Платити чи «забити»: коли боржники за валютними кредитами сплатять рахунки

Платити чи «забити»: коли боржники за валютними кредитами сплатять рахунки

Що передбачає оновлене законодавство в цій сфері

Платити чи «забити»: коли боржники за валютними кредитами сплатять рахунки
Фото: pixabay

23 квітня 2021 року набрала чинності низка законів України у сфері споживчого кредитування, якими передбачається продовження дії мораторію на стягнення за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті, обов’язкова реструктуризація споживчих кредитів і зміни у сфері банкрутства фізичних осіб та оподаткування. Які документи вплинуть на ринок споживчого кредитування й чого очікувати всім учасникам цього процесу, розповіли Mind партнер, керівник практики банківського та фінансового права Eterna Law Микола Ліхачов та юристка Eterna Law Христина  Цимбалюк.

Докладніше про продовження мораторію на стягнення за договорами кредитування в іноземній валюті – у матеріалі «Ідеї vs закон: що державі робити з валютними кредитами громадян».

Закон про примусову реструктуризацію валютних кредитів

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13 квітня 2021 року №1381-IX 

Передісторія

Згідно із законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014 року №1304-VII, починаючи із дати набрання ним чинності і до 21 квітня 2021 року в Україні діє мораторій на звернення стягнення на нерухоме майно за позиками, виданими в іноземній валюті.

Отж, відчуження об’єктів житлового нерухомого майна, що є предметом іпотеки для споживчого кредиту, наданого громадянину України в іноземній валюті, є неможливим.

Як наслідок, цей мораторій надав можливість позичальникам уникати виконання умов кредитних договорів та відповідальності за таке невиконання, що призвело до збільшення рівня непрацюючих кредитів і негативно вплинуло на ліквідність та платоспроможність, зокрема, банків.

Ба більше, невиконання кредитних договорів із боку позичальників обмежило кредиторів у використанні коштів, отриманих від повернення позик як джерела виконання зобов’язань перед своїми кредиторами.

21 квітня 2021 року закон про мораторій на стягнення мав втратити чинність, й очікувалося, що кредитори зможуть вимагати погашення заборгованості за ринковими умовами.

Проте Верховна Рада ухвалила закон щодо примусової реструктуризації валютних кредитів. Зазначений документ визначає співвідношення інтересів кредиторів і позичальників на користь останніх та продовжує мораторій на примусове застосування іпотеки на п’ять місяців.

Що передбачає нове регулювання

Закон щодо примусової реструктуризації валютних кредитів зобов’язує кредиторів провести реструктуризацію позик в іноземній валюті на умовах, визначених цим законом. Зокрема, реструктуризація повинна здійснюватися за середнім значенням курсу між офіційним курсом гривні до відповідної іноземної валюти, встановленим НБУ на день проведення реструктуризації, та офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на дату надання позики. Також кредитори будуть зобов’язані конвертувати всі валютні зобов'язання в гривню за офіційним курсом і змінити процентні ставки та умови погашення позик.

Крім того, зазначений закон поширює вимоги щодо реструктуризації на всі споживчі кредити незалежно від дати укладення договору, за якими грошові зобов'язання виражені в іноземній валюті і повністю не погашені. Тобто документ має ретроспективну дію на зобов’язання, які виникли до набрання ним чинності. Ба більше, цей законодавчий акт поширює свою дію йй на ті кредити, які обслуговуються належним чином.

Здійснення реструктуризації передбачено за заявою позичальника або його представника крім випадків, чітко передбачених положеннями зазначеного законодавчого акту. Проте закон чітко не визначає подальші необхідні дії позичальника в процесі проведення реструктуризації. 

Водночас закон не звільняє боржників від зобов’язань за договорами позики, а передбачає вичерпний перелік зобов'язань, які покладаються на позичальника за результатами проведення реструктуризації.

Однак документом не врегульовано питання невиконання боржниками цього закріпленого переліку вимог. Отже, єдиною санкцією за невиконання зобов'язань боржників є мінімальне стягнення, яке фактично не дає кредиторам належних інструментів для захисту своїх прав.

Ба більше, закон щодо примусової реструктуризації валютних кредитів передбачає визнання недійсними виконавчих документів, які передбачають звернення стягнення за кредитами в іноземній валюті. Це положення порушує конституційний принцип обов’язковості судових рішень, який закріплений у статті 129-1 Конституції України.

Закон про адаптацію процедури банкрутства фізосіб

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» від 13 квітня 2021 року №1382-IX

Чинний Кодекс з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII визначає механізм, за яким валютні іпотечні кредити можуть бути реструктуризовані за процедурою банкрутства фізособи згідно з планом реструктуризації або за мировою угодою на законодавчо визначених умовах.

Механізм, передбачений кодексом, розраховує суму нового боргу, зважаючи на поточну ринкову вартість житла. За збереженням балансу сторін в процесі реструктуризації стежить суд як незалежний арбітр між позичальником та кредитором. Такий підхід надає можливість здійснити реструктуризацію заборгованості на справедливих та збалансованих умовах.

Що передбачає нове регулювання

Закон щодо адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб передбачає обов'язкову реструктуризацію заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.

Ба більше, закон щодо адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб містить норми, які дозволяють суду визначити мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації, яка не може бути меншою, ніж половина мінімальної заробітної плати, що встановлена на день прийняття такого рішення.

Клопотання про використання такого права мають боржники, які проживають у обтяженій іпотекою квартирі площею не більше ніж 60 кв. м. або 13,65 кв. м. на кожного члена сім'ї, або обтяженому іпотекою будинку, площа якого не перевищує 120 кв. м. Здійснення такого права можливе в разі недостатності доходів для виконання умов реструктуризації.

Також цей закон зобов'язує Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги запропонувати позичальникові погасити заборгованість за сумою оціночної вартості активу.

Закон про зміни до ПКУ щодо реструктуризації кредитів

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб» від 13 квітня 2021 року №1383-IX

Що передбачає нове регулювання

Закон щодо внесення змін до ПКУ щодо реструктуризації вдосконалює процедуру обкладання податками на прибуток підприємств і на доходи фізичних осіб операцій, які пов'язані з прощенням боргу фізичним особам. У цьому законі йдеться також про звільнення від оподаткування доходу, який отримав платник податків після списання частини боргу.

Зокрема, у випадку, якщо кредитор із власної волі прощає борг в іноземній валюті позичальнику – фізичній особі та такий борг було забезпечено іпотекою житлової нерухомості, сума боргу не включається до оподатковуваного доходу позичальника й не підлягає оподаткуванню. Такі самі правила діють, якщо кредитор зменшує борг позичальника – фізичної особи. 

Наслідки ухвалення вищезазначених законів

Мета ухвалення аналізованих законів позиціонується як захист позичальників, що отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. Зазначені закони можуть мати негативні наслідки перш за все для кредиторів, адже мораторій на стягнення дає змогу позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов`язання.

Продовження дії мораторію та впровадження вимоги щодо обов’язкової реструктуризації не спонукає позичальників шукати можливості для врегулювання проблемної заборгованості.

Варто також зазначити, що ці закони містять низку колізій та суперечностей, що не сприятиме правовій визначеності та допускатиме зловживання правами з боку зацікавлених осіб.

Водночас ухвалення закону щодо внесення змін до ПКУ щодо реструктуризації сприятиме збільшенню активності процесів реструктуризації та очищенню портфелів банків від проблемних кредитів і відновленню іпотечного кредитування.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті