Виростити гроші: чому новий тренд десятиріччя – етичні фінанси
І чого від нього очікувати ринкам
Наприкінці минулого – початку цього року всі візіонери, опініон-лідери та експерти, так чи інакше пов’язані з фінансовою та технологічною сферами, ділилися своїм бачення тенденцій на поточний рік. Серед них є дуже важливий тренд, який, скоріш за все, пануватиме не лише цього року, а протягом всього десятиліття. Мова – про етичні фінанси. Що означає цей тренд і як він вплине на світовий ринок, розповіла Mind ТОП50 Fintech Global Thought Leaders, студентка Fintech Innovation Executive programme Кембриджу набору 2022 року, Кейт Щеглова.
Звідки пішов тренд «етичні фінанси»?
Усе трендове та сучасне має своє коріння. Як то кажуть, все нове – трохи забуте старе. Чи чули ви коли-небудь про ісламський банкінг? До десяти років тому на одній конференції в Абу-Дабі авторові цих рядків довелося мати дуже цікаву розмову з банкіром однієї з провідних ісламських банківських груп Islamic Emirates. Тоді стало відкриттям, за якими саме принципами працюють ісламські фінансові інституції. Зокрема, їхня робота ґрунтується на наявності так званих ʼenforceable contractsʼ або контрактів, які мають позовну силу, є справедливими, прозорими та узгодженими всіма сторонами операції.
Завдяки цим «етичним» банківським нормам та детальному ознайомленню клієнтів з усіма умовами угоди не створюється непосильне кредитне навантаження або інші «приховані» речі, які потенційно могли б зашкодити клієнту.
Трохи більш географічно близький нам приклад – казахстанський ісламський цифровий платіжний сервіс Tayyab, який абсолютно виключає види операцій, що мають ознаки лихварства, невизначеності, азарту та пов’язані із неприпустимими видами діяльності.
Звичайно, ніхто не каже про масштабування «обмежених послуг», наприклад, заборону купляти алкоголь чи грати в азартні ігри, на всі категорії споживачів. Мова про спільне коріння етичних підходів. До речі, коли розпочався хайп на технологію блокчейн, мене зацікавило, чому саме ісламські країни одними з перших проявили інтерес до неї. Відповідь знову ж знаходилась в площині етики – укладання прозорих для споживача угод часто є тривалим та громіздким процесом і рішенням цієї проблеми ісламські фінінституції вбачали у розвитку технології блокчейн та смарт-контрактів, які мали б забезпечити прозорість процесів водночас із швидкістю оформлення угод.
Що означає бути стійким?
Окрім ісламського банкінгу, як певного «прапра» етичних підходів у фінансах, варто зазначити й більш сучасний тренд. Мова йде про так звані стійкі фінанси або стійкий розвиток фінансового сектору (від анг. sustainable finance). Суть sustainable finance зводиться до того, що будь-яким інвестиціям має передувати оцінка їхнього потенційного впливу на три основні ESG-складові (environmental, social and governance), а саме – навколишнє середовище, соціум та управління.
У світовій практиці сталими вважаються ті фінансові операції, які підтримують економічне зростання за умов зниження тиску на навколишнє середовище, а також забезпечують дотримання цінностей соціуму та стандартів корпоративного управління.
Слід сказати, що явище сталих фінансів набирає неабияких обертів останніми роками. Так, наприкінці минулого року було опубліковано спільну таксономію робочих груп Європейської Комісії та центрального банку Китаю в розрізі сталих фінансів, в якому стійкі фінансові ринки двох найбільших економік світу оцінювались у суму понад $35 трлн.
Не дивно, що тема етичних/стійких фінансів є лейтмотивом в останній книзі «Цифра на службі у суспільства» світового фінтех-гуру Кріса Скіннера, який так пояснює свою ідею: «Згідно багатьох звітів, які я читав, наша планета вмирає. Або якщо не планета цілком, то справжня дика природа. Сьогодні дуже багато говорять про проблеми довкілля та ESG, про стале управління, але дуже часто ці розмови перетворюються на загальний гуркіт, який губиться на фоні новин про пандемії та війни. Що ми можемо з цим зробити? Протягом останніх років моєї роботи з банками від кризи до кризи я зрозумів, що посередником між кінцем світу і багатообіцяючим майбутнім є сектор фінансових послуг. Саме провайдери фінансових послуг можуть покінчити зі шкідливими для планети речами, змінити свої підходи до фінансування на бік «соціально відповідального фінансування комерційного сектору», що дозволить отримати справжній ефект «фінанси на службі у суспільства та всієї планети».
Як Україна ставиться до «етичних фінансів»?
На фоні таких глобальних «сталих трансформацій» слід із гордістю сказати, що Україна не стоїть осторонь. Вже є приклади українських банків, які зробили ставку на відповідальні фінанси та сталий розвиток. Зокрема, серед першопрохідців був Укргазбанк (Mind детально висвітлював цей кейс), принципи сталого фінансування сповідують й інші фінінституції, наприклад, UKRSIBBANK BNP Paribas Group.
Розуміючи актуальність питання, Національний банк України восени минулого року презентував комплексне бачення побудови та майбутнього розвитку сталого фінансового сектору в Україні, а саме – Політику щодо розвитку сталого фінансування на період до 2025 року. Дорожня карта реалізації Політики, зокрема, передбачає:
- імплементацію екологічних, соціальних та управлінських факторів в систему корпоративного управління;
- управління екологічними та соціальними ризиками;
- оцінювання та відбір проєктів для фінансування з урахуванням їх ролі для сталого розвитку;
- обов’язковість розкриття фінустановами інформації про сталий характер їх діяльності тощо.
За даними IFC, для кліматичних інвестицій потенціал ринків, що розвиваються, становить близько $23 трлн до 2030 року, водночас в Україні такі можливості оцінюються в $73 млрд.
Як зміниться кон’юнктура ринку?
Що ж ці глобальні та локальні, «етичні» та «сталі» тренди означатимуть на практиці для реального ринкового гравця чи споживача?
По-перше, відповідальність та якість ведення бізнесу суттєво зросте – основою для цього буде захист споживача, співробітника, суспільства та довкілля в цілому.
По-друге, це призведе до серйозного зростання вимог до екологічності компаній, як у прямому, так і бізнесовому сенсі – з огляду на ті наслідки, які матимуть продукти та сервіси для кінцевого споживача, суспільства в цілому та довкілля.
Ви більше не зможете міркувати лише категоріями прибутковості чи технологічності, інноваційності продукту чи сервісу. Ви матимете запит на те, аби ваш продукт не створив умов для забруднень, порушення прав споживачів чи співробітників, не став токсичним для суспільства та довкілля і в цілому не був оцінений як токсичний у тому чи іншому сенсі (наприклад, створення скам-воронки навколо).
По-третє, набиратимуть обертів «сталі бізнесові рейтинги» і саме вони ставатимуть одними із найбільш впливовіших у бізнес-середовищі.
По-четверте, прибутковість з огляду на вищесказане відійде на другий план, і сталі цінності почнуть переважати. Хоча з другого боку «ставка на екологічність» у всіх сенсах зможе забезпечити надприбутки саме сталим та соціально відповідальним гравцям.
І, нарешті, по-пʼяте, сталість (зростання етичності) бізнесу скоріш за все сприятиме появі нових бізнес-ніш та посередників. Різного роду медіаторів, аудиторів тощо, які стануть на захист інтересів різноманітних зацікавлених сторін, захищатимуть суспільство та корпоративний сектор від токсичних гравців та сприятимуть розвитку «екологічних».
Це відбуватиметься не лише в розрізі традиційного фінсектору та фінтеху, а й також індустрії web 3.0, включаючи DeFi (decentralised finance або децентралізовані фінанси), де якість проєкту вже сьогодні визначається наявністю якісного аудиту, який дуже дорого коштує, проте саме він дає зелене світло залученню стратегічних інвестицій та динамічному розвитку.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
