Профспілки на захисті: як пропонують змінити правила укладення колективних договорів

Кабінет Міністрів на початку серпня вніс до Верховної Ради законопроєкт «про колективні угоди та договори» №7628. Наразі до документу вже надали висновки відповідний комітет та науково-експертне управління, і він готується до першого читання. Як передбачає Кабмін, нові норми направлені на осучаснення трудового законодавства України та посилення захисту прав працівників і роботодавців. Загалом практика укладання колективних угод, хоча й передбачена чинним українським законодавством, на практиці не завжди працює на належному рівні. Така ситуація склалася, зокрема, через гальмування розвитку й слабкість інституту профспілок в Україні, які виступають стороною в колективних договорах. Проте, з огляду на прагнення України стати повноцінним членом ЄС та завдяки отриманню статусу кандидата у члени ЄС, Україна має провести низку реформ, зокрема в частині нормалізації трудового законодавства Україні. Отже, на часі і підсилення ролі профспілок, і унормування стосунків між працівниками і роботодавцем. Що саме передбачає законопроєкт і як зміниться ситуація в разі його прийняття, розповіла Mind керівниця Адвокатського бюро «Тетяни Даниленко», адвокатка Тетяна Даниленко.

Яку роль відіграють профспілки?

У переважній кількості випадків ініціатором укладання колективної угоди виступає профспілкова сторона. Вона, фактично виконуючи функцію представництва та захисту інтересів працівників, забезпечує сприятливі взаємообумовлені з ними умови праці, які тим самим не встановлюються у односторонньому порядку виключно власником. Це є позитивним правовим моментом захисту прав та інтересів трудового колективу.

Чому зміни законодавства потрібні вже зараз?

Під час чергового засідання Кластера 6 «Співробітництво в галузі зайнятості, охорони здоров’я, соціальної політики та рівних можливостей» підкомітетом із питань економіки та іншого галузевого співробітництва Комітету асоціації між Україною та ЄС напрацьовано рекомендації щодо можливих шляхів розв'язання проблемних питань.

Йшлося про імплементовані директиви та регламенти ЄС, які стосуються охорони здоров’я і безпеки праці на робочому місці, про боротьбу з неформальною зайнятістю та порушенням трудового законодавства. Досягнуто домовленостей щодо удосконалення законодавства про соціальний діалог із метою підвищення його ефективності, зокрема колективно-договірного регулювання трудових відносин.

Що саме потрібно змінити?

За результатами розгляду звернень суб’єктів сторін соціального діалогу різного рівня визначено, що у сфері колективно-договірного регулювання трудових відносин успішному розвитку відповідної діяльності в Україні перешкоджає наявність деяких несприятливих чинників, зокрема:

• штучне усунення новостворених суб’єктів сторін від участі в колективно-договірній діяльності (колективні угоди, договори діють до укладення нових на практиці десятиліттями, при цьому відсутня можливість приєднатися до їх сторін, у тому числі з метою участі в ухваленні рішень стосовно внесення змін і доповнень до їх тексту, можливість ініціювати переговори з укладення нових угод і договорів);
• проблеми з формуванням спільних представницьких органів сторін для ведення колективних переговорів (недосягнення суб’єктами сторін згоди, що затримує початок переговорного процесу);
• невизначеність щодо сфери дії колективних угод та порядку дій у разі необхідності врахування умов кількох угод, наслідком чого є звернення працівників, їх представників до органів виконавчої влади, судових органів із метою вирішення спірних питань застосування положень угод;
• відсутність у деяких сферах на галузевому рівні в профспілкової сторони партнера з боку сторони роботодавців для ведення колективних переговорів та укладення галузевих (міжгалузевих) угод;
• неврегульованість питань зупинення, припинення дії положень колективної угоди, договору, що в умовах сьогодення є несприятливим фактором для досягнення певних домовленостей сторонами соціального діалогу;
• невизначеність зі складом суб’єктів сторін соціального діалогу на рівні територіальних громад в умовах процесу децентралізації, що негативно впливає на спроможність соціальних партнерів реалізувати власні статутні завдання.

Які зміни передбачені законопроєктом?

Кабінетом Міністрів України відповідно внесено проєкт Закону про колективні угоди та договори  №7628.
Тож, що передбачили законотворці та як укладатимемо договори за новими правилами:

• уточнять сферу дії колективних угод і договорів;
• визначать порядок застосування роботодавцем умов колективних угод у разі обов’язковості врахування положень кількох угод;
• розширять суб’єктний склад сторін колективних переговорів на галузевому рівні з урахуванням пріоритетного права участі репрезентативних суб’єктів;
• встановлять взаємозв’язок між нормами колективних угод галузевого та територіального рівня, передбачивши можливість укладення територіальних угод в окремій галузі;
• врегулюють питання утворення спільного представницького органу сторони на будь-якому рівні діалогу;
• передбачать можливість зупинення та припинення дії окремих положень колективних угод і договорів, можливість приєднання до сторін угод і договорів нових суб'єктів;
• залучать громадські об’єднання до участі в консультаціях, обміну інформацією, якщо їхня мета (цілі) та напрями статутної діяльності відповідають суті питання, що розглядається.

Крім того, пропонується внести зміни до законодавчих актів із метою приведення їх норм у відповідність до його положень, осучаснення термінології, врегулювання окремих питань, що стосуються взаємовідносин між профспілками та роботодавцями.

У цьому випадку будуть враховані норми Директиви Ради 91/533/ЄЕС: встановити обов'язок роботодавця повідомляти працівника про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень, відповідальність та порядок застосування санкцій у разі виявлення порушень.

У випадку ухвалення закон набере чинності через 6 місяців із дня припинення чи скасування воєнного стану.

Що зміниться в процедурі оформлення колдоговорів? 

Чинним законодавством встановлено можливість вносити зміни та доповнення до колективного договору протягом строку його дії. Такі зміни вносяться за взаємною згодою сторін та в порядку, визначеному колективним договором.

Проте якщо такий порядок на сьогодні відсутній у колдоговорі, то можна орієнтуватися на процедуру його укладення.

У такому разі процедура внесення змін і доповнень матиме таку послідовність:

• Сторона колдоговору, яка виявила ініціативу внести зміни до нього, повідомляє другу сторону про початок переговорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори.
• Для ведення переговорів і підготовки проєкту колективного договору утворюють робочу комісію з представників сторін. Персональний склад комісії керівник закладу може встановити в наказі про початок колективних переговорів.
• Представники сторін, які беруть участь у переговорах, звільняються від основної роботи зі збереженням середнього заробітку та включенням цього часу до трудового стажу (ст. 12 Закону «Про колективні договори і угоди»).
• З урахуванням пропозицій представників сторін робоча комісія готує проєкт внесення змін до колективного договору.
• Остаточне рішення комісія оформлює протоколом, додаючи до нього документ, який сторони готові подати на розгляд трудового колективу.
• Після того як буде оформлено остаточний проєкт змін до колдоговору, його подають на обговорення трудового колективу. Це можна зробити на загальних зборах працівників закладу або ж розповсюдити примірники договору в друкованому чи електронному вигляді. Робоча комісія повинна розглянути всі зауваження та пропозиції працівників, які надійшли під час обговорення.
• Проєкт змін до колективного договору, з урахуванням зауважень та пропозицій, слід подати на розгляд загальних зборів (конференції) трудового колективу. Після його схвалення уповноважені представники сторін підписують зміни протягом 5 днів.

Зміни та доповнення до колективного договору мають бути зареєстровані в установленому порядку на випадок виникнення індивідуальних і колективних трудових спорів.

Як колдоговори можуть посилити захист прав працівників? 

Крім того, нещодавно Президент України підписав закон про посилення захисту прав працівників №2253-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників», який передбачає надання особі ширших можливостей реалізувати право на укладання колективних договорів.

В оголошеннях про прийом на роботу забороняється висувати вимоги за ознаками раси, кольору шкіри, віку, статі, стану здоров’я, інвалідності тощо, які не пов’язані з характером роботи або умовами її виконання. За недотримання норми на рекламодавця накладається штраф.

Колективні угоди – це визначений міжнародним правом інструмент захисту працівників під час виконання ними робочих обов’язків. Він передбачає договір між роботодавцем і профспілковими організаціями або представниками співробітників. У документі чітко визначаються обов’язки всіх сторін, що дозволяє працівникам відстоювати свої трудові права.

Підписаний Президентом закон врегульовує питання укладання колективного договору з метою гарантування громадянам в процесі роботи гідних умов праці, чесного нарахування зарплати, забезпечення поваги та рівності.

Роботодавець зобов’язаний буде:

• посилити захист прав працівників, забезпечивши постійний і безперешкодний доступ до колективного договору, надаючи можливість ознайомлення та копіювання;
• ознайомити працівника з текстом колективного договору до початку роботи за укладеним трудовим договором;
• повідомляти про внесені зміни до колективного договору в семиденний строк.

Гарантії, що передбачили для працівників:

• заборонять включати до колективних договорів положення, які погіршують становище працівників порівняно з чинним законодавством;
• у разі зміни власника, реорганізації юридичної особи, умови колективного договору, з якими ознайомлені працівники, діятимуть протягом строку, на який його укладено, але не більше одного року.             

Щодо ідей законопроєкту №7628, то загалом вони є прогресивними, відповідають міжнародній практиці та викликам часу. Україна зобов’язана гармонізувати принаймні частково наявне національне законодавство до чисельних нормативно-правових актів ЄС.

Тому підвищення ролі колективно-договірного регулювання трудових відносин, посилить захист прав працівників і роботодавців і сприятиме налагодженню співпраці сторін соціального діалогу.