«Безсмертний поні»: як не перегоріти на роботі

Робота з людьми вважається однією з найбільш енерговитратних. Якщо ви постійно перебуваєте в стресі навіть поза офісом, то ризикуєте перегоріти. Project Manager NIX Марина Варасова на NIXMultiConf розповіла, як розпізнати професійне вигорання і впоратися з цією «недугою» трудоголіка. Mind наводить деякі тези виступу.

Mind – партнер NIXMultiConf.

Почну з незвичайної аналогії. Згадайте, як виглядають поні. Убрані як принцеси й феї, милі конячки день у день катають дітей у парку, терплячи холод і спеку. Іноді так і хочеться обійняти бідолаху. Насправді ці крихітки дуже витривалі. Деякі навіть важать до 670 кг. Тендітні на вигляд тварини, схиливши голову до землі та опустивши сумні очи, сильною ходою йдуть вперед. Впевнено й безвідмовно. Як і люди іноді.

«Від роботи дохнуть коні, ну а я – безсмертний поні». Якщо згодні з кожним словом, вітаю, ви – трудоголік. Вічний забіг без продиху загрожує професійним вигоранням. Ця «недуга» заважає якісно виконувати обов'язки і призводить до емоційного виснаження.

Тільки прокинувся і вже втомився

Професійне «вигорання» виникає від хронічного стресу. Нескінченні форс-мажори, дедлайни й до того ж домашні клопоти – все це забирає енергетичні та особистісні ресурси. Накопичується втома, відчувається спустошеність. «Треба просто виспатися або розвіятися на вихідних», – думаєте ви. Але варто повернутися в робоче середовище, як неприємні відчуття поновлюються.

Синдром емоційного вигорання пройшов стадії від надуманого стану до серйозного медичного діагнозу: 2019 року Всесвітня організація охорони здоров'я внесла його до Міжнародної класифікації хвороб.

Як розпізнати в себе професійне вигорання

За вісім років роботи в проєктному менеджменті я переконалася: там, де не допомагає звичайний відпочинок, час розібратися в причинах вигорання і спробувати зарядитися заново. З'ясуємо, що в нашій поведінці говорить про професійне вигорання.

• Дієте «на автоматі»
  Робочий процес стає формальним. Всі завдання виконуєте машинально: прийшли, попрацювали, пішли додому. Ніби відгороджуєтеся невидимим екраном від будь-яких переживань і включаєте захисний механізм економії вже виснажених запасів сил та енергії.

• Успіхи в роботі не надихають
  Здається, що досягнутий результат не вартий витрачених зусиль. Будь-яка похвала насторожує. Успішне складання результатів ітерації не приносить радості. Вигорілий знецінює свої успіхи.

• З'являється відчуття «заслання в клітку»
  Все частіше задаєтеся питанням: «Чи тим я взагалі займаюся?» Сумніваєтеся в правильності своїх дій, не бачите перспектив розвитку. У результаті знижується задоволеність роботою. Піти в іншу організацію або сферу діяльності здається неможливим. Думаєте, що як фахівець ви не затребувані. Але, якби з'явилася можливість змінити місце, ви б нею скористалися.

У професійного вигорання є декілька стадій. Перша – найлегша. По ній рідко можна визначити, що поні вже дещо спотикається на ходу.

• Дрібні помилки в роботі
  Забули про дзвінок, запланували неправильну дату зустрічі в календарі, пізно відправили звіт. Здавалося б, з усіма буває. Але це вже перший ступінь вигорання.
• Зниження зацікавленості
  Ви вже не помиляєтеся, але лише тому, що нічого не робите. Чи граєте в «стрілялку» на комп'ютері й не можете налаштуватися на роботу. Звіти «горять», а ви прокрастинуєте.
• Вигорання особистості
  Вам зовсім нічого не хочеться. Головне, щоб ніхто не турбував. Настає повне емоційне спустошення. У цьому раз потрібні екстрені заходи.

П'ять способів «повстати з попелу»

1. Усвідомте проблему.
   День за днем ви допізна затримуєтеся на роботі, а лягаючи спати, перевіряєте всі проєктні чати. «Я можу припинити в будь-який момент», – думаєте так, але продовжуєте. А потім знову говорите, що втомилися й розчарувалися в собі. Щоб позбутися проблеми, потрібно її прийняти й не опускати рук. Вихід є завжди.
2. Відпочиньте.
   При перших ознаках застуди ми не годуємо себе антибіотиками, а даємо можливість організму самому побороти вірус. Відпустка або відгул діють подібно імунітету й дозволяють тілу у природний спосіб боротися з вигоранням.
   На нас сиплються push-повідомлення, повідомлення і сторіз у соцмережах, постійні конференції, фестивалі, тусовки. Все здається важливим. На Заході боязнь щось втратити називають FOMO (Fear of missing out) – синдромом упущеної вигоди. Люди надають величезного значення чужим активностям замість того, щоб зосередитися на собі. Зараз пропагують зворотний феномен – JOMO (Joy of missing out). Не турбуйтеся, що немає сил йти на вечірку і хочеться залишитися вдома. Радійте – ви почули своє тіло. Скажіть «спасибі» собі – і організм відповість зарядом бадьорості.
3. Знайдіть у звичній роботі нестандартні грані.
   Якщо немає можливості кардинально змінити діяльність, привнесіть щось нове в поточну роботу. Відвідуйте професійні тренінги, беріться за нові або нестандартні завдання, станьте ментором для новачків.
   Розповім про досвід одного з моїх техлідів. Він довго працював у проєкті, знав кожен символ у коді, вздовж і поперек вивчив бізнес-логіку продукту. У якийсь момент стало нудно. Тоді він сам став вигадувати для себе завдання. Перед початком роботи над новою фічею укладав із собою парі: «Тестувальники не знайдуть у ній жодного бага». Пізніше техлід самостійно погодився проводити з клієнтам демо результатів спринту. Потім створив план навчання для новачків, щоб поріг входження в проєкт був мінімальним. Варто трохи розширити горизонт уваги, і будь-яка рутинна робота заграє яскравими барвами.
4. Відкрийте в собі нові таланти.
   Працюєте офіс-менеджером – спробуйте стати івентором. Весь час програмуєте – візьміть менеджерські обов'язки. Компаніям потрібні щасливі співробітники. Тоді вони працюють продуктивно і задають хороший настрій всьому колективу. Дати людині нові можливості для кар'єрного та особистісного зростання – ось що вдихне в неї життя.
   Охочим змінити місце роботи або нішу бізнесу раджу вивчити ринок популярних сфер, подумати, до чого лежить душа.
   Також завжди допомагають розвантажити мозок заняття творчістю. Малюйте, співайте, танцюйте, ліпіть, винаходьте – і жодні переживання вам не страшні.
5. Сходіть до психолога.
   Нарешті це не вважається чимось ганебним. Якщо професійне «вигорання згубно впливає на особистість і характер, ви стали дратівливими, втратили інтерес до життя – зверніться до фахівця. Налаштуйтеся на довгу спільну роботу. Розберетеся в собі та визначите шлях подальшого розвитку.

Рятуємо «палаючу» команду

Крім особистого вигорання, ми можемо заганяти й свої команди. В екстрених випадках буває потрібно попрацювати у вихідні. Уявимо менеджера-трудоголіка. Він звик працювати понаднормово й чекає того ж від інших. Може тиснути і клієнт, а PM під його керівництвом хоче здаватися кращим і забуває піклуватися про своїх колег. Швидше, вище, сильніше – не завжди означає краще. У гонитві за ефективністю регулярні переробки шкідливі всім. Місія керівництва – розсудливо розподілити пріоритети, виділити цілі компанії та донести їх співробітникам. Від правильності поставленого завдання залежить мотивація людей.

• Покращуйте умови праці
  Медична та юридична підтримка, доставлення обідів, комфортний офіс – все це додає співробітнику впевненості в тому, що на роботі цінують його потреби.
• Грамотно розподіляйте обов'язки
  Коли, крім поточних обов'язків, на співробітника звалюють додаткові, від навантаження він може швидше вигоріти. Спочатку з'являться незначні помилки, пізніше недоліки стануть системними й можуть призвести до глобальних проблем. У найгіршому разі людина не витримає і звільниться.
• Розвивайте системи мотивації
  Матеріальна мотивація діє до певного моменту. Коли людина задовольнила всі базові потреби, їй хочеться цікавих завдань, визнання колег і керівництва. Якщо компанія не дає можливостей для професійної реалізації, однією грошовою мотивацією не обійдешся.
  Команда повинна розуміти, що не просто «педалить» код, а робить щось класне, то, що реально поліпшить чиєсь життя. Мета роботи має бути видима. Проговорюйте її з колегами, якщо потрібно – візуалізуйте. Робіть так, щоб кожен учасник усвідомив персональний внесок у проєкт.
• Плануйте кар'єрне зростання співробітників
  Долаючи нові виклики, ми розвиваємося як фахівці і просто люди – стаємо мудрішими. А якщо головою уперся в «скляну стелю» і більше нікуди рости? Іноді менеджерам треба перестати думати в межах однієї ініціативи й почати мислити в рамках компанії. Якщо ваш співробітник досяг стелі і хоче розвиватися далі, може, варто відпустити його в інший проєкт, а не утримувати, поки той не втомиться.
• Проводьте ротацію персоналу
  Без перемикання між завданнями й участі в нових проєктах фахівець рано чи пізно загрузне в рутині, занудьгує і втратить інтерес до професії. Подібні ситуації часто виникають у стартапах, де можливості «вертикального» зростання апріорі обмежені. Рецепт для керівника простий – рухати співробітників «по горизонталі». Час від часу здійснюйте ротацію або перерозподіляйте проєкти між членами команд.
• Запобігайте негативу (викоріняйте його)
  Хороший колектив із гордістю називають другою сім'єю. У дружній атмосфері довіряєш людям, відчуваєш підтримку. Зворотна ситуація – коли в команді є цькування. Через погане ставлення бувати в такому товаристві не хочеться, і від роботи в ньому швидко вигорають.
• Конструктивно оцінюйте роботу
  Моніторте залученість співробітників, їхню задоволеність своєю роботою та діяльністю компанії. Для цього регулярно робить анкетування.
• Організовуйте тимбілдинги
  Раз на місяць можна вибратися в «офіс на природі» або пообідати в новому місці. Проводьте профільні тренінги. Неформальне навчання – це теж  данина розвитку співробітників. Запрошуйте в компанію коучів і активних наставників.

Вправи проти вигоранні

Персональна вправа «Мені 70 років». Припустимо, вас турбує якась проблема. Знайдіть удома затишне місце. Сядьте зручніше, закрийте очі й уявіть, яким ви будете в 70 років. Постарайтеся побачити якомога більше деталей. Як ви одягнені? Чим займаєтеся? У якому місці перебуваєте? Хто поруч із вами? Подумайте з позиції 70-річного: що для вас важливо зараз? Які ваші цінності? А тепер запитайте себе: ця проблема так само важлива для вас 70-річного? Можливо, ситуація не викличе колишнього занепокоєння. Відкрийте очі й поміркуйте: що потрібно перебудувати в житті, щоб не втратити дійсно важливої мети? Повторюйте вправу, коли зіткнетеся з черговим труднощами. Це допоможе завжди направляти свої зусилля на реалізацію істинно головного й важливого в житті.

Командна вправа «Оптимісти». Після того як сталася негативна ситуація, проведіть мозковий штурм. За чергою співробітники називають позитивні сторони того, що сталося. Тут не важлива змістовна частина. Головне – загальний позитивний настрій. Наприклад, ви не встигли зробити функціонал у строк, замовник був дуже злий, але ви дізналися багато нових англійських слів :) Мета вправи – звикнути думати позитивно й навчити цьому свої команди. Так буде легше впоратися з проблемами, вийде знизити рівень стресу і працювати стане радісніше.
Ми всі люди, і фізично можемо щось не встигати. Це нормально. Не треба карати себе за найменший промах на роботі. Будуйте прекрасні храми, а не возите важкі тачки. Горіть ідеєю, але не вигорайте.