Гра у хованки: надавати чи не надавати документи на вимогу правоохоронців

Напередодні Комітет Верховної Ради з питань фінансів податкової й митної політики підтримав збереження за СБУ функції перевірок бізнесу у сфері економіки та антикорупційної діяльності. Такі норми лишилися  у законопроєкті №3087-д, який передбачає створення Бюро економічної безпеки. Тож поки не доводиться чекати на послаблення у веденні бізнесу, адже кількість перевіряльників зростає. Отже варто бути напоготові. 

Максим Бехало, юрист АО Legal House, розповів Mind про підстави для таких запитів, поради про те, надавати документи чи відмовити, а також про ризики будь-якого з ваших рішень.

Підстави для запиту

Правовою підставою для запиту з боку правоохоронців є ст. 93 КПК. У статті зазначається, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок.

На практиці можна зустріти в самому запиті посилання на роз’яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013. 

У цьому роз’ясненні зазначається, що сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК України. 

Це власне і всі правові аргументи з боку правоохоронців, які вони використовують у своїх запитах.

Перш ніж вирішувати, чи надавати документи, перевірте, чи відповідає оформлення запиту вимогам законодавства.

Вимоги до оформлення запиту

Уважно вивчить запит і з’ясуйте, чи є в ньому такі складові:

• номер кримінального провадження, кваліфікація злочину та дата, коли розпочалося досудове розслідування;
• фабула кримінального провадження та перелік осіб, стосовно яких здійснюється досудове розслідування (на практиці часто не вказуються обставини справи, що ставить під сумнів об’єктивність такого запиту та його законність);
• ПІБ та посада особи, яка запитує інформацію або документи;
• реальні підстави та мета отримання документів або інформації. Наприклад, отримання зазначених документів необхідне для проведення почеркознавчої експертизи, встановлення фінансово-господарських відносин підприємства з іншими контрагентами тощо;
• за який період підприємство повинно надати документи (не з 2017 року і до сьогодні, а за конкретний період). 

Запит має бути надруковано на бланку відповідного правоохоронного органу та підписано уповноваженою особою – слідчим, прокурором.

Перші кроки при отриманні запиту

При отримані запиту необхідно проаналізувати в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформацію, яка міститься по цьому кримінальному провадженню. У більшості випадків це будуть ухвали, за допомогою яких ви зможете більше дізнатися про обставини кримінального провадження.

Коли ви аналізуватимете запит, зверніть увагу на орган, який проводить досудове розслідування, дату внесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР, фабулу та кваліфікацію.

Після вивчення запиту є два варіанти: надавати документи або відмовити.

Відмовляємо надавати документи 

На практиці у надані документів відмовляють шляхом ігнорування запиту слідчого або надання відповіді, у якій вказують на причини відмови. 

При відмові надавати документи враховуйте ризики для вашої компанії. Зокрема, у своїх запитах правоохоронці зазначають, що в разі ненадання документів, будуть застосовані примусові заходи щодо їхнього отримання. 

Ризик тимчасового доступу до речей та документів

Першим таким примусовим заходом є тимчасовий доступ до речей та документів. Після отримання негативної відповіді на свій запит слідчий (прокурор), звертається до слідчого судді із клопотанням про дозвіл на тимчасовий доступ до речей та документів (із правом вилучення оригіналів або надання завірених копій). 

У більшості випадків слідчий суддя задовольняє клопотання та виносить ухвалу, у якій надає дозвіл на отримання документів, необхідних слідству. Після чого слідчий із цією ухвалою звертається до підприємства та просить надати зазначені в ній документи.

На вимогу ст. 165 КПК  підприємство зобов’язане надати документи, які зазначені в ухвалі.  

Одним із плюсів тимчасового доступу до речей та документів є можливість отримати ухвалу слідчого судді, у якій прописані деталі кримінального провадження, обґрунтування причин звернення до компанії та де можна побачити перелік документів, до яких надано доступ. 

Іноді представників компанії можуть викликати на судове засідання, під час якого вирішується питання про надання тимчасового доступу. Але на практиці це відбувається рідко, а ухвала не завжди містить повну фабулу кримінального провадження. 

Коли підприємство отримує ухвалу поштою, у ній можуть бути не зазначені всі обставини справи, тому не завжди є час для побудови стратегії поведінки та захисту. 

Важливо наголосити, що ухвалу про тимчасовий доступ можна оскаржити, але на практиці таке оскарження викликає багато проблем.

Ризик обшуку

Наступний примусовим заходом, який можуть застосувати, – це обшук. Непоодинокими є випадки, коли при отримані відмови на свій запит, слідчі не звертаються з клопотанням про тимчасовий доступ, а відразу йдуть до суду для отримання ухвали на проведення обшуку. 

При проведенні обшуку у вас можуть вилучити документи, які прямо не передбачені в ухвалі. Тобто вилучаються всі документи, які на думку слідчого йому необхідні. Також існують ризики постановлення ухвали без зазначення конкретного та обмеженого переліку документів та речей, що можна вилучити.

Надаємо документи слідчому

Ви можете в добровільному порядку надавати документи, якщо впевнені у законності вашої діяльності та маєте підготовлену стратегію захисту та поведінки. Добровільне надання документів нівелює ризики, пов’язані із примусовим отриманням таких документів, зокрема, отримання документів через тимчасовий доступ або проведення обшуку.

При добровільному наданні документів компанія має можливість самостійно встановити, у якому обсязі надавати документи.

У запиті завжди зазначається, протягом якого строку вам необхідно надати документи. Тому в разі, якщо підготовка документів може зайняти багато часу, про це необхідно повідомити слідчого.Відправте йому листа, у якому зазначте, що вам потрібно більше часу для надання документів. 

З огляду на це у кожному конкретному випадку необхідно оцінювати доцільності надання тієї чи іншої відповіді та пов’язані з цим ризики. 

Висновки

Якщо ви отримали запит від правоохоронних органів, є лише два варіанти поведінки. Ви можете відмовити в надані документів, або добровільно надати документи, які зазначені в запиті. 

Раджу не ігнорувати запит слідчого. Ігнорування може призвести до негативних наслідків у вигляді тимчасового доступу або обшуку. Якщо ви все ж таки вирішили відмовити в надані документів, найкращим варіантом буде підготувати вмотивовану відповідь на запит.

Після проведення перевірки запиту на дотримання всіх вимог, ви можете обрати подальшу стратегію поведінки. 
Рекомендую при отримані запиту в порядку ст. 93 КПК відразу не відмовляти в надані документів. У кожному конкретному випадку потрібно проаналізувати всі переваги та ризики при надані тієї чи іншої відповіді на запит.

Після чого необхідно прийняти управлінське рішення та обрати найкращий для вас варіант.