Залишатися в безпеці: як відновлюватимуть укриття та бомбосховища
Події в Україні дали поштовх новому світовому тренду
На самому початку повномасштабного російського вторгнення українці стикнулися з проблемою незадовільного стану укриттів та їх нестачею. Останніми роками чимало приміщень, призначених для захисту населення на випадок загроз, переходили в приватну власність. Причому не завжди це відбувалося законно: там, де мало б бути укриття, нерідко з’являлися бари, перукарні, спортзали, офіси тощо.
Більшість збудованих в Україні укриттів класифікуються як найпростіші. Здебільшого це підвальні приміщення або інші підземні споруди, придатні для перебування людей. Але далеко не всі з них мають евакуаційні виходи, доступ до системи водопостачання та водовідведення, не кажучи вже про спроможність захисту населення на випадок застосування зброї масового ураження.
Аби наблизити наявну систему цивільного захисту до сьогоднішніх викликів, Верховна Рада закріпила обов’язкову наявність сховищ в усіх проєктах новобудов. Наприкінці липня 2022 року був ухвалений законопроєкт №7398, який визначає, що містобудівна документація на регіональному та місцевому рівнях повинна містити розділ щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту, тобто укриттів. Затвердження зазначеної містобудівної документації за відсутності такого розділу забороняється. Учора, 22 серпня, документ підписав президент Володимир Зеленський.
Чому нинішній стан укриттів не відповідає наявним викликам, які вимоги до них ставилися в передвоєнний час, а які ставитимуться зараз, на досвід яких країн може орієнтуватися Україна, приводячи будівлі у відповідність до наявних загроз, спеціально для Mind пояснює Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності.
У якому стані укриття зараз?
Результати останніх рейдів, які точково проводилися по регіонах України до та під час воєнного стану, показали, що значна кількість споруд цивільного захисту мають непридатні для перебування умови. Це визнають і в Офісі Президента. Після трагедії у Вінниці за участю заступника керівника ОП був проведений рейд щодо ознайомлення зі станом укриттів у цьому місті. Результати – очікувано незадовільні. В ОП нагадали, що за стан приміщень, де люди можуть укритися на випадок небезпеки, відповідає місцева влада.
За даними ДСНС, станом на 21 грудня 2021 року в Україні налічувалася 21 097 захисних споруд, з яких 5704 – сховища, а 15 393 – протирадіаційні укриття. Втім, наявні онлайн-карти, створені з початком російського вторгнення, надають інформацію щодо укриттів лише в обласних центрах.
До того ж із наближенням старту навчального року в Україні заговорили про недостатню кількість сховищ у школах, аотже, розглядати школи без укриттів як об'єкти, де можуть перебувати діти і де можна проводити офлайн-навчання, не доводиться. За даними МВС, сьогодні лише 11% освітніх закладів обладнані захисними спорудами цивільного захисту – це майже 3000 установ, де може укритись 1 млн учасників освітнього процесу.
Очевидно, що розбудова фонду укриттів і зміна підходів до їх будівництва зараз є першочерговими для країни завданнями, затягувати з якими не можна.
Чи робилося вже щось для поліпшення стану укриттів?
Варто зазначити, що реформування цієї сфери планувалося розпочати ще задовго до початку повномасштабної війни, але процес так і не пішов. У 2019 році набули чинності оновлені державні будівельні норми щодо цивільного захисту громадян: нові ДБН В.1.2-4:2019 «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту» та зміни №4 у ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту». Вони мали посилити цивільний захист громадян і запровадити сучасні рішення для підвищення безпеки.
Норми 2019 року передбачали:
- вдосконалення вимог на проєктування (розроблення) інженерно-технічних заходів цивільного захисту та споруд цивільного захисту;
- чіткі вимоги до проєктування споруд подвійного призначення;
- встановлення вимог до світломаскування в населених пунктах і на об’єктах господарювання;
- удосконалення проєктування безбар’єрного простору для людей з інвалідністю в спорудах цивільного захисту;
- прописували застосування нового сучасного фільтровентиляційного обладнання та інші зміни.
Одна з перевірок, проведена ДСНС 2020 року, показала, що всього 11% захисних споруд готові, 63% обмежено готові, 26% – не готові.
Що передбачає новий закон?
Проєктна документація має обов’язково містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту, який визначає план розвитку захисних споруд і забезпечення безперешкодного доступу до укриттів.
Документ містить такі ініціативи:
- врахувати заходи цивільного захисту ще на стадії розроблення містобудівної документації;
- обов’язково залучати представників ДСНС до розгляду містобудівної документації на засіданнях архітектурно-містобудівних рад;
- спростити процедури передачі земельних ділянок для розміщення захисних споруд цивільного захисту;
- забезпечити наявність у містобудівних умовах та обмеженнях вимог про необхідність передбачення в складі проєктної документації інженерно-технічних заходів цивільного захисту;
- обов’язково розміщувати споруди цивільного захисту (укриття, сховища, бомбосховища) під час будівництва об’єктів, на яких постійно перебуватимуть понад 50 осіб або періодично перебуватимуть понад 100 осіб;
- забезпечити утримання захисних споруд цивільного захисту в готовності.
Які країни можуть стати прикладом для наслідування?
Зараз, з огляду на стан системи цивільного захисту, з яким ми зустріли війну, можна зробити висновок, що зазначених норм не дотримувалися. Тим часом повномасштабне вторгнення в Україну змусило інші країни по-новому поглянути на власні фонди укриттів і розпочинати їх відновлення.
Нижче наведений свіжий досвід деяких країн Європи та США на предмет облаштування укриттів із метою цивільного захисту населення. І як на цю сферу вплинула війна в Україні?
Польща. У матеріалі американського видання The Wall Street Journal за квітень 2022 року йдеться про те, як російське вторгнення змусило поляків всерйоз поставитися до проблеми нестачі укриттів. Протягом останніх трьох десятиліть сховища тут просто служили реліквіями епохи холодної війни.
За даними Державної пожежної служби за 2017 рік, у Польщі в наявності 39 892 сховища, які можуть вмістити біля 1 млн людей, а це менше 3% загального населення. Стан більшості польських укриттів незадовільний, оскільки не відповідає захисним критеріям, як-от належна герметичність і система фільтрації повітря. Крім того, власники не інвестували в їх оновлення та обслуговування частково через відсутність обов’язкового законодавства щодо їх стандартів. А після того, як Польща стала членом НАТО, багато громадян припустили, що укриття можуть вже не знадобитись – і почали облаштовувати їх під бари, ресторани, мистецькі локації, склади.
Втім, після початку повномасштабного вторгнення в Україну у Варшавській асоціації інженерів і технічного будівництва регулярно отримують запити від громадян, які планують відновити бомбосховища під будинками або переобладнати під укриття свої підвали.
Швейцарія. На випадок загрози майже всі громадяни Швейцарії можуть сховатися в бункерах. За даними відкритих джерел, у країні нараховується близько 360 000 захисних сховищ, більшість яких зводилася перед Другою світовою війною та в часи холодної війни.
За приписом 1963 року кожен швейцарець повинен мати місце в сховищі на випадок ядерного удару чи іншої небезпеки, а якщо з якихось причин він не може облаштувати сховище, то має змогу купити місце в урядовому бункері (ціна станом на 2017 рік становила 700 євро).
Сьогоднішня війна в Україні та погрози з боку росії щодо застосування ядерної зброї змусили служби державної оборони Швейцарії переглядати готовність захисних споруд, адже багато сховищ наразі використовуються громадянами країни не за призначенням.
Швеція. За даними європейського видання The Local, у Швеції наявні 65 000 сховищ, які розраховані на 7 млн людей. Здебільшого сховища знаходяться у великих містах.
Найбільше укриття Катарінабергет, зведене в період між 1952 та 1957 роками, здатне вмістити 20 000 людей. Воно складається з трьох рівнів і в мирний час використовується як паркінг.
У квітні 2022 року Міністерство фінансів Швеції спрямувало додаткові 800 млн крон місцевим органам влади та іншим організаціям для зміцнення можливостей цивільного захисту країни.
Фінляндія. У Фінляндії, яка, як і Швеція готується до членства в НАТО, навесні показали нові бомбосховища – з футбольними полями, тренажерними залами, фудкортами та басейнами.
Укриття тут почали будувати у 1960-х роках. Але через відсутність бойових дій створили інфраструктуру, яка забезпечує різні потреби громадян – по суті, це місто під містом, яке здатне в разі небезпеки прихистити півмільйона людей. У центрі цивільної оборони країни зазначають, що сховища настільки міцні, що можуть витримати і бомбардування, і ядерні та хімічні атаки.
США. У 1950 році президент США Гаррі Трумен підписав закон про цивільну оборону, який забезпечував підготовку до мінімізації наслідків можливого нападу на цивільне населення. Закон дозволив федеральному уряду надавати відповідні гранти для штатів на будівництво бомбосховищ, а також вживати заходів щодо їх забезпечення.
Нещодавно департамент із надзвичайних ситуацій Нью-Йорка випустив відеоінструкцію на випадок ядерного удару. За яких причин удар може бути завданий, у відео не повідомляють.
Але розростання паніки щодо можливих ядерних ударів із боку росії цього року спровокували в США попит на виробництво персональних підземних бункерів. Їхня вартість варіюється від $40 000 до $1 млн, і дозволити їх собі можуть лише заможні люди.
Одне з найбільших виробництв бункерів розміщене поблизу Далласа в штаті Техас. Бункери замовляють американці, європейці, є і покупці з України. Бункери обладнані сантехнікою, гранітними умивальниками, розсувними дверима. Також мають сховище під підлогою, де можна зберігати запаси їжі та води, а найголовніше – вони обладнані вугільним фільтром, через який проходитиме повітря.
Як бачимо, війна в Україні змусила світ змінювати підходи до заходів цивільного захисту. Щодо самої України, то попри те, що пріоритетом залишається підтримка армії, всі без винятку забудовники, підприємці та органи влади мають серйозніше ставитися до необхідності будівництва й облаштування сховищ та укриттів.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
