Захворіло у світі
63,894,184
Померло у світі
1,480,709
Вилікувалось у світі
41,051,676
Захворіло в Україні
758,264
Померло в Україні
12,717
Вилікувалось в Україні
369,054
Війни продавців: як бізнесу оскаржити результати торговельних розслідувань в Україні

Війни продавців: як бізнесу оскаржити результати торговельних розслідувань в Україні

І коли варто звертатися до суду

Війни продавців: як бізнесу оскаржити результати торговельних розслідувань в Україні
Фото: pixabay

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України дійшло висновку, що спеціальні заходи щодо імпорту мінеральних добрив є необхідними. Адже в разі незастосування спеціальних заходів існує загроза банкрутства вітчизняних підприємств та знищення галузі виробництва мінеральних добрив в Україні. Як зазначають у міністерстві, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) ухвалила рішення, яке суперечить національним інтересам та завдає шкоди національному товаровиробнику.

Як бізнесу захистити свої права і встояти на українському ринку, ексклюзивно для Mind проаналізували радник юридичної фірми «Астерс» Антон Сінцов і юрист компанії Дмитро Монастирський.

За даними Мінекономіки, наразі в Україні проводиться 12 торгових розслідувань проти імпорту товарів з інших країн. Теоретично в такий спосіб держава захищає національних товаровиробників від недобросовісного чи надмірного імпорту. Результатом таких торгових розслідувань може бути запровадження торговельних мит або квот на імпорт.

Як свідчать останні тенденції, рішенням про застосування заходів торговельна бізнес-суперечка не закінчується, а переходить у судову площину.

Як здійснюються торговельні розслідування?

Торговельні розслідування – це інструменти торговельного захисту держави. Вони проводяться при можливому демпінговому (із заниженою вартістю), субсидованому (такому, що отримує нелегітимні пільги в країні походження) або надмірному імпорті.

Розслідування проводить Мінекономіки, рішення про застосування заходів приймає Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ), а порушуються за скаргами національних товаровиробників.

Далі зацікавлені сторони реєструються, висловлюють свої позиції та надають необхідні матеріали. Зрештою Мінекономіки надає МКМТ остаточні висновки й рекомендації, на підставі яких комісія вирішує, застосувати заходи (наприклад, впровадити мито або квоти на імпорт) чи ні. Після оприлюднення рішення його можна оскаржити в суді.

Хто може звернутися до суду?

Зазвичай, право звернутися до суду має особа, чиї права порушено. Закони, які регулюють порядок проведення торговельних розслідувань, не обмежують коло осіб, які можуть оскаржити їхні результати.

Але на практиці суд може визнати, що права позивача насправді не порушені, і відмовити в позові. Наприклад, за висновком Верховного Суду у справі про скасування мита на імпорт в Україну будівельних матеріалів із пінополіуретанів, оскаржити результати спеціального розслідування може тільки імпортер. Тому що лише на нього покладено обов'язок сплачувати спеціальне мито.

Натомість позивачем у цій справі був іноземний виробник, який стверджував, що спеціальне мито змушує його збільшувати ціну на свій товар, що ставить його в менш сприятливе конкурентне становище. Суд відхилив такі аргументи.

Строк оскарження

Рішення про застосування остаточних заходів можна оскаржити протягом місяця з дати їхнього запровадження. Датою запровадження заходів є дата прийняття рішення МКМТ (Верховний Суд декілька разів роз'яснював це у своїх постановах, зокрема, у справі про скасування мита на імпорт гумових пробок медичного призначення з КНР та у справі про скасування мита на імпорт деяких азотних добрив походженням із Російської Федерації).

Це є важливим моментом, адже застосування заходів (наприклад, справляння мита) починається з набранням рішенням чинності, що відбувається пізніше дати його фактичного прийняття. І, якщо орієнтуватися на дату застосування заходів, можна пропустити строк оскарження, і суд залишить такий позов без розгляду.

Для оскарження інших рішень чи дій у межах торговельного розслідування застосовується 6-місячний строк звернення до адміністративного суду. Він відраховується з дня, коли позивачу стало або мало стати відомо про порушення його прав.

Забезпечення позову

Суд може застосувати тимчасові заходи на час розгляду справи, щоб попередити незворотні негативні наслідки для позивача:

  • зупинити дію оскарженого рішення;
  • зобов'язати відповідача виконати або утриматися від певних дій тощо (забезпечення позову).

Наприклад, цей інструмент може звільнити позивача від сплати додаткового мита, поки суд не вирішить справу, і в разі перемоги не доведеться повертати свої гроші назад.

Як показує практика, на рівні першої та апеляційної інстанції можливо отримати позитивне рішення про забезпечення позову.

Наприклад, у справі про скасування мита на імпорт прутків із вуглецевої та інших легованих сталей походженням з Білорусі та Молдови, позивачу вдалося переконати перші дві інстанції в необхідності застосування тимчасових заходів.

Але судова практика Верховного Суду не дуже прихильна до забезпечення позовів щодо торгових розслідувань, і в цій справі касаційний суд також не погодився з рішеннями попередніх інстанцій.

Зазвичай, аргументи на користь тимчасових заходів повторюють доводи позову та зводяться до недоліків проведеного торговельного розслідування. І, якщо суд погоджується на забезпечення позову, він фактично визнає обґрунтованим і сам позов.

Але такий висновок буде передчасним, адже суд ще не розглянув справу по суті, не проаналізував і не оцінив усіх доводів, заперечень та доказів.

Крім того, закон передбачає процедуру повернення сплаченого додаткового мита, що також враховується Верховним Судом не на користь заходів забезпечення позову.

Докази

Більшість доказів у справі складатимуть матеріали спірного торгового розслідування. Оскільки позивач цими матеріалами не володіє, він може звернутися до суду з проханням витребувати їх у Мінекономіки.

Наприклад, у згаданій уже справі щодо імпорту сталевих прутків із Білорусі та Молдови (мито запроваджено за скаргою ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг»), суд двічі витребував матеріали розслідування.

Після того, як Мінекономіки вперше не надало доказів у встановлений строк, суд зобов'язав міністерство пояснити причини невиконання вимог суду, щоб вирішити, чи накладати на нього штраф.

Позовні вимоги

Вимоги формуються в кожній справі індивідуально залежно від ситуації, предмету оскарження, характеру порушення, бажаного результату тощо.

Але слід бути обережним, вимагаючи зобов'язати відповідача прийняти якесь конкретне рішення або вчинити якусь дію в межах торговельного розслідування. Суди виходять з того, що не можуть підміняти державний орган і втручатися в питання, де відповідач наділений виключною компетенцією або правом розсуду.

Прикладом зазначеної судової позиції можуть слугувати справа про оскарження проміжного перегляду мита на імпорт аміачної селітри з РФ. Таку ж позицію суд зайняв і у справі про скасування рішення про відновлення мита на імпорт деяких азотних добрив також із РФ.

Тому, звертаючись до суду, варто обирати такий спосіб захисту, який ефективно поновлює права позивача та при цьому не втручається в дискреційні повноваження органу влади.

Активне використання засобів судового контролю за проведенням торговельних розслідувань може виправити помилки державних органів, запобігти великим збиткам та прибрати необґрунтовані перешкоди для ведення бізнесу в Україні.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті