відносинах з банками та платіжними системами, то без активного залучення Антимонопольного комітету завдання виглядатиме занадто складним.

Ритейлери у Європі роками виборювали зниження комісії. У травні 2012 року компанії Asda та Morrisons, до яких в подальшому приєдналось 10 інших британських ритейлерів (Argos, Next Retail та інші), подали позов проти Mastercard про стягнення 600 млн фунтів збитків через встановлення мінімального розміру міжбанківської комісії Mastercard та його ліцензіатами. У грудні 2012-го британська мережа супермаркетів Sainsbury's також подала позов проти Mastercard про відшкодування збитків. А через рік схожий позов був поданий проти Visa.

У 2016 році Апеляційний трибунал з питань конкуренції у справі проти Mastercard присудив Sainsbury's понад 68 млн євро збитків. Наразі всі позови ритейлерів об’єднані в одне провадження та знаходяться на розгляді у Верховному суді Великої Британії. Є вагомі підстави очікувати, що рішення Верховного суду буде винесено на користь ритейлерів.

Ще складніша ситуація для МПС склалась у США, де низка асоціацій ритейлерів (близько 16 000 торговців) після подання колективного позову уклала мирову угоду з Visa, Mastercard та низкою американських банків на суму близько $6,2 млрд. Така мирова угода наразі вважається найбільшою в антимонопольному спорі.

В Україні ж наразі достатньо сил, що здатні заблокувати питання законодавчого обмеження та зниження міжбанківської комісії. Залучення Антимонопольного комітету до аналізу ситуації на ринку та обґрунтованості розміру міжбанківської комісії може стати одним з важелів впливу на ситуацію та допомогти врахувати та збалансувати інтереси всіх сторін. Зважаючи на значну роль в аналогічних процесах антимонопольних органів в ЄС та США, українським ритейлерам варто не нехтувати можливістю звернення до Комітету, аби навести лад із міжбанківською комісією, адже користь від цього у кінцевому підсумку можуть отримати як самі ритейлери, так і споживачі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті