Працювати легально: коли вирішиться доля малих виробників дистиляту в Україні

Питання працевлаштування для більшості видів діяльності прописані в законодавстві, що значно спрощує цю процедуру як для роботодавців, так і для працівників. Проте не всі галузі мають зрозумілі правила для наймання та звільнення працівників. Чому, зокрема, виробникам крафтових напоїв доводиться виборювати право на працю і як змінити ситуацію на краще, розповіла Mind голова ГО «Асоціації крафтових дистиляторів України» Катерина Лавренова.

Кожний громадянин нашої країни, згідно з Конституцією, має право на гідну працю. Це – факт. Три роки тому в Україні парламент підтримав творчий бізнес: запровадив поняття «креативної економіки» і дав змогу сотням тисяч громадян законно працювати, перевести хобі в офіційний бізнес. Але не всі учасники отримали це право. Сьогодні йдеться про те, щоб дозволити вільно працювати виробникам крафтових напоїв, щоб вони не боялися переслідувань і мали законні підстави для своєї діяльності – конституційне право на гідну працю, право сплачувати податки, наймати працівників і засновувати бізнес, який претендуватиме на родинний. 

Реформа в алкогольній галузі: навіщо це країні

Своє конституційне право на працю малі виробники дистиляту в Україні виборюють не перший рік. У Верховній Раді уже зареєстровані два законопроєкти, що дозволяють крафтовій галузі стати легальною частиною українського алкогольного ринку – №5762 і №6480. Перший розробило Мінекономіки, другий був поданий за ініціативи народних депутатів. Проте це не допомогло жодному з них 2021 року дійти до сесійної зали.

З 1 лютого розпочалася сьома сесія Верховної Ради України IX скликання, яка триватиме до 22 липня 2022 року. Чи є шанси в цих проєктів законів бодай на перше читання?

У січні цього року ГО «Асоціація крафтових дистиляторів України» звернулася до низки державних органів стосовно долі законопроєкту №5762. І отримала два листи-відповіді.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики повідомив, що зазначений законопроєкт було рекомендовано внести до порядку денного сьомої сесії. 

За інформацією від Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, документ «планується до розгляду комітетом на одному з найближчих засідань».

Почнемо з того, що реформи й трансформації в алкогольній галузі потрібно провести, щоб інтегруватися до ринку ЄС і задовольнити наявний уже сьогодні запит споживачів. Чинне зараз національне законодавство в частині малих виробників дистиляту відчутно застаріле. Без термінових змін неможливо привести українське правове поле до норм і стандартів, що діють у ЄС (а там 44 категорії міцних алкогольних напоїв), хоча Угода про асоціацію передбачає конкретні терміни для цього – до 2025 року.

Чого не вистачає чинному законодавству?

Інша проблема, що потребує врегулювання, – відсутність в Україні спрощених процедур для невеликих виробництв алкогольних напоїв. Однак це:

• суперечить світовому досвіду;
• не сприяє розвитку малого підприємництва та не дає реалізувати малим виробникам своє конституційне право на працю;
• унеможливлює виробництво локальних алкогольних напоїв з особливими характеристиками, які поєднують місцеві природні ресурси та культурні цінності певної території та які в подальшому можуть бути зареєстровані як географічні зазначення;
• створює передумови для роботи малих виробників дистилятів у «тіньовому» сегменті ринку.

Чинний нині закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (№ 481) не встановлює:

• регулювання ринку спиртових дистилятів, які можуть вироблятися з різноманітної сільськогосподарської продукції, та спиртних напоїв, що унеможливило їхнє виробництво та обіг;
• загального визначення поняття «спиртовий дистилят», «спиртний напій», а спирт коньячний і плодовий не віднесено до спиртових дистилятів, некоректно визначено поняття «зерновий дистилят».

Натомість цей закон встановлює однакові вимоги за процедурою та вартістю отримання дозвільних документів (ліцензій) і для великих виробників, і для невеликих виробництв. Зокрема: щоб отримати ліцензії на виробництво виробники спирту, дистилятів та алкогольних напоїв (незалежно від обсягів виробництва, крім малих виробництв виноробної продукції) повинні пройти обов’язкову атестацію на відповідність вимогам, встановленим чинними законодавчими актами України щодо забезпечення життя та здоров’я людей, охорони навколишнього природного середовища, санітарним, пожежним, екологічним нормам і правилам. За це необхідно платити, а йдеться про приблизно 140 дозвільних документів, що потребує значного часу та коштів.

Вартість ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями незалежно від обсягів реалізації становить 500 000 грн.

У Мінекономіки вважають, що ці обставини призвели до створення неконкурентних умов між потужними компаніями та невеликими виробництвами дистилятів і спиртних напоїв, посилили монополізацію ринку алкогольних напоїв і його «тінізацію». Саме тому ГО «Асоціація крафтових дистиляторів України» відразу долучилася до розробки законопроєкту №5762.

Що передбачає законопроєкт?

Проєкт закону №5762, який можуть розглянути під час сьомої сесії Верховної Ради України IX скликання, пропонує внести зміни до низки законів України. Зокрема серед них ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ЗУ «Про виноград та виноградне вино» та ЗУ «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Якщо законопроєкт №5762 ухвалять, він:

• визначить, що малими виробниками дистилятів є суб’єкти господарювання, які виробляють спиртові дистиляти та спиртні напої з власних дистилятів, обсяг реалізації яких не перевищує 10 000 декалітрів за календарний рік;
• встановить вимоги до матеріально-технічної бази малих виробників дистилятів, декларацію щодо відповідності якої вони подаватимуть до Держпродспоживслужби;
• зменшить вартість ліцензії на оптову торгівлю спиртними напоями для малих виробників дистилятів з 500 000 до 30 000 грн;
• розширить перелік спиртових дистилятів, дозволених для використання у виробництві алкогольних напоїв (винний і пивний дистиляти, дистилят виноградний спиртовий, інші спиртові дистиляти, тоді як зараз дозволено тільки три види дистилятів);
• узгодить положення законодавства щодо ліцензування виробництва та продажу спиртових дистилятів, виключить положення щодо обов’язкової сертифікації спирту, дистилятів, біоетанолу й тютюнових виробів.

Насправді це – не просто нагально, а вже навіть запізно, адже інші країни роками формують свою крафтову історію та мають із цього багато зиску. Україні варто якомога швидше виправити це непорозуміння й показати світу, що наші підприємці можуть виготовляти високоякісний локальний продукт, який, цілком можливо, стане доволі популярним далеко за межами країни. Скільки можна відкладати? Сподіваюся, народні депутати дослухаються до нас і ухвалять законопроєкт якомога швидше – в ідеалі повністю і до літа цього року. Зі свого боку ми зробили для цього все необхідне.