Крипта під час війни: зброя чи порятунок?
Які цифрові активи працюють на Україну, а яким потрібно перекрити кисень
Наприкінці квітня світовий провайдер криптовалютної та блокчейн-інфраструктури Binance запустив криптокартку біженця для всіх поточних і нових користувачів з України, які були вимушені виїхати через війну з росією. Біженці, які пройшли перевірку місцевими некомерційними організаціями та подали заявку на отримання криптокарток, отримуватимуть 75 BUSD (еквівалентних $75) на місяць протягом трьох місяців. А ще на початку березня криптовалютна біржа Coinbase заблокувала 25 000 гаманців, пов’язаних із росіянами та російськими компаніями. Відтак криптовалюта під час війни може стати додатковим інструментом і для допомоги ЗСУ, і для боротьби із загарбниками на фінансовому фронті. Про роль crypto та crypto-players під час війни розповіла Mind юристка Juscutum Ельміра Арутюнян.
Початок війни надав поштовх не тільки для загальної воєнної мобілізації військовозобов’язаних громадян України, але й для згуртування ІТ-юристів та відкриття паралельного ІТ-фронту з боку нашої держави. Безумовно, крипто-індустрія не могла залишитись непоміченою та викликала неабиякий інтерес у суспільства.
Чи є криптовалюти механізмом впливу на війну?
Війна триває, поки живе економіка держави – учасника такої війни. Криптовалюти є частиною економіки тієї чи іншої держави, а їх недостатньо врегульований характер «розв’язує руки» їх володарям.
У блокчейні немає контрольно-наглядових органів, що можуть виявити недобросовісних осіб. Немає податкових органів та банків, що мають регламентовані правила. У цілому сама природа блокчейна та WEB3 суперечить існуванню таких третіх осіб, в криптоіндустрії такий феномен називають trustless.
Тому перший критерій впливу – неконтрольований або менш контрольований характер обігу.
Що саме слід контролювати і чи можливо це в розрізі блокчейна?
Одним із найважливіших аспектів, який повинен бути підконтрольним під час війни, є доступ до можливостей крипторинку осіб, які перебувають або є резидентами території держави-окупанта. Перш за все він починається там, де між блокчейном та юзером існує та сама третя особа, у нашому випадку це біржі, сервіси кастодіальних гаманців, звичайні обмінники та інші crypto-players ринку.
З одного боку, блокування та/або застосування іншого роду санкцій щодо користування такими сервісами може суперечити ідеї «блокчейн для всіх».
З іншого боку, такі гравці ринку зобов’язані дотримуватись загальних правил боротьби з відмивання коштів, набутих злочинним шляхом та/або фінансуванням тероризму. В народі їх називають AML Policy. Та багато з них повинні мати процедуру Know Your Client, що має ідентифікувати юзерів сервісу. Для уникнення фінансування тероризму, ліцензовані crypto-players повинні імплементувати наступне:
- Повне блокування доступу до вебсайту з IP-адреси з локалізацією на території держави-окупанта.
- Блокування акаунтів громадян держави-окупанта, які перебувають на території держави-окупанта.
- Встановлення лімітів на обсяг сервісу користування гаманцями та/або сервісами для громадян держави-окупанта, які не перебувають за її межами. Цей факт повинен бути підтверджений документально. Та верифікація таких акаунтів повинна проводитись з особливою уважністю – одночасним наданням документів, що підтверджують легальне отримання доходів, підтвердження адреси проживання та інші класичні банківські перевірки. Обов’язковою є також перевірка таких осіб на статус PEP та на наявність контактів із військовими.
- Створення нових робочих місць, назвемо їх «криптодетективи», які будуть займатися виявленням підозрілої діяльності тих чи інших криптогаманців. Перш за все, таким редфлегом є неодноразовий обіг великої суми транзакції. Також слід враховувати поведінку гаманця, на який здійснюються такі транзакції.
- Тісну співпрацю з локальним фінансовим регулятором в аспекті надання інформації про підозрілу діяльність юзерів.
Хто ще має бути залучений до боротьби із фінансуванням тероризму/війни?
Відкритим залишається питання щодо обмеження доступу громадян або осіб, що перебувають на території держави-окупанта, до ліцензійних сервісів VPN. Механізм реалізації такої концепції покладається на бізнес із наданням таких послуг. Це стосується і платформ з продажу NFT, які можуть бути використані як засіб пропаганди та розпалювання міжнаціонального конфлікту.
Важливим є обмеження використання заборонених символів у NFT. Проте відкритим питанням залишається створення NFT-музею, в якому такі символи можуть бути використані як культурна спадщина перемоги над окупантами.
Додатковими бійцями із фінансуванням терористів можуть бути спілки ентузіастів, які складаються з ІТ-юристів, кіберполіції та блокчейн-розробників. Таке поєднання може стимулювати появу нових методів та способів боротьби з тероризмом та розроблення нової законодавчої моделі реагування на сучасні відносини.
Окремої уваги в цьому розділі заслуговують банківські та/або платіжні системи, що зробили неабиякий вклад до обмеження доступу громадян держави-окупанта до ринку криптовалюти, заблокував свої сервіси на території держави-окупанта.
На яких гравців крипторинку слід звернути увагу регуляторам?
На сервіси із наданням послуг децентралізованих гаманців.
Найпопулярнішим таким гравцем є Metamask-гаманці, де можна здійснити транзакцію на гаманець без особливої «додаткової уваги» з боку інших осіб. У блокчейні ви бачите лише формулу: гаманець 1 перерахував токенХ на гаманець 2. Питання ролі таких гравців крипторинку у війні також залишається відкритим.
Як криптовалюти допомогли Україні в такі складні часи?
Слід особливо відзначити, що багато представників криптоком’юніті відразу відреагували і зробили свій вклад для допомоги нашій державі у боротьбі з окупантами, перерахувавши кошти на гаманці перевірених благодійних фондів. За попередніми даними ЗМІ, лише на офіційні гаманці Мінцифри було перераховано крипти в еквіваленті $71 млн.
Благодійність в криптовалюті дуже вигідна для нашої держави. Транзакції блокчейна можуть бути виконані за лічені хвилини на відміну від банківської системи. Крім того, такий формат благодійності стимулює відправників на донейшен завдяки своїй легкості та відсутності третіх осіб, які могли б звернутись до відправника із питанням про джерело походження (якщо транзакція виконана з децентралізованих гаманців).
Також завдяки платформам з продажу NFT багато талановитих художників змогли привернути увагу до обставин, що склалися в Україні. Вони токенізують свою творчість та виставляють її на продаж, а отримані кошти направляють на благодійність.
Окремої уваги заслуговують деякі «смаколики» від crypto-players ринку для громадян України, зокрема, скасування комісій за транзакції або Airdrops на гаманці українців. Також переведення своїх валютних активів із фіату в стейблкоїни з подальшим зберіганням їх на гаманцях українців допоможе зберегти їх у відносній цілості. Для тих українців, що виїхали за кордон та не встигли відкрити свій банківський рахунок, цей вид зберігання активів також буде доречним.
То зброя чи порятунок?
Можна відповісти, що і те і те одночасно, залежно від того, у чиїх руках перебуває такий актив. Задля уникнення визнання криптовалюти зброєю під час війни, законодавчі органи країн – учасниць міжнародної політичної арени та органи міжнародної співпраці мають вжити необхідних заходів, аби не дати державі-окупанту використовувати механізми крипторинку.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
