Економіка війни: якого зростання цін в Україні варто очікувати за півроку
І за рахунок чого можна стримати інфляцію
Національний банк України прогнозує, що зростання інфляції на кінець 2022 року може перевищити 20% через наслідки війни, розв'язаної росією проти України. Проте регулятор запевняє, що її рівень буде контрольований. Чи справдяться передбачення НБУ і як може змінитися ситуація в економіці протягом найближчих 3–6 місяців, розповів Mind засновник та партнер групи компаній Investohills Андрій Волков.
Зараз багато хто як в Україні, так і за кордоном ставлять собі дуже важливе запитання: а що буде з українською економікою після закінчення війни? І всі розуміють, що в ситуації, що склалася, дати відповідь на це запитання дуже складно. Тому що ніхто не знає, як надовго можуть затягтися воєнні дії у країні.
Наприклад, візьмемо стримано оптимістичний сценарій, який передбачає, що воєнний стан в Україні триватиме 3–6 місяців.
Що за цей час станеться в економіці?
Насамперед, на нас очікує високий рівень інфляції. Справа в тому, що уряд змушений був увімкнути «друкарський верстат» для того, щоб забезпечити соціальні виплати. Це ті самі 6500 грн, які отримують українці, що втратили роботу чи бізнес через бойові дії (загальна кількість заявок на цей вид виплат перевищила 5 млн). Це і допомога внутрішнім переселенцям по 2000 грн на дорослу особу та по 3000 грн на кожну дитину. Крім того, Кабінет Міністрів оголосив про нову програму виплат роботодавцям, які наймають біженців з інших регіонів. За кожного працевлаштованого переселенця компанії отримуватимуть 6500 грн.
До цих виплат також додаються різноманітні пільгові програми кредитування. Наприклад, у березні уряд ухвалив дві Постанови – № 274 та № 312 – з поправками до програми «5-7-9», які дають можливість бізнесу в умовах воєнного стану кредитуватися під нуль відсотків.
Кампанія з «роздачі» коштів, не забезпечених збиранням податків та виробництвом товарів в Україні, призведе до розкручування інфляції вже протягом найближчих місяців. Тому що свою діяльність, за різними оцінками, заморозили або повністю припинили від 30 до 50% виробників.
Підприємства, що залишилися, фізично не зможуть випускати такий обсяг продукції, щоб підкріпити грошову масу, що зростає. Товарні запаси вичерпаються і почнеться зростання цін. Точніше, воно вже почалося. За моїми оцінками, споживча інфляція у 2022 році становитиме близько 30%.
Чи вплине на ситуацію міжнародна допомога?
Безумовно, уряд не може діяти інакше. Будь-яка підтримка населення та бізнесу в умовах війни – правильне рішення. І якби військові дії тривали кілька місяців, істотних наслідків для економіки від емісії не було б. Але, оскільки війна затягується, необхідно вживати рішучих заходів.
Велику підтримку Україні надають міжнародні партнери у вигляді грантів та кредитів. І ці вливання з-за кордону частково допоможуть збалансувати бюджет (скорочення дефіциту, соцвиплати тощо) та утримати валютний курс.
Але іноземна допомога все одно не зможе повністю вирішити проблему включеного «друкарського верстата». Так, теоретично можна закуповувати імпортні товари за долари, завозити їх в Україну та забезпечувати таким чином емісію гривні. Але через війну виникли величезні складнощі з логістикою.
Причому як у імпортерів, так і в експортерів.
Чому потрібно налаштувати логістику?
Левова частка товарообігу країни проходила через морські порти. А оскільки практично всі вони заблоковані російськими військовими (крім невеликих портів Ізмаїла та Рені), аграрії фізично не можуть відправити зерно та олійні культури до Китаю, Індії, Єгипту, Туреччини тощо. Не менше проблем і в імпортерів, багато з яких втратили налагоджені ланцюжки постачання товарів в Україну.
У такій ситуації виходом стала б повна переорієнтація вантажних потоків на залізничний та автомобільний транспорт. Але пропускна здатність такого логістичного ланцюжка в рази нижча, ніж при доставці морем. Це буде дорого та повільно. Отже, ми не зможемо забезпечити себе достатнім обсягом імпорту навіть за наявності валюти всередині країни. Зрештою, це знову ж таки призведе до інфляції. І не лише до гривневої, а й до «доларової».
Причому валютна інфляція особливо яскраво проявиться на тлі фіксованого курсу, який підтримується виключно силами Національного банку та тими адміністративними інструментами, які він застосовує. Це і обмеження щодо виведення капіталу за кордон, і продаж золотовалютних резервів, які лише протягом березня скоротилися майже на $1,5 млрд.
З урахуванням обсягів валютного ринку, сум міжнародної допомоги та кредитів у іноземній валюті НБУ зможе утримувати курс гривні досить довго. Але при цьому він не зможе таргетувати інфляцію, і її спіраль невблаганно розкручуватиметься.
Як стримати ціни та не допустити їхнього неконтрольованого зростання?
Найгірший сценарій – це різке скорочення споживання товарів.
Більш «м'який» варіант – відновлення імпорту при безперервному потоці коштів з боку іноземних партнерів у обсягах, достатніх для підтримки такого імпорту. І це цілком реально здійснити, якщо вдасться досягти розблокування портів.
Але найправильніший шлях – це перезапуск української економіки та виведення виробництва на рівень, який відповідатиме внутрішньому попиту.
Звісно, в умовах, які склалися, третій сценарій буде реалізувати непросто. Але саме він дозволить швидше подолати наслідки війни (це за умови її закінчення за 3–6 місяців) та не допустити падіння економіки в прірву.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
