Прозорі відносини: які дані бізнесу ДПС виклала у відкритий доступ

Прозорі відносини: які дані бізнесу ДПС виклала у відкритий доступ

І як це вплине на діяльність останнього

Прозорі відносини: які дані бізнесу ДПС виклала у відкритий доступ
Фото: depositphotos

Наприкінці травня Державна податкова служба (ДПС) анонсувала відкриття п'яти реєстрів даних. Один із них стосується фінзвітності компаній. Які ж дані тепер можна знайти у відкритому доступі і як це може вплинути на бізнес, пояснив Mind директор з інновацій Juscutum Петро Білик

Фінансова звітність містить наступні показники за 2020 рік:

  • доходи;
  • чистий прибуток;
  • активи;
  • зобов’язання;
  • збитки;
  • інформацію про оборотні активи;
  • фінансові результати;
  • власний капітал;
  • інформацію про кредиторську та дебіторську заборгованості.

Тепер можна просто проаналізувати, який дохід і прибуток у вашого конкурента або контрагента. Але не так все просто.

Прозорі стосунки: які дані бізнесу ДПС виклала у відкритий доступ

Відкрили доступ до фінансової звітності 429 398 компаній платників податку на прибуток (за даними «Опендатабот»). Ще 187 749 даних платників єдиного податку (ЄП) не відкрито. Максимальний ліміт доходу таких компаній не повинен перевищувати 7 млн грн на рік, якщо вони знаходяться на 3-й групі ЄП. Виключенням є 4-та група ЄП, де обсяг річного доходу не обмежено.

Де можна переглянути? 

Фінансова звітність опублікована на порталі відкритих даних data.gov.ua. 

Окрім неї ще відкрито:

  • Реєстр отримувачів бюджетної дотації;
  • Реєстр заяв про розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу;
  • Інформацію про платників, які мають борг (недоїмку) зі сплати Єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Але на самому порталі дані розміщуються в машинному форматі, що дозволяє інтегрувати їх із різними системами. У доступному для читанні форматі фінансову звітність можна проаналізувати в таких сервісах:

Частина з них надає таку інформацію безкоштовно, інші тільки платно. 

Прозорі стосунки: які дані бізнесу ДПС виклала у відкритий доступ

Чому відкрили ці дані? 

Ще з 2015 року Україна обрала курс на доступ до публічної інформації у формі відкритих даних. Це передбачено ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

За п'ять років Україна відкрила багато даних до різних реєстрів і посідає 17-те місце з відкритості даних у Європі за даними Open Data Maturity Report 2020 та 31-е місце у світі за даними Global open data index.

Ще з 1 січня 2018 року фінансова звітність підприємств:

  • не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною чи з обмеженим доступом;
  • на фінансову звітність не розповсюджується заборона щодо поширення статистичної інформації;
  • підприємства зобов'язані надавати копії фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за запитом юридичних та фізичних осіб (ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні).

Так, 3 березня 2021 року Кабінетом Міністрів України було ухвалено рішення про розширення переліку відкритих даних, до якого ввійшла фінансова звітність (прийнято Постанову КМУ від 03.03.2021 № 407 про внесення змін до Постанови КМУ від 21.10.2015 № 835).

Хто мав відкрити дані? 

Кабінет Міністрів України зобов’язав Держстат та Державну податкову службу опублікувати дані фінансової звітності компаній.

Обидва державні органи володіють різним об’ємом даних і відкриття лише інформацією ДПС не достатньо. Проте ДПС виконала свої зобов’язання, а Держстат ще ні.

Річ у тому, що, як і раніше, Держстат посилався на те, що поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється (ст. 22 ЗУ «Про державну статистику»). Однак, згідно з останніми змінами до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на фінансову інформацію не розповсюджується ця заборона, і Держстат повинен застосовувати закон, який був прийнятий пізніше. Тож очікуємо, що Держстат також відкриє доступ до фінансової звітності.

Крім того, з 2018 року ця інформація перестала бути конфіденційною і її могли отримати будь-які особи за запитом, як у податковій, так і за зверненням до компаній, які мали б надавати цю інформацію.

