Відновити країну: як виклики нової реальності перетворити на можливості
Що може допомогти у відбудові економіки
Напередодні Міністерство фінансів України повідомило про отримання Україною кредиту в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» на суму 446,8 млн євро. Крім того, раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль анонсував запуск нової економічної стратегії, яка діятиме під час війни. Таким чином українська влада та світова спільнота намагаються підтримати вітчизняну економіку в такий складний для нашої країни час. З якими викликами кожного дня стикається Україна і як їх можна перетворити на можливості вже зараз, незважаючи на війну, розповів Mind народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н. Григорій Мамка.
Детальніше про те, скільки Україна може втратити ВВП через війну, розв'язану росією проти нашої держави, і як цьому зарадити вже зараз, Mind писав у матеріалі «Пережити «великий шок»: як світовій та українській економіці ефективно працювати в новій реальності».
Понад чотири місяці в Україні триває війна. Ворог щодня поціляє ракетами по невинним людям, руйнує будинки, ТРЦ, підприємства. Виміряти точні збитки важко, адже ворожі обстріли відбуваються частіше, ніж ми встигаємо підраховувати завдану шкоду.
Світовий банк пообіцяв дати комплексну оцінку збитків, які понесла Україна внаслідок війни, до кінця цього літа, також зробити підрахунки необхідної міжнародної грошової допомоги. За даними уряду, ще на початку березня 2022 року прямі фізичні збитки становили понад $100 млрд і щодня ця цифра росте. (Станом на кінець травня 2022 року, за даними KSE Institute, загальні втрати економіки через війну складають $564–600 млрд. – Mind). Якщо окремо підрахувати фінансові втрати бізнесу та компаній, то ця цифра зросте в кілька разів.
30–50% – це приблизна оцінка урядом втрат в економіці, озвучена в травні 2022 року. Втрачено більше ніж 200 заводів, приблизно 17% бізнесів повністю згорнулись, а 60% підприємств перейшли на зменшені обсяги виробництва. На цьому фоні зростають соціальні та гуманітарні потреби населення, відкритим лишається пошук додаткових ресурсів на розмінування. Щодо останнього, то, за прогнозами МВС, Україні знадобиться 5–7 років для розмінування всієї території. Усе перелічене вище, за підрахунками Кабміну, створює дефіцит бюджету $5 млрд щомісяця.
Які виклики стоять перед урядом?
Зараз український уряд працює над Планом післявоєнного відновлення та розвитку України. Проєкт мають представити на конференції в Лугано (Швейцарія) в липні 2022 року, на зустрічі української делегації з донорами. Та поки план допрацьовують, уряду доводиться працювати «з коліс» – тобто робити те, що можливо в складних непередбачуваних умовах, адже до різкого переходу української економіки на воєнні рейки ніхто не готувався.
Пріоритетними напрямками зараз для держави стали:
- забезпечення армії;
- продовольча безпека;
- релокація підприємств та вирішення проблем ВПО;
- забезпечення фінансового сектору.
Але будь-які виклики дають можливості. Рано чи пізно війна закінчиться і нам потрібно буде відновлювати країну, повертати бізнес, залучати міжнародні компанії та людей. Кращим чи гіршим стане життя після війни – багато в чому залежатиме від нас.
Нижче короткий аналіз найболючіших проблем в економіці, з якими вже зіткнулась країна, але, разом з тим, на які ми, українці, починаючи від посадовців, власників бізнесів до волонтерів і простих робочих можемо вплинути, проявляючи стійкість та готовність до роботи в умовах турбулентності.
Як можна стимулювати зростання ВВП?
За даними Центру економічної стратегії, ВВП у І кварталі 2022 року впав на 15,1%. У березні не працювало більше 30% підприємств, у травні – 14%. Завантаження потужностей – приблизно 60% від рівня, який був до війни.
Війна в Україні вдарила і по світовому ВВП. Наявні перебої в поставках, продовольча криза, інфляція вплинули на фінансові умови в світі та спровокували невизначеність у політиці. Світовий банк у прогнозі за червень 2022 року робить песимістичний прогноз падіння світового ВВП з 4,1 до 2,9%.
Повертаючись до українських реалій, варто зазначити, що деякі заходи для стимулювання ВВП в умовах війни вже були зроблені в частині податкового навантаження. Зміни торкнулись процедур адміністрування, контролю та обліку платників податків, відбувся також ряд інших спрощень, які адаптували податкове законодавство до воєнного часу.
Лишаються відкритими питання: чи здатні ми зробити якісний ривок після перемоги, аби повернутись хоча б до того рівня ВВП, який був минулого року, і скільки на це піде часу? Очевидно, що так, але за умов, якщо ресурс допомоги, наданий для відновлення, буде під надійним контролем, для чого буде потрібна кардинально нова антикорупційна політика та докорінні зміни в системі управління країною.
Також уже зараз потрібно думати над тим, як повертати українців назад. Це стане можливо, якщо держава зможе надати нові робочі місця, залучити інвесторів для відбудови інфраструктури та створювати реальні перспективи розвитку економіки.
Як подолати кризу експорту?
Експорт показав різке падіння в березні та невелике відновлення у квітні (+4,5%). Найбільший біль – це блокада портів Чорного моря та великі проблеми логістики. На фоні лібералізації відновився на 41% у квітні імпорт.
Наразі невідомо, скільки часу триватиме морська блокада, проте в уряді зазначають, що альтернативними морському шляху можуть стати сухопутні маршрути. Завдання країни – налагоджувати нові варіанти забезпечення перевезень та продовжувати шукати шляхи для зняття блокади для відновлення повноцінного вільного експорту.
Як подолати дефіцит пального?
Наявність достатньої кількості пального за доступними цінами є запорукою функціонування економіки. Ракетні влучення по об’єктах зберігання та виробництва пального (включно з нафтопереробним заводом у Кременчуку), скасування цінового регулювання та низка інших проблем спричинили паливний дефіцит. І якщо зараз питання наявності пального стоїть не так гостро, як весною, лишається проблема якості. Втім комплексно вирішувати цю проблему керівництво країни поки не квапиться.
В експертному середовищі вважають, що дефіцит плавно зменшуватиметься за рахунок нових поставок, проте існує вірогідність, що складна ситуація збережеться до кінця року. Вирішити проблему спекуляцій могла б принципова позиція держави щодо притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (алкогольних напоїв, тютюну, пального) в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Відповідний законопроєкт №7261 зареєстровано в парламенті, але поки не ухвалено.
Це базові тренди, які коротко ілюструють економічні реалії сьогодення. Зауважу, що з початку війни і станом на зараз загальна сума допомоги для покриття дефіциту бюджету від міжнародних партнерів склала $7,4 млрд, утім цього недостатньо – війна коштує набагато дорожче.
Тому вже зараз на особистісному рівні кожен має усвідомити, що відновлення української економіки багато в чому залежатиме не лише від держави і міжнародних партнерів, а й від нас самих: від готовності навчатись новому та діяти за законом, аби не було, як в народному прислів’ї: «Кому війна, а кому – мати рідна».
Перед українським народом, урядом та всім світом постали нові виклики і всім належить приймати складні, іноді непопулярні рішення. Відсутність взаємопорозуміння, прозорої економічної політики та нездатність до компромісів на рівні вищого керівництва лише віддалятимуть мир, а з ним і економічне зростання, без якого повноцінне життя буде неможливим.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
