Міжнародна торгівля: хто і навіщо заблокував апеляційну інстанцію СОТ

Міжнародна торгівля: хто і навіщо заблокував апеляційну інстанцію СОТ

До чого це призведе і як відновити вирішення торговельних спорів

Цей матеріал також доступний російською
Міжнародна торгівля: хто і навіщо заблокував апеляційну інстанцію СОТ
Фото: pixabay

Системі міжнародної торгівлі завдано ще один серйозний удар – система вирішення спорів Світової організації торгівлі (СОТ) припинила повноцінне функціонування. 10 грудня 2019 року закінчився строк повноважень двох з трьох останніх членів Апеляційного органу (представників США та Індії) СОТ.

Тобто з 11 грудня 2019 року залишився лише один член Апеляційного органу з чинним мандатом, що робить процес оскарження в рамках СОТ неповноцінним та апеляційно нефункціональним, з огляду на триособовий кворум апеляційного розгляду справи.

Таким чином апеляційний розгляд нових торгових спорів на рівні СОТ заблоковано, при цьому у світі аномально збільшується кількість торгових розслідувань, результати яких потенційно можуть бути оскаржені в рамках СОТ.

У свою чергу Єврокомісія запропонувала альтернативне рішення цього питання. 

Раніше країни «Великої двадцятки» анонсували необхідність реформування СОТ. 

Причини колапсу та альтернативи виходу з кризи для Mind проаналізували старший юрист юридичної фірми «Астерс» Антон Сінцов і юрист компанії Маріанна Бек.

У чому цінність апеляційної інстанції СОТ

За 25 років функціонування СОТ світовий ВВП виріс на 250% при збільшенні обсягу світової економіки на 270%. Запорукою такого успіху є ефективне застосування правил СОТ, яке забезпечується шляхом професійного та неупередженого вирішення торгових спорів. Тож система СОТ є центральним елементом забезпечення безпеки і передбачуваності багатосторонньої торговельної системи. При цьому Апеляційний орган відіграє ключову роль так званого вищого суду.

Апеляційний орган працює на постійній основі та складається з семи членів, троє з яких розглядають спір. Члени цього органу призначаються на чотирирічний термін (з правом одноразового повторного призначення) і працюють у порядку ротації з різницею у два роки між трійкою та четвіркою членів. Особовий склад Апеляційного органу обирається членами органу з вирішення спорів СОТ (DSB) консенсуально на принципах компетентності (визнаний авторитет у галузі права, міжнародній торгівлі та праві СОТ), незалежності (непов'язаність з урядами) та репрезентативності (відображення членства СОТ).

Хто і навіщо заблокував «вищий суд» СОТ

США – це основний дизайнер СОТ, включаючи DSB. Однак саме США є безумовним і переконливим лідером-відповідачем у торгових спорах, що розглядалися на рівні СОТ (30%), порівняно з ЄС (15%) та Китаєм (13%). При цьому частка США у апеляційних провадження становить 42%. Крім того, у 15% випадків країни – члени СОТ повторно скаржилися на США.

Враховуючи такі тенденції, США пропонували внести зміни у Правила апеляційного розгляду СОТ. Зокрема, щодо часткового застосування рішення на підставі взаємної домовленості між сторонами спору, заборони продовження розгляду справи членом Апеляційного органу після закінчення його мандату, дотримання 90-денного строку розгляду апеляційної скарги та оплати процесу тощо.

Американські пропозиції не знайшли схвалення, а кількість рішень проти США (одночасно і кількість «незручних» прецедентів) невпинно зростала. Як результат, США ще у 2011 році, а з 2016 року системно, здійснювали блокування призначення та перепризначення членів Апеляційного органу. Так, американська сторона намагалась не допустити до розгляду спорів суддів, які вже приймали рішення проти країни, припинити прийняття таких рішень та виникнення «незручної» практики тлумачення угод СОТ не на користь США, а також «виторгувати» згоду співтовариства на запропоновані ними реформи.

Тобто сьогодні США протиставляє консенсуальній багатосторонній торговельній системі СОТ політику самостійної односторонньої торговельної поведінки (go-it-alone unilateralism) «доСОТівського» періоду.

Які наслідки блокування Апеляційного органу СОТ

Внаслідок штучного блокування роботи Апеляційного органу країни – члени СОТ фактично будуть позбавлені права на ефективний захист своїх прав та інтересів на рівні апеляції. Адже країна, яка програла спір у першій інстанції (розгляд Групою експертів), у разі звернення до нефункціонуючого Апеляційного органу, буде позбавлена можливості своєчасного апеляційного розгляду справи. Крім того, це призведе до затягування процесу виконання рекомендацій групи експертів, що може бути розцінене іншими країнами – членами СОТ як зловживання правами.

Блокування роботи Апеляційного органу може мати негативні наслідки і для України. За 11 років членства у СОТ Україна ініціювала дев'ять спорів та у чотирьох виступала як відповідач. Більшість спорів за участю України знаходяться на стадії консультацій, чекає на вирішення в рамках СОТ та потенційно можуть бути оскаржені до Апеляційного органу. При цьому апеляційний розгляд справи DS499 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання» все ще триває, у зв'язку з недоукомплектуванням особового складу Апеляційного органу.

Що пропонує Європа

12 грудня 2019 року Єврокомісія запропонувала своє бачення вирішення кризи у вигляді запровадження альтернативного механізму застосування контрзаходів. Так, ЄК пропонує внесення змін до Регламенту ЄС щодо міжнародної торгівлі 2014, який попередньо планує втілити в середині 2020 року.

Зокрема, ЄС розцінює як зловживання звернення країною – членом СОТ, яка програла спір на рівні Групи експертів, до заблокованого Апеляційного органу та в такому разі пропонує негайно застосовувати відповідні контрзаходи проти такої країни.

Такий крок ЄС можна розцінювати як спробу продемонструвати США певну альтернативу застосування правил СОТ в обхід обов'язкового діалогу з країною. Адже створення будь-яких альтернатив вирішення кризи поза межами СОТ-платформи послаблюватиме багатосторонню систему міжнародної торгівлі і, як результат, поглиблюватиме кризу.

Як відновити повноцінну діяльність системи вирішення спорів СОТ

Реанімація системи вирішення спорів СОТ потребує певних концептуальних змін правил організації. Наприклад, з метою попередження блокування призначення/перепризначення кандидатів у члени Апеляційного органу будь-якою країною – членом СОТ можна запропонувати обрання більшістю або кваліфікованою більшістю DSB, замість консенсусу.

Іншим варіантом змін може бути розширення кількісного складу Апеляційного органу до 15 суддів та продовження строків чинності мандатів. Також, як засіб крайньої необхідності, можна зафіксувати тимчасове продовження строку повноважень трьох останніх суддів.

Додатково доцільно чітко регламентувати визначення дій країни – члена СОТ як зловживання правом на апеляційне оскарження, а також впровадити механізм відповідних дисциплінарних санкцій, наприклад, у вигляді тимчасового позбавлення права висувати або голосувати за кандидатів у члени Апеляційного органу.

Функціонування системи вирішення спорів стало предметом торгу за впровадження певних бажаних країнами-членами реформ. Отже, єдиним ефективним і довгостроковим вирішенням залишається багатосторонній діалог на СОТ-платформі з пошуком консенсусних рішень щодо кожної із запропонованих реформ.

В іншому випадку, як правильно зазначив Пітер Ван ден Боше, суддя Апеляційного органу 2009–2017 років, ми ризикуємо повернутися у 2020 році до системи міжнародних відносин, в якій панує закон джунглів та право сили, що несе колосальні ризики для універсальної системи міжнародної торгівлі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті