Кава за крипту? або Коли чекати легалізації віртуальних активів

Кава за крипту? або Коли чекати легалізації віртуальних активів

І які правила їхнього обігу, запропоновані президентом, має намір сьогодні затвердити Верховна Рада

Этот материал также доступен на русском языке
Кава за крипту? або Коли чекати легалізації віртуальних активів
Фото: depositphotos

Сьогодні, 17 лютого, у Верховній Раді, згідно з порядком денним, мають розглянути пропозиції президента до закону «Про віртуальні активи» (№3637). Документ було ухвалено ВР ще у вересні минулого року, проте глава держави не підписав цю його редакцію і надав своє бачення цього закону. Поки депутати готуються до розгляду документу спробуємо розібратись, коли ж українці зможуть легально користуватися криптовалютами. Коли ж можна буде купити каву за крипту і чи можливо це буде здійснити згідно з ухваленим законом, розповіла Mind юристка практики технологій та інвестицій Juscutum Ельміра Арутюнян. 

Що ще не врахували законодавці в профільному законі – у матеріалі Mind «Не все одразу: чому президент ветував закон про віртуальні активи».

Елементи світу digital assets поступово стають частиною побутового життя українців. У столиці крок за кроком з’являються криптомати, реклама з обміну криптовалюти та навіть спеціалізовані заклади для «криптоком’юніті». І це не дивно, бо міжнародні фахові експерти визначають українців як одну з провідних націй криптохолдингу. Попит породжує пропозицію, тому законодавці України зробили перший крок для легалізації цієї сфери. Верховною Радою було розглянуто законопроект про віртуальні активи, але наразі він не набув чинності. До чого слід підготуватися бізнесу й локальним юристам, розглянемо далі.

Що таке «віртуальний актив» по-українськи?

Слід зауважити, що наразі не кожна країна світу має визначення поняття «віртуальний актив», уже не кажучи про існування вимоги до ліцензування цієї діяльності. Навіть якщо таке визначення має місце, то сприйняття «віртуальних активів» кожною з країн є неоднозначним. Так, деякі класифікують їх як альтернативний засіб платежу, інші – як товар, деякі не конкретизують статус, надаючи визначення «нематеріального блага».

Україна запозичила досвід інших країн, здійснивши поділ на забезпечені та незабезпечені віртуальні активи. В основі такого поділу було покладено критерій змістовного навантаження, що є значно ширшим, ніж лише критерій їхньої функціональної приналежності.

Забезпечений віртуальний актив має фундаментальну складову як майнові права. Це той самий вид «токену», що має відповідну забезпеченість активами (грошовими коштами, майном, майновими права загалом), зокрема, увагу приділено праву вимагати зазначений актив.

Уявіть, що ви продавець яблук з амбіціями продати весь свій товар до кінця сезону. Передусім ви підраховуєте кількість ваших яблук, щоб перевести дані в цифровий вигляд. Далі ви наймаєте розробників задля здійснення цифрування права придбання вашого яблука в пропорції 1/1 у вигляді віртуального активу. Нехай такий актив матиме назву «еплкоїн». На виході ви матимете 100 «еплкоїнів», що забезпечені вашими 100 яблуками. Потім ви повинні продати ваші так звані цифрові яблука невизначеному колу осіб. Ви можете продати їх публічно або в контексті private sale, наприклад акредитованим дегустаторам яблук. З того самого моменту, як ви продали «еплкоїн», ви маєте обов’язок надати такі яблука держателям вашого віртуального активу.

Найяскравішими прикладами з практики є stablecoin, токенізовані цінні папери. У випадку останніх така діяльність може додатково мати спеціальне регулювання.

Незабезпечений віртуальний актив характеризується відсутністю забезпеченості майновим або немайновим правом. Найяскравішими прикладами є різноманітні віртуальні активи, у яких відсутній емітент, що надавав би отримувачам такого віртуального активу права вимоги. Наприклад, біткоїн (BTC).

Суспільство досі не визначило його розробника, Satoshi Nakamoto, в особі однієї людини або декількох. До цієї  групи може також належити governance tokens, емітентами якого є автономне децентралізоване об’єднання, як DAO, які, як ОПФ, не є традиційним суб’єктом права у багатьох державах.

Що ще потрібно врегулювати? 

Варто звернути увагу на зручність чіткої класифікації видів віртуальних активів і на їх поділ за функціональним призначенням.

Надалі очікуємо введення поняття «токену» та його видів (utility, governance, NFT, debt, security та ін.), зокрема поняття «криптовалюта». Необхідність такого роз’яснення регуляторами політики обігу віртуальних активів передусім полегшить сприйняття нового соціального інституту та допоможе чітко визначати тип бізнесу, який планує використовувати віртуальні активи.

Наразі проєкт закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні» передбачає поняття «майнінгу», «криптовалюти», «токен-активи», блокчейну у формі «розподіленого реєстру записів у цифровій формі».

Чи можна буде розраховуватися за каву криптою?

Законодавець обрав дещо цікаву позицію в питанні співвідношення віртуальних активів зі звичайним життям українців –  пряма заборона не тільки на розрахунок віртуальними активами, а й на обмін останніх на інші об’єкти.

«7. Віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).»

Така позиція є обґрунтованою – це встановить перепони для можливого ухилення від сплати податків. Але ця заборона може сповільнювати розвиток інноваційного суспільства в державі.

Отже, традиційний розрахунок в криптовалюті в аспекті Customer to Business не буде загальнопоширеним явищем. Але, якщо кав’ярня здійснюватиме токенізацію своєї кави, ми, як держателі «кава-токенів», можемо претендувати на отримання кави не через традиційне придбання, а обмінявши її на наш «кава-токен».

Майже за таким принципом наші бабусі та дідусі обмінювали талони на товар в радянські часи.

Що ще потрібно врегулювати?

Зв’язок між прямою забороною обміну з ЗУ «Про віртуальні активи» та  іншої думки, зазначеної в проекті ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з віртуальними активами в Україні»: «…операції з обміну віртуальних активів на інші об'єкти цивільних правовідносин, відмінні від віртуальних активів, вважаються операціями з продажу віртуальних активів за вартістю, що дорівнює договірній вартості об'єкту (об'єктів) цивільних правовідносин, які підлягають обміну на віртуальні активи».

До чого слід готуватися бізнесу та іншим учасникам правових відносин?

Перехідними положеннями закону передбачено:

  • обов’язок суб’єктів декларування включати до подання дані про наявні віртуальні активи, що належать суб’єкту декларування (в тому числі членам його сім’ї). Потрібно буде зазначати вид активу, його найменування, розмір, вартість на дату набуття права в грошовій одиниці України та ін. необхідну інформацію;
  • для суб'єктів первинного фінансового моніторингу – чіткі вимоги щодо операцій із переказу віртуальних активів і процесу верифікації таких суб’єктів транзакцій;
  • банкам слід підготуватися до відкриття рахунків для здійснення розрахунків за операціями з віртуальними активами;
  • для бізнесу буде встановлено тимчасові ставки оподаткування залежно від виду активів та операцій з ними;
  • для фізичних осіб прибуток (доходи) від операцій із віртуальними активами оподатковується за ставкою 5%;
  • кіберполіції та іншим суб’єктам влади потрібно буде вводити освітні програми з метою дослідження нового виду суспільних відносин;
  • нотаріусам слід підготуватися до посвідчення договорів із фігурування віртуальних активів.

Чи потрібна ліцензія на діяльність із віртуальними активами?

Так, такий дозвіл на надання послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, видається за встановленою формою центральним органом регулювання політики обігу віртуальних активів – Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (на засадах співпраці з НБУ). Основні умови отримання такого дозволу також зазначені в законопроекті «Про віртуальні активи» і можуть бути доповнені ухваленням локальних актів Комісією з цінних паперів.

Отже, змін зазнають не тільки фізичні особи, які мають на балансі криптовалюту, а й інші учасники ринку віртуальних активів. Проте є низка переваг у порівнянні з іншими країнами:

  • вартість отримання дозволу дешевше, ніж в європейських країнах;
  • оподаткування перші роки планується за зниженою ставкою;
  • наразі немає чітких вимог для economic substance;
  • передбачена можливість створення ставлення crypto friendly з боку банків до такого типу бізнесу.
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло