ЗОЖ чи ВООЗ: чим БАДи відрізняються від лікарських засобів
І чому вони не лікують
Центр громадського здоров'я України оприлюднив результати дослідження, згідно з якими українці масово купують неефективні ліки. Так, чверть коштів українці витрачають на препарати, які не мають достатніх доказів безпеки та ефективності. Серед них: біологічно-активні добавки (БАДи), гомеопатичні засоби, рослинні препарати та деякі популярні лікарські засоби. Натомість, Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) наголошує, що прийом БАДів не виключає потребу у здоровому харчуванні. Тож, здоровий образ життя (ЗОЖ) не можна забезпечити тільки прийомом вітамінів чи харчових добавок.
Чому ж БАДи набирають популярність і чим вони відрізняються від сертифікованих лікарських засобів, розповіла Mind кандидат біологічних наук, біохімік-аналітик, нутриціолог, консультант із здорового харчування, медичний науковий співробітник Венеціанського інституту молекулярної медицини та університету міста Падуя, Наталія Наумова.
БАДи стали популярними з початком ідеї загальної масової вітамінізації і з кожним роком стають все більш поширеними, переходячи з категорії препаратів для профілактики в категорію must have на вашому столі.
Успішна ділова жінка та мати двох дітей, збираючись вранці на роботу, обов'язково вип'є «жменю» БАДів: для кишківника, для шкіри, для активності, від стресу, від старіння, від переїдання. Інстаграмна дівчинка і б'юті-блогер неодмінно приймуть таку ж чи ще більшу жменю, приблизно з тим самим посилом: для краси та всього відразу.
Бізнесмен та пенсіонер, спортсмен (о, це окрема численна категорія споживачів БАДів!) та вагітна жінка – вони всі давно і регулярно приймають ті чи інші БАДи у більшій чи меншій кількості, які виписують собі самостійно, дотримуючись відгуків знайомих, реклами чи призначення лікаря.
Популярність БАДів у споживачів пояснити дуже просто. Це наш вічний пошук «чарівної пігулки», панацеї, яка вилікує від усього й одразу, яка не має побічних ефектів, яка при правильному підході здатна творити чудеса – від лікування хронічних чи гострих захворювань до зменшення ваги та підвищення фертильності.
Чим БАДи відрізняються від ліків?
І ось тут ми підходимо до ключових моментів: чи можна БАДи призначати собі самостійно, або їх повинен призначати лікар, і що має бути з професіоналізмом цього (з дозволу сказати) лікаря? І ще питання, а чи можна лікуватись БАДами? Чи можуть БАДи замінити ліки? Адже в Україні стало популярним у аптечних мережах виробляти БАДи та під виглядом лікарських препаратів пропонувати споживачам.
Сьогодні перелік БАДів, що імітують лікарські препарати, та виробляються аптечними мережами, становить вже близько 50 найменувань.
БАДи складаються з тих же хімічних та біохімічних речовин, що й лікарські препарати. Одна й та сама діюча речовина може продаватися й у вигляді БАД, і у вигляді лікарського препарату. На всякий випадок. Просто уточнити.
Ви ж розумієте різницю між покупкою тієї ж самої речовини (у кращому випадку в аптеці) у вигляді лікарської речовини та у вигляді БАД? Будь-якої речовини: вітамінів/мікроелементів (кальцій, магній, цинк)/лікарських трав (та хоча б і валеріани). Розумієте, так? У першому випадку препарат пройшов усі необхідні стадії досліджень та тестування на безпеку, у другому – не пройшов нічого з того, що необхідно за стандартами безпеки для рекомендації в якості «лікувального засобу». Нічого.
Виробник може використовувати неякісну сировину, може поміняти композицію, у прямому значенні слова додати в цей БАД щось, що не заявлено в інструкції та описі або, навпаки, не додати те, що заявлено або додати менше, ніж заявлено. Це не контролюється на належному рівні. Причому відсутність цього контролю є абсолютно законною!
Чим можуть бути небезпечні БАДи?
На жаль, в Україні і лікарські препарати не ідеально контролюються, що вже про БАДи казати.
Навіть славетна Вікіпедія пише: «стандартів виробництва БАДів не існує. Контроль їхньої якості полягає лише в оцінці їхньої безпеки як харчових продуктів».
Чому? Тому що БАД – це «біологічно активна добавка до їжі» (Докладніше: «біологічно активні речовини та їх композиції, призначені для безпосереднього приймання з їжею або введення до складу харчових продуктів»). Ось це «до їжі» чомусь забувається і в результаті сприймається як препарат «лікувальної дії».
До речі, на запит «реєстрація БАД» Google видає дуже багато цікавих пропозицій зробити все «легко і швидко», ось тільки, мовляв, зателефонуйте за таким номером. Ну от приблизно така сама кількість пропозицій, як і «написати диплом/дисертацію».
Звичайно, реєструвати препарат як ліки – це дуже довга, дорога та відповідальна процедура. Як мінімум, потрібно буде довести ефект, причому статистично і в клінічних дослідженнях. А з цим, зазвичай, проблеми навіть у фармкорпорацій-монстрів. Ви у Novartis чи Merck запитайте. Вони вам розкажуть на конкретних прикладах із точними цифрами про кількість витрачених років та мільярдів доларів. Для БАДів таких складнощів немає.
На сайтіFDA регулярно оновлюється інформація з приводу того, що виявляють у БАДах під час їх тестування (нагадаю, що йдеться про США і про те, що вони таки намагаються хоч якось контролювати цей процес). Інформація оновлюється регулярно, читається як цікава детективна історія.
Так ось у БАДах знаходять дуже різноманітні фармкомпоненти, ці списки з перерахуванням фармкомпонентів в БАДах дійсно вражають. Нагадаю. БАДи – це добавка до їжі. Увага – до їжі. Вони за законодавством не повинні чинити значний вплив на організм людини. Інакше вони мають реєструватися як лікарські препарати, а не як БАДи.
Звичайно ж простіше, дешевше і швидше зареєструвати препарат як БАД і стверджувати, що ефект дає ось ця натуральна екологічно чиста ягода або трава, а не ось та хімічно синтезована молекула, яка захована в ту ж таблетку.
Або ж стверджувати, що в цьому сиропі знаходиться певний відсоток такої речовини, а не в 10 разів менший, як насправді. Ці історії відомі та доступні для пошуку в Google. І в Україні, і в Європі, і в США таких історій достатньо – немає контролю.
Що ж обрати споживачеві?
З останніх прикладів: скандали з репотенторами, які додавали до БАДів для чоловіків та які не були заявлені у складі. Можна ж не уточнювати. Чоловік чудово відчує ефект цього БАДу, залишиться задоволений (і його партнерка, ймовірно, теж), обов'язково купить цей БАД наступного разу ще й порадить усім своїм знайомим. Працює. І БАД працює, і фірма, що його виробляє. Всі задоволені. І чоловік, і фірма.
А те, що БАД не куплений в аптеці, не зареєстрований як ліки, не має докладної інструкції із зазначенням протипоказань та побічних ефектів, які є у таких серйозних препаратів, та й взагалі у його складі зазначена умовно «валер'яна», а не силденафіл цитрат (іншими словами, віагра). Ну а те, що у чоловіка, хм, скажімо «несподівана реакція на валеріану», ну що ж, буває, індивідуальна реакція, побічний ефект, що тут скажеш. Задоволені все. Жодних претензій.
Отже, вам обирати, ризикувати чи ні: чи замовляти БАД, чи купувати лікарський препарат. Вибирати самостійно або все ж таки консультуватися з лікарем.
Індивідуальні ризики, індивідуальна відповідальність. Але претензій у разі серйозних проблем пред'явити, на жаль, не буде кому.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
