Міжнародна торгівля: про можливості СОТ для захисту Україною власних інтересів
Як скарги до СОТ дозволяють вирішити певні торгові суперечки
Наприкінці лютого в Абу-Дабі (ОАЕ) відбулася 13-та Конференція міністрів Світової організації торгівлі – найвищого керівного органу СОТ. Під час заходу, зокрема, було ухвалено рішення про приєднання до Світової організації торгівлі Коморських островів і Східного Тимору. Крім того, було ухвалено низку рішень, які сприятимуть розвитку світової торгівлі. Не оминули увагою і Україну, яка вже має певну історію розгляду торгових суперечок у межах членства у СОТ. Зокрема, сперечання з Польщею щодо деблокування кордону й забезпечення імпорту українського збіжжя до країн Європи. Наразі відповідна скарга до СОТ на паузі. Водночас днями в Мінекономіки України заявили, що готові до обмеження торгівлі з ЄС, аби розрядити запеклу політичну суперечку з Польщею. Водночас Україна лишається членом СОТ і має певні можливості завдяки цьому статусу. Що цей статус передбачає для України та чого вдалося добитися країні в межах членства в СОТ, розповів Mind радник юридичної фірми «Астерс» Антон Сінцов.
Під час заходу говорили про майбутнє цифрової торгівлі, недоліки функціонування організації – суперечливі цілі її членів, відновлення роботи апеляційного органу, економічну фрагментацію внаслідок російської агресії. Нагальними були питання втрати американського лідерства у світовій торгівлі, незмінна позиція Китаю щодо неринкових підходів до економіки й торгівлі, а також війна в Україні.
Конференція підтвердила, що ситуація в України не залишається поза увагою світових лідерів. Україна зміцнює позиції на світовій арені як надійний стратегічний партнер, і її підтримка є важливою задля досягнення спільних цілей і балансу на світовому ринку.
Членство у СОТ: історія та переваги для України
Україна стала членом СОТ – глобальної міжнародної організації, що удосконалює правила торгівлі між країнами, – 2008 року. Цей крок відіграв важливу роль у подальшому включенні України в міжнародну економіку й гарантуванні недискримінаційного та стабільного режиму для української продукції і послуг на світових ринках.
Серед ключових переваг членства України в СОТ можна виділити такі:
- залучення до розробки нових правил торгівлі в рамках багатосторонніх переговорів задля інтересів внутрішніх виробників / експортерів товарів та постачальників послуг;
- поліпшення умов доступу українських товарів і послуг та їх постачальників на зовнішні ринки країн – кандидатів на вступ до СОТ;
- доступ до системи врегулювання торговельних суперечок, а також можливість розв'язання торговельних проблем із залученням органів СОТ;
- залученість до системи попереднього обміну інформацією про будь-які зміни в торговельних умовах країн – членів СОТ;
- спроможність до укладання договорів про вільну торгівлю з найбільшими та потенційними торговельними партнерами (членство в СОТ є однією з умов для проведення перемовин із деякими категоріями партнерів);
- набуття статусу країни з ринковою економікою (позитивний вплив у разі проведення торговельних розслідувань проти українських товарів).
Роль СОТ у розв'язанні спірних питань між її учасниками: кейси та погляд юриста
Використання механізму СОТ із врегулювання суперечок розпочалося для України 2010 року з ініціювання спору проти Вірменії. Справа DS411 стосувалася внутрішніх обмежень, які були застосовані Вірменією на законодавчому рівні та впливали на імпорт / продажі сигарет й алкогольних напоїв. Спір було розглянуто на користь України – дискримінаційні обмеження були зняті.
Перший негативний досвід Україна набула 2015 року, програвши дворічний спір з Японією. Справа DS468 стосувалася спеціальних заходів, застосованих Україною щодо імпорту легкових автомобілів. За результатами розгляду спору Київ був вимушений скасувати застосовані заходи.
Принциповою для України стала перемога у справі проти росії – DS499. Ініційований Україною у 2015 році спір стосувався обмежень щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання. Спір тривав п'ять років і завершився у 2020 році беззаперечною перемогою України: група експертів СОТ підтвердила, що рф порушила свої зобов’язання щодо невизнання сертифікатів, виданих українським виробникам в інших країнах Митного союзу.
Стратегічно важливим для України став спір, ініційований у вересні 2023 одночасно проти трьох країн – членів ЄС, а саме: Польщі, Угорщини та Словаччини. Справи DS619, DS620, DS621 стосуються запроваджених ними заборон на імпорт сільськогосподарських товарів з України. Ініціювання такого спору призвело не тільки до миттєвої реакції з боку країн-відповідачів, які закликали Україну відкликати скаргу, а й підвищило градус уваги до проблеми з боку Європейської комісії. Зараз спір у СОТ – на умовній «паузі», тобто відбувається етап консультацій, що дає можливість трьом ключовим стейкхолдерам – Україні, Польщі та Європейській комісії – шукати компроміси через переговори на політичному рівні.
Загалом, за даними СОТ, у період свого членства Україна була/є залученою у 73 спорах в різних статусах, а саме: у 12 – як позивач, у 4 справах – як відповідач і 57 – як третя особа. Подібний досвід України, як позитивний, так і негативний, дозволив не лише поповнити судову практику СОТ корисними висновками та роз'ясненнями, а й надалі поліпшувати власні внутрішні підходи до врегулювання торговельних спорів, а також перезавантажувати українське законодавство з торговельного захисту.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
