NPL зростає, але катастрофи немає: як бізнес погашає кредити в умовах війни

NPL зростає, але катастрофи немає: як бізнес погашає кредити в умовах війни

І як банки розв’язують питання проблемної заборгованості

Этот материал также доступен на русском языке This material is also available in English
NPL зростає, але катастрофи немає: як бізнес погашає кредити в умовах війни
Фото: depositphotos.com

За даними Національного банку, обсяг непрацюючих активів у банківській системі (NPL) за підсумками восьми місяців 2022 року перевищив 30%. У тому числі обсяг проблемної заборгованості бізнесу досяг майже 36%, що на 4 в. п. вище, ніж на початку війни. При цьому на розмір проблемної заборгованості у банківській системі не впливає видача нових кредитів. Просто тому, що нових кредитів майже немає. Кредитні портфелі окремих банків якщо й зростають, то переважно за рахунок пільгових програм, таких як «5–7–9». А те, що Нацбанк відображає у своїх даних як «свіжі» борги, насправді лише реструктуризація раніше виданих кредитів. Що ж відбувається зараз із «проблемкою» в банках, спеціально для Mind пояснює Андрій Волков, засновник та керуючий партнер групи компаній Investohills.

Щодо банків ситуація з NPL неоднорідна. У фінустанов, які диверсифікували свої портфелі, кредитували різні галузі, скрупульозно підходили до оцінки застав, набагато менше клопоту із проблемною заборгованістю. Банки, у яких ризик-менеджмент і кредитна політика накульгували, вже явно мають рівень NPL, який набагато вищий за середнє значення по ринку.

До речі, якби оцінка NPL проводилася за стандартами та мірками довоєнного часу, розмір «проблемки» у банківській системі був би набагато більшим. Тому що до NPL однозначно мали б потрапити ті позичальники, які не дотримуються графіку погашення кредитів, звертаються за реструктуризацією і т. д. Але за нинішніх реалій і банки, і НБУ оцінюють кредитну заборгованість трохи інакше і не вважають (поки що) проблемними ті кредити, які обслуговуються бодай якось.

Читайте також: Рейтинг банків за підсумками I-го півріччя 2022 року

Яка структура кредитних портфелів? Якщо заглибитись у структуру кредитного портфеля банків, його можна розкласти на три сегменти.

Перша частина – кредити, видані компаніям, які опинилися на територіях, де велися або досі ведуться бойові дії, а також позики бізнесу, що потрапив до окупації. Такі позичальники кредити не погашають і реструктуризація за ними неможлива. Тобто для банків ця заборгованість стала безнадійною і її потрібно списувати.

Друга частина – це кредити, які обслуговуються, та обслуговуються досить непогано. Найбільш платоспроможні категорії позичальників зараз – сфера торгівлі, сільгосппідприємства (їм дуже допомогло пожвавлення експорту після розблокування портів), енергетична галузь. Цей бізнес активний та заробляє гроші. До речі, навіть вітчизняна металургія, незважаючи на значні фізичні втрати виробничих потужностей, продовжує працювати з прибутком.

Третій сегмент – кредити, видані позичальникам, які мають складнощі, але при цьому намагаються хоч якось повертати борги банкам, шукати компроміс із кредиторами. У цій категорії є компанії практично з усіх галузей. Але найскладніша ситуація, напевно, у забудовників, харчової промисловості, машинобудівників і сфери послуг.

Яку політику проводять банки? Банкам потрібно віддати належне: вони стосовно позичальників не поводяться агресивно. Тобто не змушують гасити кредити будь-що, не забирають заставне майно. Причому більшість банків – і приватні, і державні – без проблем погоджуються на реструктуризацію.

Найпоширеніший варіант – це відстрочка погашення тіла кредиту. З переглядом процентної ставки трохи складніше. Але якщо боржник не здатний виплачувати відсотки, банк може погодитись, наприклад, на зменшення ставки або на капіталізацію відсотків. Впевнений, що таких позичальників банки й надалі витягуватимуть настільки, наскільки це можливо.

Водночас кредитний ризик, як і раніше, залишається одним із ключових для банківської системи. Про це, зокрема, неодноразово говорив НБУ, за оцінками якого до кінця 2022 року близько 20% позичальників можуть оголосити дефолт.

Цей прогноз цілком адекватний, оскільки відсотки за кредитами сьогодні виплачують 75–80% компаній. Фактично це «найживіша» частина економіки, яка продовжує функціонувати.

Що буде із бізнес-кредитами? У багатьох компаній фінансові резерви або вже закінчилися, або добігають кінця. Тож зима стане справжнім випробуванням для бізнесу. Якщо почнуться перебої з енергоносіями (у тому числі через пошкодження критичної інфраструктури) і зламається логістика, ми можемо побачити лавиноподібне зростання NPL.

Читайте також: Депозитний лабіринт: ставки в гривні зростають, але з довгостроковими вкладами краще не поспішати

За такого сценарію навесні 2023 року відбудеться критичне накопичення проблемної заборгованості, і банкрутами можуть стати набагато більше, ніж 20% позичальників. Причому першими ризикують опинитися в зоні дефолту ті компанії, у яких активи постраждали від воєнних дій або залишилися на окупованих територіях. Саме такі боржники – головні претенденти на поповнення статистики NPL.

Але якщо бойові дії найближчими місяцями підуть на спад, і міжнародна допомога Україні не вичерпається, то бізнес, навпаки, вирівнюватиме обслуговування своїх боргів. За більшістю прогнозів, активна фаза війни після зими загасне. А це означає, що ближче до літа 2023 року якість кредитного портфеля банків покращає, а частка NPL почне скорочуватися.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло