Вийти у світ: як просувають український IT-продукт на Expo-2020
І як це зробити ефективно й не «за всі гроші світу»
Не кожен рік випадає шанс показати всьому світові, на що в напрямі інновацій здатна Україна. У жовтні в Дубай відкрилася всесвітня виставка Експо-2020, на якій наша країна демонструє свої технологічні кейси. Українські стенди розміщені у власному павільйоні, що насправді вже є великим кроком у визнанні ІТ-потужностей країни міжнародною спільнотою. Україну представляють 38 компаній-учасниць. Серед них є і стенд Європейської асоціації програмної інженерії. Як відбувалася підготовка до заходу і як презентують себе в Дубаї українські IT-спеціалісти, розповів Mind президент Європейської асоціації програмної інженерії Владислав Савченко.
Що ще показує Україна на виставці і чим дивують інші країни Mind розповідав у матеріалах «Усі технології там: що варто побачити на Expo 2020 Dubai», «Наші на Expo-2020: топ-7 технопродуктів українського павільйону в Дубаї» та «Технології світу: чим дивують учасники Expo Dubai 2020».
Підготовка до виставки такого масштабу потребувала багато часу, грошей та людських ресурсів. Взагалі, участь в Експо-2020 стала викликом для всієї команди. Заявку на участь ми подавали за пів року до початку виставки, ще не розуміючи, скільки часу нам знадобиться для створення власного стенду.
Як готувалися до виставки?
EASE – єдине ІТ-ком’юніті на Експо-2020. Ми представляємо відразу декілька компаній-резидентів, які входять до нашої спільноти: Foodex24, Binaryx, Powercode та Kolisar. Разом ми почали підготовку до виставки, яка була поділена на кілька етапів.
- Софт. З огляду на те, що резиденти асоціації створюють переважно програмне забезпечення, однією з проблем стала його візуалізація. Софт неможливо потримати в руках, тому довелося увімкнути креатив і досвід участі в попередніх виставках, аби його матеріалізувати.
- Гроші. Щоб створити інтерактивний стенд, ми спершу планували взяти обладнання в оренду. Єдине, що нас зупиняло, – ціна. За попередніми підрахунками, з огляду на технологічність і строк використання, нам би це обійшлося в $100 000. Зрештою вирішили створити стенд власними силами. І це коштувало $10 000 замість зазначених вище $100 000.
- Масштаб. Планувалося, що під наш майданчик будуть виділені 15 кв. м, однак згодом ця площа зменшилася до кількох квадратів. Поєднати технологічність, адекватну ціну, яку ми можемо «потягнути» і помістити все на такій площі – задача не з простих.
- Час. Окрім невеликої кількості часу на підготовку до виставки (три тижні), треба було продумати, як стенд EASE зможе пів року працювати без допомоги асистентів.
Отже, ми стикнулися з чотирма питаннями, які вимагали розв'язання за короткий строк: демонстрація софту у фізичній формі, гроші, розмір стенду та час.
Але просто вчасно виготовити стенд для Експо-2020 недостатньо. До стендів є певні вимоги: серед великої кількості різних представників і різноманіття площадок треба мати сильну модернову ідею, щоб виділятися серед інших. Бажано з використанням інтерактивних чи VR-технологій.
Як українська IT-спільнота презентує себе?
Ми вирішили всі вищезазначені питання, і на виставці наразі стоїть наш технологічний майданчик, який весь час працює автономно – без допомоги асистентів: він демонструє можливості резидентів асоціації EASE у відеоформаті. Окрім цього, конструкція має інтерактивну гру, яка пропонує пройти тестування та перевірити свої знання про світову ІТ-галузь. Так ми, по-перше, показуємо потенціал українського ІТ-сектору, по-друге – просуваємо резидентів асоціації на міжнародному рівні, і, по-третє – у форматі гри допомагаємо гостям дізнатися більше про історичне підґрунтя інформаційних технологій.

Уже у березні ми в EASE плануємо провести ІТ-день. Такий захід відбудеться в центральному павільйоні виставки із залученням найуспішніших представників IT-ринку України, представників влади та українських стартаперів, які зараз проживають в інших країнах світу.
Очікується, що Експо-2020 побачать понад 28 млн відвідувачів. Близько 2 млн – це люди, що мають бізнес-інтереси. За перші кілька місяців до українського павільйону вже завітали 300 000 відвідувачів. У нас немає великих очікувань від виставки з огляду на просту математику. Але, якщо завдяки ІТ-дню чи нашому стенду хоча б одна компанія – резидент EASE отримає комерційну пропозицію – це буде наша перемога.
Чого вдалося досягти?
За час роботи стенду ми не загубилися серед інших учасників і не відстаємо за технологічними показниками. І це не може не тішити.
У новинах про виставку дуже часто лунають слова про важливу роль заходу для України. Звучить доволі пафосно, але насправді значення участі в Експо-2020 розглядають із погляду внеску в майбутнє країни загалом та її ІТ-бренд зокрема.
Ми, як одні з учасників, не просто пишаємося своїми ІТ-досягненнями, ми намагаємося показати, що українські айтішники здатні створювати продукти не гірші за закордонних фахівців. Ми хочемо, щоб світ запам’ятав Україну як сильний ІТ-бренд.
На міжнародних виставках кожна країна прагне підняти свій імідж перед світовою аудиторією. І Експо-2020 не виняток. Майже 200 країн змагаються за увагу глядачів та гаманці бізнесменів. Завдання EASE – вивести розмови про потенційність і прогресивність українського ІТ з внутрішнього ринку на зовнішній. Глобальна задача участі України – розпочати двосторонню співпрацю з іншими країнами, зміцнити старі та встановити нові зв’язки між представниками різних галузей.
Головна мета нашого перебування як асоціації на виставці – просунути ІТ-продукт українського виробництва на світовий ринок. Стенд EASE, який ми створили разом із нашими резидентами, березневий ІТ-день – усе це зроблено заради того, щоб обговорити більш релевантні можливості для українського IT-ринку, перспективу виходу на міжнародний ринок і можливість заявити про себе на світовій арені ІТ.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.