Але на практиці часто державні органи відмовляли в доступі до інформації одним суб’єктам, а іншим надавали. Це породжувало тіньовий ринок фінансової звітності, яку, при бажанні, можна було тримати в деяких сервісах. Завдяки Постанові КМУ ця інформація стала доступною всім у форматі відкритих даних.

Що це дасть бізнесу? 

Відкриття фінансової інформації створює як сумнівні переваги для бізнесу, так і відкриває нові можливості для аналізу.

До сумнівних тез, які не відкриють нових можливостей, я б відніс:

  • Можливість оцінити ринок та свою долю на ринку. Як і раніше, загальна статистика по багатьох ринках містилася на сайті Держстату, і кожна компанія могла порівняти свій дохід із даними по ринку, тому навряд чи ці дані щось змінять. До того ж при тіньовій економіці офіційні дані не об’єктивні.
  • Можливість бачити компанії-одноденки. Відкриття фінансової звітності може стати одним із багатьох критеріїв, за якими компанії оцінюють контрагентів. Це й комплекс даних аналітики, дата реєстрації компанії, виконавчі провадження, судові справи, історія, адреси масових реєстрацій, кількість пов’язаних компаній та їхні історії. Тож сама по собі фінансова звітність не відіграватиме  великої ролі в цьому питанні.
  • Фінансовий скоринг та кредитування в банку. Банки і так аналізують багато інформації під час видачі кредитів та можуть запитувати таку інформацію у своїх клієнтів чи отримувати її з інших джерел.
  • Іноземні компанії отримують новий механізм з перевірки дочірніх компаній. Це також не являється перевагою, адже іноземні компанії запитували дані фінансової звітності щодо українських компаній і до того.

Але є й нові можливості:

  • Розуміння фінансової стійкості контрагентів. Відкрита фінансова звітність дозволить компаніям зрозуміти, чи зможуть їхні контрагенти виконати взяті на себе зобов’язання та чи відповідають заяви компаній дійсності під час переговорів. Наприклад, проаналізувавши показники звітності контрагента компанія ухвалює рішення працювати з ризиковими клієнтами лише за передоплатою.
  • Оцінити ймовірність настання банкрутства контрагентів. Якщо за фінансовою звітністю розмір збитків та зобов’язань перевищує дохід, це стане маяком для співпраці з таким контрагентом.
  • Автоматичний моніторинг фінансового стану контрагентів. Тепер у компаній з’явилася можливість автоматичного відстеження фінансових показників контрагентів, щоб своєчасно ухвалювати управлінські рішення.
  • Визначати повноваження директора ТОВ на підписання договору на значну суму без додаткових документів. Річ у тому, що є підстави для оскарження договору, якщо директор ТОВ підписав договір на суму, яка перевищує половину чистих активів компанії без згоди загальних зборів (ст. 44 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
  • Оцінити можливості та ріст конкурентів. Компанії завжди аналізують показники конкурентів для того, щоб обрати вірну стратегію та тактику дій на ринку. Завдяки відкриттю фінансової звітності це стає робити простіше та можна автоматично моніторити фінансовий стан конкурентів, розуміти ріст таких показників.
  • Прозорість доступу до цієї інформації. Компанії можуть прозоро отримати доступ до цієї інформації, адже корупційна схема торгівлі цими даними зруйнована.
  • Прозорість країни. Відкриті дані дають можливість будувати прозору країну та в перспективі зменшувати податкове навантаження, не побоюючись перетворитися на офшор.

Кому ще буде корисна фінансова звітність? 

Крім бізнесу, відкриття фінансової звітності буде цікаво громадянам та інвесторам.

Громадянам. Для громадян – це можливість оцінити фінансовий стан компанії, на яку заробітну плату можна розраховувати під час працевлаштування. Люди також можуть оцінювати ріст фінансового стану компанії, щоб ініціювати перегляд заробітної плати. А компанії навпаки теоретично будуть зацікавлені в тому, щоб їх звіти виглядали більш гідно на тлі конкурентів під час боротьби за таланти. Але в ситуації, коли люди отримують зарплатню в конвертах або взагалі не працевлаштовані, це не матиме жодного сенсу.

Інвесторам. Інвестори зможуть отримати додатковий інструмент для оцінки фінансового стану стартапів та компаній. При бажанні інвестори і так роблять Due diligence компанії. Дані фінансової звітності можуть знижувати рівень оцінки компаній та розміру інвестицій.

Антикорупційним проєктам. Антикорупційні проєкти отримали нову можливість моніторингу публічних закупівель та виявляти фейкові компанії, які беруть участь у публічних закупівлях, аналізувати підставні компанії, які беруть участь у великих тендерах, але являються лише посередником.

Які ризики? 

Але відкриття фінансових показників, на жаль, не дасть об’єктивної інформації бізнесу та ще й може створити ризики для бізнесу. Давайте розберемося чому.

  • Об’єктивність інформації. Допоки економіка України знаходиться в тіні – фінансова звітність не є достовірною інформацією. Згідно з аналізом Опендатабот, лише 38% компаній в Україні є прибутковими, всі інші збиткові або взагалі нічого не заробляють.
  • Розгалужена структура. Фінансова інформація про одну компанію не наддасть об’єктивну інформацію про весь бізнес. Навіть великі мережі працюють через ФОПів, декілька юридичних осіб на різній ставці податку. Тож ця інформація також буде  необ’єктивною.
  • Оновлення даних. Окремо варто звернути увагу на частоту оновлення даних. Вони оновлюються один раз на рік, що не гарантує, що компанія вивела активи або зазнала значних збитків у новому фінансовому році.
  • Дії конкурентів. Приватні компанії у всьому світі хотіли б не розкривати дані своєї фінансової звітності через можливі дії конкурентів.

Коли конкуренти отримують доступ до офіційної інформації один одного, вони розуміють:

  • якими активами ви оперуєте та які дії можете собі дозволити;
  • як швидко зможуть конкуренти створити конкуруючий продукт та налагодити нове виробництво;
  • скільки може коштувати ваш бізнес та за яку ціну вас можна придбати;
  • які маркетингові бюджети дозволять отримати перевагу на ринку;
  • можливість ініціювати навмисні судові справи проти конкурентів, щоб завдати значних збитків компаніям.

Наприклад, у США Thomson Reuters подав позов проти конкурента ROSS через порушення інтелектуальної власності. Судові витрати були настільки великі, що ROSS довелося закрити бізнес.

Як мінімізувати всі ці ризики?

Враховуючи, що фінансова інформація стала доступною як бізнесу, так і громадянам, ЗМІ, компанії вимушені адаптуватися та будувати нову стратегію взаємодії зі співробітниками, зі ЗМІ, дехто навіть у сфері безпеки чи правового захисту.

Якщо компанія бажає укласти договір з контрагентом на велику суму угоди, а в контрагента – великі збитки у фінансовій звітності, компанія звісно вимагатиме зовсім інших умов співпраці.

У цьому разі ми рекомендуємо такі кроки:

  1. Просити контрагента пояснити такі показники.
  2. Отримувати від контрагентів гарантії для підтвердження можливості виконання зобов’язання:
  • передбачити неустойку (штраф або пеню);
  • порука фізичної особи чи юридичної особи;
  • банківська гарантія;
  • застава будь-якого майна;
  • передбачати в договорах механізм при отримання результату робіт до повної оплати;
  • працювати після внесення завдатку;
  • право довірчої власності;
  • іпотека.
  1. Використовувати наявні механізми укладання смарт-контрактів та рахунків умовного зберігання (ескроу).

Якщо конкуренти вчинятимуть узгоджені дії проти вашої компанії, зловживатимуть монопольним чи домінуючим становищем на ринку або ж недобросовісно конкуруватимуть, рекомендуємо захищати свої права в Антимонопольному комітеті України. Штраф за такі порушення може становити до 10% доходу (виручки) за останній звітний рік, що буде досить відчутно для бізнесу.

У разі судових спорів з великими компаніями, міг би допомогти механізм судового фінансування або страхування від судових позовів, як це популярно в США. Але, на жаль, в Україні ці механізми поки що не популярні. Відкриття фінансової звітності, звісно, є кроком на шляху створення прозорої країни. Однак без виведення економіки з тіні, вона не буде об’єктивною.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті