Захворіло у світі
40,403,537
Померло у світі
1,118,293
Вилікувалось у світі
27,703,638
Захворіло в Україні
309,107
Померло в Україні
5,786
Вилікувалось в Україні
129,533
Громадські ініціативи: коли бізнесу будуть цікаві соціальні проєкти

Громадські ініціативи: коли бізнесу будуть цікаві соціальні проєкти

І яке відношення має держава до їхньої появи

Цей матеріал також доступний російською
Громадські ініціативи: коли бізнесу будуть цікаві соціальні проєкти
Фото: pixabay

Заробити й бути корисним – цілі, які можуть об'єднуватися в межах однієї компанії. Чи працює теорія про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) в Україні і як цей процес відбувається на практиці? Що варто змінити державі, щоб бізнес із більшою охотою розвивав корисні для суспільства ініціативи та вкладав у них кошти?

Як виглядає така підтримка бізнесу зараз і чого не вистачає для розширення горизонтів, розповів Mind віцепрезидент із технологій і стратегії глобальної компанії GlobalLogic Андрій Яворський.

GlobalLogic об'єднує понад 5000 інженерів у Києві, Львові, Харкові та Миколаєві, які створюють цифрові рішення для міжнародних клієнтів із самих різних індустрій, як-от медіа, медицина, автомобілебудування або телекомунікації. У межах програми корпоративної соціальної відповідальності GlobalLogic також розвиває і просуває платформу EcoHike. Це мобільний застосунок, створений 2019 року для об'єднання небайдужих користувачів для пошуку й колективного збирання сміття.

Що заважає бізнесу активно розвивати соціальні проєкти

Головна економічна й соціальна місія будь-якого бізнесу – бути прибутковим і створювати стабільні робочі місця. Успішно виконуючи свої основні завдання, бізнес може інвестувати кошти в додаткові соціальні ініціативи. Головні передумови до такої можливості – стабільна макроекономічна ситуація і сприятливий бізнес-клімат у країні. Це необхідні, але недостатні умови.

Щоб приватний бізнес міг направляти частину прибутку у КСВ-ініціативи, також важливими є зрозумілі та прозорі умови державного регулювання подібних проєктів.

Наразі національне законодавство в цій сфері досить заплутане, існують варіанти двоякого тлумачення певних правил і норм. Як результат – виникають податкові ризики для компаній, що дійсно хочуть надати суспільству безоплатну допомогу.

Оскільки ми – велика міжнародна компанія, то будь-які ризики для нашого бізнесу уважно вивчає й оцінює не тільки корпоративний топменеджмент, а й рада директорів. І оскільки КСВ-проєкти в Україні можуть бути джерелом подібних ризиків, це обмежує кількість ініціатив, які великі компанії можуть дозволити собі в нашій країні.

Отже, все що ми робимо на сьогодні в межах КСВ – це наша добровільна й абсолютно безоплатна ініціатива. Ми точно могли б робити набагато більше, якби правила гри на цьому полі були б зрозумілішими.

Як змінити ситуацію

Найпростіше, що може зробити держава, – створити прогнозовані умови роботи, у яких компанія зможе використати частину своїх податків на благодійність або на інші еко- і соціальні ініціативи.

Це дозволить бізнесу створювати структурні і довгострокові соціальні проєкти так, як це працює в інших країнах. Наприклад, в Індії, де в нас понад 7000 інженерів, GlobalLogic фінансує кілька важливих соціальних ініціатив, виділяючи на це 2% чистого річного прибутку.

Ця норма закріплена законом для індійських і міжнародних компаній, що працюють на території Індії, які відповідають певним критеріям (ринкова вартість, річний оборот або розмір прибутку). Компанії можуть направляти кошти в певний визначений державою фонд або ж самостійно вирішувати, на які ініціативи їх витрачати. Я вже не кажу про Німеччину, Данію, Швецію, де подібні правила успішно працюють багато років.

В Україні КСВ-проєкти переважно підтримують глобальні корпорації в межах давно сформованих корпоративних ініціатив, які вони запускають у всіх країнах своєї присутності. Оскільки таких компаній у нас не дуже багато, то й активності на мінімальному рівні.

На українському IT-ринку основна частина бізнесу – це локальні компанії, у яких благодійні проєкти поки не в пріоритеті, адже їм доводиться витрачати багато ресурсів на виживання в нашому складному законодавчому середовищі.

Тому зараз бізнес у меншій мірі генерує попит на різноманітні екофрендлі-ініціативи. Якщо бізнес зможе працювати й розвиватися в зрозумілих умовах – він зможе передбачувано витрачати кошти й займатися некомерційною сферою діяльності.

Прозора система – розширення соціальних активностей

Завдяки бізнесу може зміниться крива попиту і пропозицій на безпечні для навколишнього середовища продукти й послуги. Наприклад, підвищення попиту на вивезення й сортування сміття створить нову ринкову нішу, що, звичайно ж, приведе до появи компаній, які пропонують такі послуги.

Зростання попиту приведе до підвищення кількості, а також якості сервісу. На жаль, наразі таких пропозицій дуже мало, і доступні вони лише в деяких мегаполісах. Але бізнес може бути генератором попиту на екопослуги.

Наразі внутрішні процеси, що регламентують пріоритет у закупівлях продуктів і послуг, дружніх для довкілля, є в основному в глобальних компаніях.

Приємно бачити, що багато українських бізнесів підхоплюють цей тренд, але загалом поки що він не носить системного характеру. Для того що б екологічність стала новою нормою, необхідний масовий перегляд пріоритетів споживання і ставлення до відповідальності за середовище, у якому ми живемо.

Сталий розвиток – для людей

Сталий розвиток уже вписаний у систему цінностей молодого покоління, екологічна стратегія споживання вже є трендом. Підтримка цього підходу надаватиме певні переваги тим, хто його реалізував.

Якщо ви дружня до екології компанія, то за інших рівних фінансових перспектив і кар'єрних можливостей роботу у вас вибиратимуть люди, яким небайдужі подібні цінності. Природно, вони будуть брати участь у соціальних ініціативах, створювати нові, розвивати наявні некомерційні проєкти.

Поступово ви побачите, як почнете допомагати медичним закладам, дитячим будинкам, притулкам для тварин, підтримувати різноманітні спортивні ініціативи, приділяти увагу системі освіти.

Ми всередині нашої компанії намагаємося практикувати саме такий підхід. Не спускати ініціативи зверху вниз, а створювати й підтримувати осередки позитивних змін, які сприяють усвідомленості й потроху змінюють культуру, зокрема культуру споживання загалом.

Подібна модель може працювати в будь-якому бізнесі, IT-сфера в цьому не унікальна, потрібно лише бути готовим до певної ціннісної трансформації. Природно, чим більш відкритою буде ваша організація, тим легше відбуватимуться такі зміни.

Водночас всередині будь-якої компанії поява соціальних ініціатив, коли вони є системними, приводить до гравітаційного ефекту. Його суть у такому: чим більше навколо вас людей, які поділяють ваші цінності, тим більше вони притягуватимуть однодумців у майбутньому. Чим більше тих, кому подобається спорт, а не паління, тим більше прихильників здорового способу життя буде навколо вас у майбутньому.

Аналогії можна продовжувати довго, але давайте зупинимося на висновку – компанії складаються з людей, люди створюють суспільства зі своїм унікальними внутрішніми взаєминами й культурою, КСВ-ініціативи почнуть працювати лише тоді, коли вони стануть нормою всередині колективу.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті