Купи-продай: які торговельні площі будуть затребувані в 2021 році
І де варто розміщувати офлайнові точки продажів
Роздрібна торгівля – одна з найбільш постраждалих внаслідок коронакризи ніш. Попри це зараз саме час для пошуку нових каналів продажів, наприклад, в онлайні, не варто відмовлятися й від торгівлі офлайн. Успіх останньої залежить від правильного вибору місця для розміщення торговельних точок.
Які торговельні площі й де будуть затребувані найближчим часом, розповів Mind CEO Urban Experts/ NAI Ukraine Віталій Бойко.
Галузь роздрібної торгівлі швидко змінюється: на ринок виходить усе більше революціонерів, посилюється онлайн- і цифрова конкуренція, чинячи тиск на звичайні магазини, а потреби споживачів змінюються.
Торговельна нерухомість і фізичні магазини й далі залишаються ключовим напрямом торгівлі, однак для створення успішного ТРЦ, необхідно адаптуватися до мінливого вигляду сучасної роздрібної торгівлі
Ритейл необхідно розглядати в більш широкому сенсі, пропонувати більш якісну архітектуру, диверсифікувати функції, у такий спосіб залишатися в центрі уваги споживача.
Ритейл стає все більш інтегрованим в інші сфери. Проєкти забудови з рекреаційною функцією тепер включають елементи роздрібної торгівлі.
Перспективні ніші
Одним із ключових трендів у ритейлі останніх років – девелопмент транспортно-орієнтованих об’єктів.
Пасажиропотоки аеропортів, ж/д, автобусних та морських вокзалів складають мільйони людей, кожен із яких – потенційний покупець. Так, наприклад, пасажиропотік Борисполя – 12–15 млн щорічно, навіть у карантинний – 2020 рік він обслужив майже 5 млн осіб (дані за 11 місяців).
Тому багато невикористовуваних приміщень, наприклад, цокольні поверхи транспортних вузлів, таких як: ж/д і аеропорти, – адаптують для торгівлі, а часто і створюють нові повноцінні торговельні об’єкти й галереї для обслуговування пасажирів.
Сфера роздрібної торгівлі в аеропортах, зокрема, постійно розвивається, оскільки зміни в поведінці споживачів і стратегії ритейлу й далі розвиваються значними темпами.
Яким може стати Duty Free?
Українці традиційно активно відпочивають – так, за даними НБУ в середньому ми витрачали закордоном до 8 мдрд дол. щорічно, а у 2020 році туристична галузь «просіла» на 60 %, у середньому у світі ця цифра становить 72 %.
У західних країнах Duty Free став флагманом експансії для брендів преміум формату, саме зони аеропортів – лідери товарообігу в сегментах парфумерії та косметичних товарів для багатьох брендів це основний канал продажів.
Незважаючи на обмеження, зони безмитної торгівлі надалі залишаються в центрі уваги брендів – наразі товарів спортивної галузі. Lululemon дебютував у роздрібній торгівлі в Гонконзі, а Lorna Jane в аеропорту Сіднея.
JD Sports вже домоглися успіху в категорії спортивного взуття в аеропортах із їхньою концепцією «King of Trainers» і тепер прагнуть створити те ж саме зі спортивним одягом.
Що продавати?
Ідея проста – для подорожі всі ми обираємо зручний спортивний одяг, чому ж не забезпечити можливість купити подібні товари відразу в аеропорту?
Щоби підтримувати і збільшувати конверсію клієнтів та їхні витрати, ритейл в аеропорту повинен відповідати потребам клієнтів. Так, аеропорт Хітроу, в архітектурному розвитку, якого, беруть участь Leslie Jones Architecture, збирається адаптувати тенант-мікс та ритейл галерей до видозмінених звичок споживачів, концентруючись на топових у 2020 категоріях: продуктах, алкоголі, товарів для будинку, для дітей, повсякденного одягу, косметики, ігрових товарів.
А ризик вивільнення площ збираються компенсувати новими форматами: Starbucks Roastery, Market Halls Victoria і TimeOut Market.
В аеропортів є унікальна можливість розвивати й розширювати унікальні пропозиції у сфері торгівлі – споживач шукає цікавий та ексклюзивний досвід покупок, відмінний від того, що є в нього вдома в найближчому ТРЦ. А дизайн та архітектура є ключем до забезпечення довговічності аеропортів уже в якості торгового майданчика.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
