4 головних кроки для глобальних змін в українських вишах

4 головних кроки для глобальних змін в українських вишах

Як відповідати світовим освітнім трендам

4 головних кроки для глобальних змін в українських вишах
Фото: depositphotos.com

Напередодні другого туру виборів президента Києво-Могилянської академії, який відбудеться 23 вересня, у вишу багато хвилювань. Наразі це вже четверта спроба обрати очільника. До сьогодні не вистачало явки. Проте завдяки змінам у законі про освіту є шанс, що цього разу у академії з'явиться президент. Чесні вибори керівника ВНЗ – це один із кроків до цінностей і можливостей, які можуть отримати студенти такого закладу. Наразі в Україні ще багато вишів, що використовують застарілі підходи як в освіті, так і в управлінських процесах. Що потрібно зробити багатьом українським вишам, аби змінити ситуацію на краще, розповіла Mind в. о. президента Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Гуменна.

Понад 13 років мого професійного життя пройшло в Києво-Могилянській академії. І я точно знаю, яких позитивних змін наразі потребують університети і, зокрема, Академія та люди, які працюють у ЗВО, щоб освітній процес в Україні почав відповідати світовим тенденціям.

Наука & практика

Поєднання практичних знань із наукою – один із найважливіших освітніх трендів. Теоретичні та наукові знання – це добре, але їм потрібне практичне застосування. Бо основна проблема випускників українських вишів – на роботі їх зазвичай вчать наново. Адже університети частіше за все не готують до професійних реалій тієї спеціальності, на якій навчається людина.

Одна з гарних ідей гармонічно поєднати університетську теорію з практикою – організувати технопарк при університеті.

Такий бізнесово-освітній проєкт – відома та опрацьована світова практика. Адже це можливість для студентів паралельно з навчанням працювати та реалізовувати всі свої теоретичні знання на практиці. Бодай навіть створювати власні стартапи просто на території технопарку.

Для викладачів це додатковий заробіток. Бо компанії – резиденти технопарків, як правило, запрошують викладачів на роботу. Ба більше, є приклади, коли викладачі створюють свої компанії на території технопарку.

Наразі в нас є плани створити при Києво-Могилянській академії технопарк. Попередньо ми вже обрали приміщення – 5-поверховий навчальний корпус на вулиці Глазунова, 2/4, загальною площею 1785 м². Однак локація ще може змінитися – у процесі оцінки обраної наразі будівлі та альтернативних варіантів.

Ця територія може вмістити близько 40 компаній-резидентів. А також є місце під коворкінг для студентів. Наразі активно інтегруватися в проєкт зможуть три факультети: економічних, правничих наук та інформаційних технологій.

Цифровізація

Найпотужніший тренд – це цифровізація освіти. У світі вже немає університетів, які не пропонують навчання в онлайн-режимі.

Водночас не у всіх наших ЗВО є навіть онлайн-розклад для студентів. Що тут казати про комплексну цифрову систему управління університетом (ERP-система з електронним документообігом та іншими сервісами для студентів).

Наприклад, у Києво-Могилянській академії є ІТ-партнери, які створюють онлайн-платформу й сучасну ERP, через яку викладачі та студенти можуть планувати весь свій навчальний процес: онлайн розклад студентів, табелювання працівників, оцінки, тести тощо. Як наслідок, на все це витрачається мінімум часу, який доречніше використати на нові знання та наукові проєкти.

Інтернаціоналізація

Цей освітній тренд популярний уже не один рік. Наразі неможливо просто розвиватися тільки в рамках своєї країни та своїх освітніх програм.

Тож треба змінювати підхід до міжнародної співпраці. Та надавати можливість викладачам і студентам брати участь у спеціальних програмах обміну з університетами США, ЄС, Канади, Сінгапуру тощо. До речі, азійська освіта дуже цікавить нашу молодь.

Міжнародна співпраця вкрай важлива для розвитку та збагачення насамперед освітніх практик, які наші викладачі «привезуть» в Україну. Для самих викладачів це можливість професійного розвитку.

Не варто забувати, що наразі тенденція серед української молоді – їхати навчатися за кордон. Особливо популярна вже кілька років поспіль серед українських студентів Польща. За різним оцінками, найбільше в польських ЗВО серед усіх іноземних студентів саме українців. Їх понад 45%. Загалом, близько 100 000 українців навчаються за кордоном.

Якщо ж у рамках українських університетів ми будемо впроваджувати міжнародні партнерські освітні програмі з обміну, то це мотивуватиме нашу молодь обирати українську освіту. Єдиний момент: тут треба організовувати додаткові спеціалізовані програми працевлаштування випускників із провідними компаніями, щоб студенти хотіли повертатися в Україну на заздалегідь зрозумілі позиції та умови праці.

Фінансування ⠀

Університетам потрібно більше фінансової свободи. Адже це допоможе залучати додаткове фінансування для розвитку насамперед самих ЗВО.

Наприклад, технопарк для університету – це, по суті, джерело додаткового фінансування за рахунок орендної плати та послуг, які може надавати навчальний заклад компаніям-резидентам. Окупність такого проєкту близько 8–9 років. І тоді університет може організувати власний фонд, який фінансуватиметься за рахунок роботи технопарку.

Крім того, в українській освіті потрібен принципово новий підхід до фінансово-соціального забезпечення співробітників і викладачів. За новим підходом можна запровадити комплексну програму обов’язкового медичного страхування викладачів і співробітників усіх університетів (чого досі немає у більшості ЗВО), це збереже значну частину їхнього сімейного бюджету на лікування досить стандартних хвороб. А також у кожному університеті треба зробити всеохопною систему спеціальних фондів із додаткового фінансового забезпечення студентів та викладачів.

Паралельно із цим не можна забувати про можливості співпраці з міжнародними донорами та партнерами для наповнення і транспарентного використання різноманітних endowment-фондів із цільовим призначенням: на будівлю нового навчального корпусу, на доплати талановитим студентам, на оновлення старого гуртожитку тощо.

Звичайно, це далеко не всі, а тільки основні глобальні зміни, які необхідні просто зараз у галузі освіти України. І від того, як освітяни, громадськість і державні діячі разом успішно співпрацюватимуть над цім завданням, залежить вихід українських університетів у європейський (а згодом і світовий) освітній авангард. 

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті