Міфи та реальність нового техогляду: про що слід знати автовласникам

Міфи та реальність нового техогляду: про що слід знати автовласникам

Що таке техогляд у розумінні людей, і яким він має бути насправді

Этот материал также доступен на русском языке
Міфи та реальність нового техогляду: про що слід знати автовласникам
Фото: depositphotos.com

Кілька років тому Україна взяла на себе зобов'язання перед Європою – повернути обов'язковий технічний контроль (ОТК) транспортних засобів, більш відомий як техогляд, до 2022 року. У міру наближення дедлайнів цю тему стали жваво обговорювати в публічному полі. І чим активніше розвивалася дискусія, тим очевидніше ставало, що кожен уявляє собі ОТК по-своєму. Раніше Mind уже писав про те, на досвід яких країн Україна могла би спиратися. Але для початку потрібно розібратися в термінології. Голова Асоціації безпеки експлуатації транспорту (АБЕТ) Дмитро Гончарук пояснює, що являє собою обов'язковий технічний контроль авто і як він має бути реалізований.

Міф 1. Техогляд – це податок

У публічній дискусії ми чуємо й такі версії. Автовласники апелюють до податків, які закладаються у вартість палива та мають цільове призначення – утримання доріг. І обов'язковий технічний контроль розцінюють як чергове фіскальне зобов'язання перед державою.

Насправді це не так. Водій, який проходить обов'язковий технічний контроль, не виконує зобов'язань перед бюджетом. Швидше, це його обов'язок перед іншими учасниками дорожнього руху – підтвердити, що його автомобіль справний і не являє небезпеки для оточення. А критерії відповідності закріплені на законодавчому рівні.

Міф 2. Техогляд – чергова безглузда бюрократична процедура МВС

Це твердження засноване на негативному досвіді минулого, коли, в останні роки свого існування, техогляд був радше формальним і не мав нічого спільного з безпекою. Але згодом цю функцію делегували акредитованим лабораторіям, які не пов’язані з МВС.

Для того щоб пройти акредитацію, ці пункти ОТК повинні мати приміщення, що відповідають вимогам, необхідне обладнання та кваліфікований персонал. Перевіряє це Національне агентство акредитації України. Крім того, протоколи щодо проходження ОТК піддаються контролю з боку сервісних центрів МВС. Також лабораторії підлягають періодичній перевірці з боку Міністерства інфраструктури.

Міф 3. Сфера техогляду – висококонкурентний ринок, де гравці борються за рахунок якості та активного маркетингу

Це не зовсім так. Обов'язковий технічний контроль – це не послуга, а державна функція, яку делегували приватним гравцям. Традиційний маркетинг і боротьба за клієнта шляхом підвищення якості та додаткових бонусів тут не працює.

Сьогодні ми бачимо зовсім іншу картину: на ринку є системні гравці, які цінують свою репутацію і намагаються сумлінно виконувати свою роботу. З ними конкурують менш відповідальні суб'єкти, які закривають очі на недоліки авто і підкріплюють це привабливішою ціною для клієнта.

Якою є нинішня реальність і як її змінити на краще?

Ми спостерігаємо конкуренцію за рахунок більшої «лояльності». Тобто компанії, що надають менш якісну послугу за менші гроші, мають перевагу. А це абсолютно неприпустимо, якщо врахувати, що ціна такого «маркетингу» – безпека дорожнього руху.

Тут знову потрібно наголосити, що техогляд не є послугою в класичному розумінні. Це державна функція, яку довірили приватним операторам. Але для того, щоб виконувати її на належному рівні, гравці мають працювати за єдиними стандартами і встановлювати однакову ціну. Можна пропонувати клієнтам каву, wi-fi, кімнату очікування з телевізором і кондиціонером, але в жодному разі не пропонувати їм «вирішити питання», закриваючи очі на порушення безпеки технічного стану автомобіля.

Поки в Україні сперечаються про те, чи потрібен нам техогляд, Європа вже робить рішучі кроки вперед. Нагадаємо про ухвалену Євросоюзом стратегію стійкої й інтелектуальної мобільності, яка передбачає скорочення вихлопних газів автомобілів на 55% до 2030 року і на 90% – до 2050 року. Основним засобом пересування стануть електромобілі, а двигуни внутрішнього згоряння поступово підуть в історію.

Крім цього, ухвалено нові регламенти, спрямовані на підвищення безпеки автотранспорту. Згідно з правилом ООН №158, усі нові автомобілі, фургони та автобуси повинні оснащуватися парктроніками і камерами заднього виду. Завдання пристроїв – виявляти об'єкти заввишки від 80 см і завширшки від 30 см на відстані від 20 см до 1 м позаду транспортного засобу. Це дозволить знизити смертність серед пішоходів, які опиняються поза полем зору водія, коли він здає назад. Щорічно стається близько 750 таких випадків. У США це питання підняли ще 2014 року.

Крім того, Європа посилює вимоги до рівня транспортного шуму, який є однією з причин хронічної втоми та стресу. Україна наразі перебуває на самому початку шляху. Але приємно, що Міністерство інфраструктури налаштоване рішуче й усвідомлює, що систему необхідно змінювати. В іншому випадку наша країна буде, як і раніше, констатувати зростання забруднення повітря вихлопними газами, журитися з приводу негативної динаміки онкологічних захворювань легенів і нарощувати кількість невідповідних європейським вимогам автомобілів, безпека яких залишається під питанням.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті