Захворіло у світі
93,158,547
Померло у світі
1,995,273
Вилікувалось у світі
51,421,906
Захворіло в Україні
1,146,963
Померло в Україні
20,542
Вилікувалось в Україні
847,391
Ковідний карнавал: яким може бути масковий режим для бізнесу

Ковідний карнавал: яким може бути масковий режим для бізнесу

Що змінилося в законопроєкті №3890 до другого читання

Ковідний карнавал: яким може бути масковий режим для бізнесу
Фото: pixabay

10 грудня 2020 року на сайті Верховної Ради оприлюднено текст законопроєкту щодо запобігання коронавірусу №3890 до другого читання. Після затвердження його першої редакції, законопроєкт викликав жваву реакцію в суспільстві та серед представників бізнесу. Про це Mind писав раніше. 

Що змінилося в документі до другого читання і як ці зміни можуть вплинути на бізнес розповіла Mind юрист практики стратегічних комунікацій Hillmont Partners Олена Степанова

3 листопада Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№3890).

Законопроєкт спровокував досить жваву дискусію, адже пропонує накладати штраф у розмірі від 3400 до 5100 грн на суб'єктів господарювання за допуск осіб до громадських будівель і споруд без вдягнутих засобів індивідуального захисту, а також за невжиття заходів щодо перебування таких осіб у відповідних приміщеннях.

Проблемні аспекти законопроєкту

І експерти, і бізнес наголошували на значних ризиках первинної редакції законопроєкту. Критику викликала як сама концепція відповідальності суб'єктів господарювання за дії третіх осіб, так і окремі формулюванння проєкту.

Так, зважаючи на використання понять, які не мають чіткого законодавчого визначення («громадські будинки та споруди», «засоби індивідуального захисту»), та розпливчатих формулювань («невжиття заходів щодо перебування особи») не зовсім було зрозуміло, за які саме дії може наступати відповідальність.

А це перш за все призводить до виникнення корупційних ризиків, адже, коли немає чіткого визначення порушення, притягнути до відповідальності можна будь-кого.

За умови прийняття законопроєкту в його первинній редакції бізнес фактично став би заручником ситуації:

  • з однієї сторони, без можливості впливати на відвідувача, який не вдягає маску;
  • з іншої – є ризик бути притягнутим до відповідальності за дії третьої особи.

Зважаючи на це, законопроєкт був комплексно доопрацьований до другого читання для того, щоб знайти баланс між необхідністю вживати протиепідемічних заходів та інтересами бізнесу.

Запропоновані рішення до другого читання

2 грудня Комітет Верховної Ради України з питань здоров'я нації розглянув та затвердив редакцію проєкту закону до другого читання.

Видається, що народні депутати дослухалися до зауважень, та внесли цілу низку важливих уточнень до проекту. 

Документ уточнює, що йдеться про громадські будинки та споруди, у яких здійснюється обслуговування населення, і громадський транспорт. 

Також розшифровується, що саме вважатиметься порушенням. Це:

  • допуск осіб без вдягнених засобів індивідуального захисту без попередження про необхідність вдягнути маску, зробленого у будь-який спосіб;
  • відсутність реагування на перебування особи у відповідних місцях;
  • надання послуг громадянам працівниками, які не використовують засоби індивідуального захисту.

При цьому уточнюється, про яке саме реагування йдеться. Це:

  • усне зауваження про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту;
  • припинення обслуговування;
  • виклик представника Національної поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення.

Чи достатніми будуть запропоновані зміни?

Текст законопроєкту, запропонований комітетом до другого читання, можна назвати збалансованим. Зберігаючи початкову ідею законотворця – стимулювати дотримання протиепідемічних заходів, нова редакція дає розуміння того, що вважатиметься порушенням. Позитивним аспектом є чітке визначення можливих способів реагування на таких відвідувачів.

Водночас у разі прийняття зазначеного законопроєкту в цілому вирішальним буде все ж таки практика його застосування. Сподіваємося, що відносини влади та бізнесу із цього питання залишатимуться конструктивними й надалі.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті