Наші на Expo-2020: топ-7 технопродуктів українського павільйону в Дубаї

$7 млрд інвестицій, 150 гектарів, понад 200 будівель – павільйонів країн та компаній. Цим «маленьким містечком» можна гуляти днями, тижнями та навіть місяцями. Напевно, не дарма організатори Expo-2020 очікують, що найбільшу виставку у світі відвідають близько 25 млн туристів у найближчі шість місяців.

В Expo бере участь і Україна. Наша країна, точніше, держпідприємство «Експо-2020» вклало в український павільйон 337,7 млн грн. У чотириповерховому будинку розмістилися стенди 36 вітчизняних компаній та проєктів: «ДіЯ», Ajax, Sherp, Delfast, Ludovik Bike, DTEK, Enjoy Wood, Solar Gaps, Copra Acoustic, ABD Technology тощо.

За якими критеріями їх відбирали? Організатори пояснили Mind, що у виставці змогли безкоштовно взяти участь «усі бізнеси з інноваційними рішеннями в напрямах: IT, агро, медицина, виробництво, харчування тощо». Єдина умова: учасники мали самостійно покрити витрати на створення свого стенду, переліт та проживання персоналу. Але відправити хоча б одного співробітника на шість місяців до Дубая – недешеве задоволення, особливо для невеликих стартапів. У павільйоні з'ясувалося, що проблема розв'язується дуже просто. На стендах не було спеціалістів компаній. Відвідувачі могли дізнатися деталі про продукти, «поспілкувавшись» з QR-кодами на стендах або попросивши гідів розповісти «щось цікавеньке».

Про багатьох учасників українського павільйону Mind докладно писав раніше. Тому редакція обрала найцікавіші проєкти, про які ми ще не розповідали.

Одним із перших в українському павільйоні відвідувачів «зустрічає» стенд… ні, не вітчизняної, а британської компанії Spacebit. Щоправда, започаткував її українець Павло Танасюк.

З 2014 року Spacebit спеціалізується на розробці космічної робототехніки. Одне із її «створінь» – найменшого у світі павука-місяцехода Asagumo – показали відвідувачам Expo-2020. У 2022 році робот вирушить на Місяць за програмою NASA CLPS (Commercial Lunar Payload Services). Там Asagumo допоможе дослідити ґрунти, температуру та рівень радіації за допомогою своїх бортових датчиків.

Стенд цієї київської студії в українському павільйоні можна знайти дуже легко: за гучним реготом відвідувачів. Гості підходять до одного з кількох планшетів – і їхня зовнішність на екрані гаджета «трохи» трансформується: на обличчі виростає борода, дівчина перетворюється на відьму, на голові з'являються капелюх або роги, на тілі – нова кофточка тощо. Усе це відбувається за допомогою фільтрів доповненої реальності.

FFFace.me заснували Дмитро Корнілов та Єгор Кумачов 2019 року. Відтоді студія створила понад 200 AR-фільтрів для Instagram, Snapchat і TikTok. «Сьогодні люди частіше демонструють свою зовнішність в інтернеті, ніж офлайн. Наша технологія базується на відповідальному споживанні: людині не потрібно купувати багато одягу, щоби виглядати інакше в соціальних мережах», – розповідають розробники. Втім, основний прибуток студія отримує від В2В-клієнтів. Маски-фільтри FFFace.me вже замовляло чимало великих брендів: Samsung, Huawei, Xiaomi, Київстар, monobank, «Сільпо», Visa, Pepsi, Danone, Intertop, Toyota тощо.

UniExo – екзоскелет для реабілітації рухливості кінцівок. Його завдання – допомогти людям із травмами відновити функції рук та ніг поза медичними установами. Розробив UniExo 2016 року молодий український інженер Антон Головаченко. «Індивідуальні рішення щодо фізичної реабілітації можуть допомогти відновлювати рухливість кінцівок до трьох разів швидше, ніж стандартні реабілітаційні процедури. UniExo можна використовувати будь-де, зокрема вдома», – запевняє розробник.

На його думку, технологія має величезний потенціал. За даними ВООЗ, щорічно близько 300 млн пацієнтів потребують реабілітації. Раніше Головаченко розповідав Mind, що найбільшу кількість замовлень його команда отримує з України та Німеччини.

Одеська компанія EcoFactor з 2014 року розробляє зарядні станції та системи керування для електромобілів. У компанії запевняють, що виробляють як малопотужні «домашні пристрої», так і надшвидкі зарядні станції потужністю від 3,5 до 125 кВт.

Зараз EcoFactor має понад 5000 В2В-клієнтів і близько 23 000 користувачів мобільного застосунку. І не лише в Україні. Софт працює у 12 країнах світу. «Ми розробили програмне забезпечення для прозорого та гнучкого управління зарядними станціями. А також створили зручний застосунок, орієнтований на всіх електромобілістів, для простої та безпечної зарядки авто», – розповідають розробники.

UBreez – «розумний» гаджет, що оцінює якість повітря за п'ятьма параметрами, це: температура, атмосферний тиск, вуглекислий газ, вологість та рівень летких органічних речовин. Невелика чорна коробочка UBreez збирає ці параметри та відправляє їх у хмарний сервіс, а потім на екран смартфона. А мобільний застосунок надсилає користувачеві повідомлення, якщо показники виходять за межі норми.

«Кожен подих має значення. Користувачі можуть відстежувати якість повітря у своєму будинку, на робочому місці, у дітей у школі тощо», – пояснюють розробники. Даними моніторингу UBreez можна ділитися з іншими користувачами.

«Вау, це антиковідний скафандр!» – таке перше враження викликає одяг бренду JAXET. Пізніше з'ясовується, що функцій у нього трохи більше. У костюм інтегровані токен NFC для обміну даними, лінза для забезпечення анонімності, захист персональних даних тощо. «Власники курток отримують можливість спілкуватися один з одним будь-якою мовою завдяки вбудованій гарнітурі, що забезпечує миттєвий переклад. Достатньо одягнути куртку, встановити мобільний застосунок, і ти – громадянин світу», –  пояснюють розробники.

Інноваційний одяг – новий проект компанії Taryan Group Артура Мхітаряна. За його словами, ідею такої куртки він побачив уві сні. «Я вірю, що такий продукт допоможе змінити життя людей, зробить його комфортнішим та безпечнішим», – говорив Мхітарян.

Український бренд нещодавно злетів завдяки Олександру Усику. Перед боєм з Ентоні Джошуа наш боксер вийшов на ринг в одязі Jaxet.

FishingNOW – онлайн-букінг для рибалок. Штучний інтелект мобільного застосунку «допомагає» вибирати місця риболовлі відповідно до особистих уподобань користувача. Також у застосунку можна в один клік сплатити й отримати ліцензію на риболовлю; замовити професійного гіда; підключитися до Fishing Market Place (мережі рибальського спорядження). А в разі «чого» викликати швидку допомогу.

«Завдяки використанню AI ми змінюємо підхід до організації рибальської промисловості та рибальського туризму. У застосунку створюємо повну екосистему для рибалок», – пояснюють розробники. Стартап заснували Євген Поремчук і Максим Камінський. Поки що проєкт – на стадії MVP. Повноцінний запуск заплановано на 2022 рік. Команда хоче стартувати не лише в Україні, а й в ОАЕ та Мексиці. У цих країнах проєкт уже має локальних представників.