Осінній акорд: як музика допомогла подолати «цифровий розрив»

Протягом трьох вихідних днів (3, 4 та 10 жовтня) в Києві, вчетверте – але тепер повністю онлайн – пройшла дитяча конференція «Мистецтво без меж: шлях до науки». Вона стартувала 2017 року як міська, і спочатку проходила досить скромно: учні київських мистецьких шкіл під патронатом своїх викладачів писали невеличкі доповіді, читали їх наживо в присутності інших юних музикантів, вчителів та батьків, ілюструючи фотографіями, музичними записами або власною чи інших виконавців грою та співом. З кожним роком, кожною наступною зустріччю юних музикознавців-школярів їхні дослідницькі навички поглиблювалися, куратори-викладачі набиралися досвіду, робота організаторів удосконалювалась, задачі поступово ускладнилися. Музична критикеса Ольга Кізлова спеціально для Mind розповідає, як цю подію було організовано цьогоріч.

Хто організував? Наразі конференціями, які придумала, організувала та запровадила завідувачка відділом музично-теоретичних дисциплін Київської ДМШ №39 Олена Садівнича, опікується головний академічний музичний фестиваль країни – Kyiv Music Fest, а також Національна оперета, Київська опера. Його організаційною «базою» залишається школа, в якій Садівнича працює, і Київський міський методичний центр закладів культури та навчальних закладів на чолі з директором Іриною Чуніхіною. Нинішню конференцію в рамках ХХХІ Kyiv Music Fest’у підтримали корифеї української академічної музики: композитори Євген Станкович, Ігор Щербаков, інші значущі постаті музичного світу країни.  

Хто виступав? Цього року до події, яка з Другої конференції починаючи, має статус Всеукраїнської, долучилися виступами 74 школяра з усіх куточків країни. Більше за всіх було киян та жителів столичного регіону – 50 спікерів. Інші 24 представили Харківщину, Хмельниччину, Вінниччину, Одещину, Херсонщину, Полтавщину, Черкащину, Донеччину, Дніпропетровщину тощо.

А дивилися ці виступи тисячі глядачів. І організатори справедливо вважають, що в наш час, коли інтернет сягнув найменших міст і сіл, поняття «столичності», «центру» та «периферії» відсутнє, хоча інколи викладачі і «варяться на місцях у власному соку». Зауважу, що подібна «замкненість у власній шкаралупі», на жаль, трапляється і у столиці.   

Що з’являється нового? Минулоріч, на Третій конференції виникли «дискусійні панелі», які об’єднали учнів за інтересами: постаті окремих композиторів, інструменти і оркестри, музичне краєзнавство, суміжні види мистецтв, історія, сучасний розвиток музики та інші важливі музикознавчі питання.

Цього разу до спілкування з молодими дослідниками долучилися чотири українські композитори, які не лише уважно слідкували за всім, що відбувалося, а й провели творчі онлайн-зустрічі з юними науковцями, розповіли про свій шлях в композиторській справі, відповіли на численні питання. Це львів’янин – вчений, дослідник, чудовий піаніст – Олександр Козаренко; діаспорянин зі США Леонід Грабовський, який спілкувався з дітьми через океан. Третій – відомий музикою до величезної кількості театральних вистав, фільмів, реклами Іван Небесний, про прем’єру опери якого «Лис Микита» ми писали раніше. І, нарешті, професор НМАУ ім. П. Чайковського Ігор Стецюк, який наразі перебуває у справах в центрі світового кіно – Голівуді, провів онлайн-зустріч із молодими українськими інтерв’юерами.

Офлайнова зустріч із композитором Олександром Козаренком транслювалася для широкого загалу в режимі онлайн

Чим відзначилися учасники? Цікаві, оригінальні, змістовні, гарно висвітлені юними музикознавцями теми вимагали чималих знань, впевненості та навичок у зовсім іншій царині – гарного володіння комп’ютером. Підготовка зайняла багато часу, якщо учень самостійно розробляв тему, добирав ілюстрації та готував презентаційні записи. Тож, слухаючи виступи, досвідчений слухач-поціновувач швидко розумів, чи самостійно працював юний доповідач, чи просто напружено читає написаний консультантом текст – можливо, дещо спрощений ним з власного наукового дослідження. Ясна річ, повністю самостійними дитячі роботи бути не можуть апріорі, тому й надаються початківцям консультанти. 

Підбив підсумки марафону науковий куратор конференції – доктор мистецтвознавства, професор НМАУ ім. П.І. Чайковського Ю.І. Чекан, який спостерігав, слухав, коментував, ставив питання спікерам впродовж трьох робочих днів конференції. Усе це наживо транслювалося в інтернеті, було записано і вже демонструється на Youtube-каналі Creschendo Art Forum. Так само наживо йшла трансляція у Facebook. Тому долучитися під час конференції до живого процесу міг кожен, хто цікавиться музикою.

Чим запам’яталася конференція? Професор Чекан розповів, що велика зацікавленість двома напрямками, значна кількість дитячих досліджень викликали до життя дві майбутні нові, самостійні «дискусійні панелі». Перша – вивчення бандури як інструменту, її історії. І друга – музика в кіно. Він акцентував, що жоден доповідач не виступав російською мовою. Оціночні судження дітей (а через них – зрозуміло, і їхніх вчителів-консультантів) вийшли далеко за межі «подобається – не подобається». Виступаючі зосередилися на тому, чим саме подобається, на аргументації ставлення до конкретної теми. Креативні ідеї, тематика доповідей була значно ширшою від «стандартних» навчальних програм.

Формат виступів та дискусій відповідав потребам сучасності, коли в умовах пандемії від вчителя та учня вимагається широке володіння дистанційними формами навчання. Викладачі мають вчитися у дітей користуванню різними девайсами. Але вчитель, який роками набував власні досягнення – досвід, освіту, навички системного використання знань – має навчити вихованця не лише «прочесати» інтернет, а й відокремити фейки від наукового, правдивого погляду на доведені, точні факти. Пріоритетом вчителів у царині мистецької освіти мають бути презентація, розвиток української культури.

Професор Чекан знову наголосив на свободі вибору тем та засобів їхнього втілення на розсуд доповідачів та консультантів. З іншого боку,  в ході самої конференції виявилося: знати те, що відомо дорослим кураторам, можуть не всі доповідачі, а інколи й консультанти Хоча на відповідні питання ровесників більшість юних учасників реагували розумно та адекватно.

Які висновки вже можна зробити? В заключному слові Катерина Немиря – художниця, волонтерка, педагогиня – підкреслила високу якість доповідей. Вона порадила більше акцентувати зусилля на загальному культурному розвитку українських дітей, вмінні говорити, висловлювати думки, презентувати самих себе. Похвалила гідне ставлення конференції до дітей з особливими потребами на рівні всіх інших. Нагадала про причетність великих композиторів – Л. Бетховена, Ф. Ліста, П. Чайковського – до України їхньою музикою, подіями з життя. Порадила поглиблювати, вдосконалювати знання при вивченні творчості великих митців. І остерігатися у виборі тем відвертого музичного кітчу.

До слова, композитор Ігор Стецюк дав захоплену, позитивно-емоційну, щиру, високу оцінку виступам дослідників музики. Він зауважив, що була проведена чимала робота як самими учасниками, так і їхніми консультантами. А також – і дітьми-модераторами дискусій. Вони, звичайно, готувалися, але часто-густо мали імпровізувати під час ведення дискусійних панелей, і робили це здебільшого віртуозно, тільки інколи, як і може бути в їхньому віці, трохи наївно.

Але особливо варто відзначити авторку проєкту Олену Садівничу. Адже її тактовність, доброзичливість та величезна робота згладжували «гострі кути», що інколи виникали в живому ефірі.