Вчасно-прибутково: win-win рішення для фінансування бізнесу
Які вигоди можна отримати від зменшення терміну оплати за товари

Відстрочка платежу – один із розповсюджених інструментів для продажу того чи іншого товару. Проте, якщо йдеться про великі компанії та глобальні мережі, то у відносинах із постачальниками вони часто зловживають своїм становищем і встановлюють невиправдано великі терміни відстрочки платежів. Як наслідок, постачальники мають проблеми з фінансуванням, а отже і з прибутками та можливістю розвиватись. Натомість у всьому світі працює інша модель, коли великі компанії отримують вигоди від вчасного фінансування постачальників. Як це працює і чому може мати успіх в Україні, розповів Mind операційний директор SupplierPlus Group Уве Поом.
Великі компанії завжди мали більшу «вагу» в перемовинах із постачальниками – малими й середніми підприємствами, і могли встановлювати зручні для себе терміни оплати за постачання. Відстрочки платежів за ринковими умовами сягають 60, 90 і навіть 120 днів. Економічний спад, викликаний пандемією COVID-19, погіршив ситуацію зі строками оплати – як в Україні, так і в усьому світі.
За даними EuroFinance, за три роки (з 2018 по 2020-й) компанія Boeing збільшила період відтермінування платежів із 55 до 76 днів, PepsiCo – з 85 до 103, а Coca-Cola – з 67 до 112. Philip Morris спершу скоротила терміни оплати своїм підрядникам з 80 до 72 днів у 2019, але у 2020 знову збільшила – до 102 днів.
В Україні, на жаль, подібної статистики немає. Але добре відомо, що відтермінування платежів – це розповсюджена практика: великі мережі продуктових та будівельних супермаркетів, косметичних магазинів, потужні аграрні компанії та інші представники великого бізнесу визначають умови оплати постачальникам.
Сучасне фінансове рішення
Логіка великих компаній-замовників (покупців) зрозуміла: чим довший термін оплати, тим більше є оборотних коштів, що впливає на здатність компанії інвестувати в нові проєкти або повертати банківські позики.
Однак в умовах відтермінування розрахунку потерпають постачальники, які часто є представниками малого й середнього бізнесу, адже для них це означає пізніше отримання оплати за надані товари. По суті, вони кредитують великі компанії за рахунок власного оборотного капіталу, що насправді значно дорожче для покупців, ніж використання власних фінансових опцій. Це здорожує закупівельну вартість для покупця і знижує його конкурентоздатність.
Багато компаній-замовників у всьому світі усвідомили, що такі умови співпраці завдають шкоди їм самим та їхнім постачальникам. Тому вони залучили банки до фінансування власного ланцюга постачань, щоб постачальники мали змогу отримати оплату раніше (незалежно від затвердженого в документах тривалого терміну оплати рахунку) і на гнучких та конкурентних умовах.
Ідея полягає в тому, що великий покупець відкриває доступ до своєї корпоративної ставки кредитування постачальнику і гарантує банку оплату. Описаний фінансовий продукт називається «реверсивний факторинг».
Особливість реверсивного факторингу полягає в тому, що кредитну лінію оформлює велика компанія-замовник (а не постачальник), тому фінансовий стан постачальника не впливає на вартість фінансування. Покупець підтверджує банку (фактору) факт постачання і приймає зобов’язання щодо розрахунку. Постачальник отримує від банку повну суму за підтвердженим покупцем рахунком із незначним дисконтом, що зазвичай становить 1–2% від суми рахунку. А покупець розрахується з банком, коли настане визначена дата платежу.
Усі сторони виграють за такої співпраці: покупці мають можливість встановлювати тривалі терміни оплати і навіть збільшувати їх за потреби, постачальники отримують доступ до дешевого кредиту, банки налагоджують новий низькоризиковий бізнес.
Найголовніше – надійно працює ланцюг постачання, у кожного учасника є більше можливостей для реінвестицій, розвивається партнерська екосистема, зростає взаємна довіра.
Приміром, практику реверсивного факторингу використовує вищезгадана компанія Coca-Cola, яка, з одного боку, збільшила термін оплати, а з іншого – завдяки фінансуванню в ланцюгу постачань створила для своїх партнерів умови, щоб вони мали змогу отримати оплату швидко й тоді, коли їм це потрібно. З-поміж інших великих компаній, які практикують фінансування в ланцюгу постачань, – Boeing, Metro, Auchan, Leroy Merlin і багато інших.
YIT, яка є найбільшою будівельною фінською компанією та потужним гравцем у Північній Європі (будує як бізнес-центри, так і цілі райони, дороги та інфраструктурні об’єкти) працює з нашою платформою реверсивного факторингу SupplierPlus в Естонії з 2016 року. Вони збільшили термін оплати на 15 днів, але постачальники можуть отримати оплату негайно – це і є win-win рішення.
В очікуванні буму торгового факторингу в Україні
Реверсивний факторинг є потужним інструментом торгового фінансування. Зважаючи на його перспективність, НБУ, ЄБРР, IFC та USAID очікують на швидкий сплеск затребуваності в Україні. Потенціал можна оцінити за рівнем недовикористання торгового факторингу. У Польщі факторингові операції покривають12,9% (тільки вдумайтеся в ці обсяги!) від ВВП, або 63 млрд євро. В Естонії рівень проникнення факторингу сягає 19,2%.
В Україні цифри дуже скромні: лише 0,25% від ВВП або 60 млрд грн (із них 80% – це управління проблемною заборгованістю). Бізнес та економіка мають виграти від розвитку саме торгового факторингу, який із названого обсягу поки що становить лише 20%.
Інакше кажучи, факторингу як ефективного інструменту для бізнесу і розвитку ланцюгу постачання раніше в Україні практично не було. Однак останнім часом з’явилася низка передумов, завдяки яким можна передбачити стрімкий розвиток факторингу в бізнесі.
Перша передумова – діджиталізація. Зазвичай такі інструменти, як факторинг, складні в адмініструванні й потребують значної паперової роботи з боку покупців, постачальників і банків. Із поширенням цифрового документообігу та електронного підпису в Україні цей процес не тільки спроститься, а й здешевшає. Замовнику й постачальнику потрібно лише на початку співпраці з банком затвердити необхідні документи, а потім оплата рахунків здійснюється онлайн упродовж кількох годин, і не більше ніж за 1–2 дні. До того ж українці вже звикли до зручних фінтех-сервісів, і сучасне високотехнологічне, але просте у використанні онлайн-рішення здатне швидко знайти прихильників і в сфері фінансування.
Друга передумова – державне регулювання і підтримка. З усвідомленням потреби надати бізнесу доступ до нових джерел фінансування, НБУ минулого року розробив модель регулювання ринку факторингу та продовжує працювати над формуванням регуляторної бази.
І третя передумова – поява активних учасників ринку, як названих вище міжнародних інституцій, так і бізнесу. Приміром, реверсивний факторинг в Україні популяризує Проєкт USAID «Трансформація фінансового сектору», який підтримує розвиток інноваційних для ринку продуктів. А в бізнесі з-поміж перших адептів цього інструменту – «Тернопільський молокозавод», і як постачальник продукції під ТМ «Молокія» в мережі супермаркетів та інші торгові точки, і як покупець молочної сировини для виробництва. У компанії аргументують, що «це рішення, із яким партнерство – це більше, ніж домовленості за договором, а справжні відносини з трибічною екологією».
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.