І колекторам теж важко: як змінився порядок перевірок на цьому ринку

І колекторам теж важко: як змінився порядок перевірок на цьому ринку

І як він змінить ситуацію на ньому

І колекторам теж важко: як змінився порядок перевірок на цьому ринку

14 жовтня Національний банк ухвалив Положення про організацію, проведення та оформлення результатів інспекційних перевірок колекторських компаній. Відповідні вимоги регулятор прописав у своїй постанові №220, яка набрала чинності 19 жовтня. Йдеться про компанії, які не мають статусу небанківської фінансової установи та включені до реєстру колекторських компаній, які здійснюють врегулювання простроченої заборгованості на користь кредитодавця або нового кредитора. Андрій Волков, засновник, керуючий партнер групи компаній «Інвестохіллс», розповів Mind про підстави для такої перевірки та відповідальність колекторських компаній і про те, як реагуватимуть компанії.

Як проводитимуться перевірки? 

Одразу зазначу, що нічого несподіваного на ринку колекторських послуг не відбулося. Інспекційні перевірки діяльності колекторських компаній були передбачені й раніше, зокрема постановою №76 від 2021 року. А вже у жовтні цього року Нацбанк більш конкретно визначив підстави та порядок їх здійснення.
Зокрема, НБУ тепер має право проводити перевірки не лише дистанційно за копіями документів (у порядку безвиїзного нагляду), а й за місцезнаходженням колекторської компанії. І, що важливо, без попереднього повідомлення. 
Підставами для інспекційної перевірки можуть стати:
  • неподання або подання в неповному обсязі в установлений строк документів та інформації;
  • результати аналізу звернень споживачів фінансових послуг та інших третіх осіб під час врегулювання простроченої заборгованості;
  • наявність інформації про те, що об'єкт перевірки відсутній за юридичною адресою.
При цьому завчасно складеного графіку перевірок не існує, і вони можуть проводитися кожного разу, як НБУ встановить таку необхідність.
Члени інспекційної групи під час перевірки мають право отримувати безперешкодний доступ до всіх документів та інформації, а також ініціювати проведення зустрічей із контактною особою та іншими працівниками колекторської компанії.

Тобто в регулятора з'явилася можливість суттєво збільшити кількість контрольно-ревізійних заходів щодо колекторів.

Читати також: Збитки та два банкрутства: НБУ оцінив роботу банків за час війни

Яка відповідальність колекторських компаній передбачена?  

Цікаво також, що розмір відповідальності колекторських компаній при цьому не змінився. Але відтепер у Нацбанку є додаткові підстави для застосування заходів впливу, які були запроваджені ще 2021 року. Зокрема, йдеться про штрафи в розмірі від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5100 –10 200 грн) за кожен випадок порушення.
Найбільший розмір санкцій може становити від 5000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 85 000 – 136 000 грн залежно від виявленого порушення.
Також НБУ своєю постановою розширив повноваження Комітету з питань нагляду та регулювання
діяльності ринків небанківських фінансових послуг, якому правління Нацбанку делегувало окремі повноваження зі здійснення нагляду та регулювання їхньої діяльності. Саме цей Комітет буде ухвалювати рішення про застосування чи незастосування заходів впливу за порушення колекторськими компаніями вимог до етичної поведінки, виходячи зі звітів про інспекційні перевірки.

Але взагалі важливо розуміти, що ринок колекторських послуг неоднорідний.

Що чекає колекторські компанії найближчим часом?

Бізнес-процеси лідерів ринку і до прийняття змін до законодавства, яке регулює колекторську діяльність (Закон №1349-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості» від 19 березня 2021 року. – Mind), виглядали аналогічно та не зазнали за півтора року значних трансформацій.
Це пояснюється тим, що всі лідери ринку колекторських послуг звикли працювати з банками, у яких дуже багато своїх власних вимог до колекторів. І значна кількість цих вимог була імплементована в законодавство. Тому до посилення контролю з боку НБУ та збільшення контрольно-ревізійних заходів щодо колекторів великі компанії, можна сказати, готові.
Чого не скажеш про інхаус колекшен мікрофінансових організацій (МФО), які історично користувалися у своїй роботі з боржниками більш жорсткими інструментами. НБУ вже застосував до деяких із цих структур заходи впливу і продовжує далі активно мотивувати учасників ринку до відповідності новим нормам.
Враховуючи це, а також низку економічних факторів, пов’язаних із війною в Україні, багато з таких колекторських компаній можуть опинитися в скрутному становищі або взагалі припинити свою діяльність. Адже ринок колекторських послуг тільки почав приходити до тями після початку бойових дій. І наразі функціонують далеко не всі компанії як з боку надавачів послуг, так і з боку замовників.
Банки та макрофінансові компанії почали піднімати питання повернення заборгованості лише з літа. Нове кредитування також поновлюється дуже повільно. Нових гравців на ринку колекторських послуг майже немає, а старі розмірковують, як пристосовуватися до сьогоднішніх умов і вирішують залишатися на ринку чи ні. Адже може статися й так, що працювати буде просто ні з чим.
У будь-якому разі в короткій перспективі все залежатиме від розвитку воєнних подій і ринку кредитування. Імовірно, банки позбудуться тих портфелів, які у них з'явилися через використанням населенням лімітів на картках під час воєнного стану. Але це не дуже великі портфелі. А далі вже чекатимуть кінця війни з прикрученим скорингом і мінімальними видачами.
МФО також не дуже охоче продають проблемні кредити через те, що ринок не активний і нормальну ціну за свої портфелі вони не отримають. Тож ринок колекторських послуг має «затягнути пояски», а посилення вимог до учасників із боку регулятора тільки прискорить його трансформацію.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло