Перезавантаження: що має змінити в АРМА новий голова
Як агентство може збільшити свою ефективність
Минулої п’ятниці відбулися перші в України вільні дебати кандидатів на посаду голови центрального органу виконавчої влади – Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Організувати захід запропонував один із кандидатів, юрист Віталій Власюк. У події взяли участь двоє з чотирьох претендентів на цю посаду: пан Власюк та колишній головний юрист АРМА Андрій Потьомкін. Володимир Павленко, ексзаступника голови та нинішній т.в.о. голови Дмитро Жоравович від участі відмовилися. Модератором дискусії виступила журналістка Любов Величко. Повний запис події Mind транслював на сторінці у Facebook. Сьогодні Віталій Власюк поділився з Mind власним баченням функціонування АРМА та пояснив, навіщо було проводити дискусію між кандидатами.
Чому виникла ідея дебатів?
Головна причина – дебати – це демократично, у найкращих традиціях західних країн. Окрім цього, вони дозволяють неупереджено показати якість кандидатів. До того ж дебати відбулися в прямому ефірі та без жодної попередньої підготовки. Жорсткий регламент не дав дискусії перетворитися на «базар». Глядачі стали неупередженими суддями дискусії.
Що має змінити голова АРМА в роботі агентства?
Тут все просто – голова мусить стати прикладом для працівників АРМА. Ефективність у роботі, дотримання антикорупційного законодавства, помірна творчість для вирішення складних завдань – прикладом у цьому всьому. Окрім цього, варто згадати здоровий глузд, такий необхідний для недопущення історій як-то з «общаком», виплаченим незрозуміло кому на підставі «ухвали» суду, знайденої на підлозі. Керівник має щиро вболівати за успіх органу – лише тоді очі горітимуть і в його працівників. Варто також провести стратегічну сесію для працівників АРМА саме з питань цінностей держслужбовців.
Агентство повинно стати прибутковою історією – це ще одна ключова теза, яка заслуговує на послідовну підтримку. Розповіді тимчасових керівників АРМА про «Ми цього місяця переказали до держбюджету на 150% більше, ніж рік тому» звучать відносно непогано. От тільки в абсолюті маємо на мільйон гривень більше при видатках на саме агентством на рівні 200 000 грн щороку. У чому сенс для держави утримувати такий сервісний орган – не ясно.
Слід закріпити та реалізувати принцип прибутковості агентства: держава має заробляти на пошуку й поверненні корупційних активів та управлінні арештованим майном. Сервісність органу повинна бути прибутковою, або для чого тоді орган?
Як держава може допомогти АРМА?
До речі, про пошук та повернення коштів. Тема ця є вкрай складною для України, адже «бізнес-модель» успішних чиновників усім відома: накрасти й втекти, а якщо не втекти – то вивести гроші (рахунки у Швейцарії, нерухомість у Лондоні тощо).
Держава, на жаль, робить дуже мало для пошуку та повернення вкрадених активів. Центральним органом із цього питання має стати саме АРМА. Для цього слід змінити як адміністративну практику, так і, ймовірно, деякі нормативні положення в законодавстві. Головне – хотіти цього.
Альтернативно можна розглянути появу інституту державного уповноваженого з пошуку та повернення активів, який зміг би координувати зусилля правоохоронних органів з органами сервісними, а також – з дипломатією.
Які кадри потрібні АРМА?
Ще один ключовий момент для побудови належної роботи агентства – кадрові питання. Існують три важливі моменти:
- не поспішати з кадровими рішеннями в принципі, адже погана історія керівництва АРМА це не обов’язково тягар усього колективу;
- провести розмови з керівниками ключових управлінь, зокрема пошуку активів та управління ними;
- приділяти час молоді.
Тільки не підписувати паркетні меморандуми з ректорами, а збирати студентів та розповідати їм про агентство. Пояснювати, заохочувати, надихати. Адже в АРМА не вистачає саме їх – талановитої молоді, і за неї варто боротися.
Як АРМА має співпрацювати з бізнесом?
Схожі принципи слід застосовувати й у взаємодії з бізнесом. Три роки тому відбулася зустріч керівництва АРМА з юристами, які у свою чергу обслуговують бізнес. Це був щирий пошук відкритого діалогу щодо управління активами тощо. На жаль, ці зусилля в подальшому потонули, як іспанська армада біля берегів Англії, – як не АШАН, то крадіжка «общака» вочевидь, не додали бізнесу довіри до АРМА. Практику довірливого діалогу «АРМА – бізнес» слід поновлювати та послідовно відвойовувати втрачені позиції.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
