В український АПК повертається бартер. Як аграрії міняють зерно на добрива та пальне

В український АПК повертається бартер. Як аграрії міняють зерно на добрива та пальне

І як постачальники ресурсів допомагають клієнтам продавати врожай, щоб завести гроші в аграрну галузь

Этот материал также доступен на русском языке
В український АПК повертається бартер. Як аграрії міняють зерно на добрива та пальне
Фото: depositphotos.com

Сільське господарство України в нинішньому сезоні зіткнулося не лише з очевидними прямими військовими ризиками, а й з фінансовими труднощами. Насамперед – із дефіцитом ліквідності, що також викликаний війною. Ці проблеми збережуться і в 2023/2024 маркетинговому році. З тією лише різницею, що в учасників ринку вже не буде сформованих у мирний час запасів ресурсів, а також практично вичерпалися фінансові резерви.

Це погана новина не лише для сільгоспвиробників, частина яких опинилася під загрозою банкрутства, і для держави, яка не дорахується частини ВВП, а й для компаній – постачальників ресурсів для АПК. Інтенсивність виробництва – це те, на чому збираються в першу чергу економити аграрії. І хоча прогнози просідання різняться, у них рідко фігурують менш ніж двозначні цифри.

Основна причина дефіциту ліквідності в галузі – блокада чорноморських портів, обмежені можливості альтернативної логістики та викликане цим скорочення присутності на ринку профільних транснаціональних компаній. Заміщати їх функції іноді доводиться гравцям, основною діяльністю яких не є зерновий трейдинг.

Про досвід компанії «Сінгента Україна» – провідного постачальника ресурсів для АПК, яка стала реалізовувати врожай своїх клієнтів, щоб забезпечити їх ліквідністю, розповіла Тетяна Смовж, керівник відділу сталого розвитку бізнесу «Сінгента Україна».

Через блокаду Чорноморських портів у другій половині 2021/2022 маркетингового року на українському аграрному ринку склалася парадоксальна ситуація. З одного боку, у виробників сформувався рекордний надлишок зерна, за яке на зовнішніх ринках пропонувалися надвисокі ціни. З іншого – неможливість його продати призвела до величезного дефіциту обігових коштів.

Ще одне джерело грошей та/або ресурсів – товарні та/або фінансові кредити – також стрімко скоротилося. Зернотрейдери й дистриб'ютори, які раніше практикували форвардні закупівлі майбутнього врожаю після 24 лютого через загальну невизначеність перейшли здебільшого на передоплату. У таких умовах економічно вижити для аграріїв найчастіше непосильно.

Читайте також: «Врожай 2023 року в Україні буде нижчим: 30% скорочення площ і 5–7% – інвестицій»

Наш прогноз скорочення інвестицій на гектар у наступному сезоні передбачає зниження на 5–7% у доларовому еквіваленті в порівнянні з 2022 роком. У свою чергу ринок ЗЗР-2022 починаючи з березня став просідати на 30% проти 2021 року.

У ситуації, що склалася, у сільгоспвиробника залишається доступна єдина, хоч і складно конвертована валюта – це зерно. Це нова даність.

Що робити із зерном?

Ми для себе це прийняли і вирішили з цим працювати. Тут втішно зазначити, що навіть у надскладних військових умовах нинішнього року невиконання зобов'язань із боку сільгоспвиробників не було масовим і абсолютна більшість щиро намагалася виконати їх, намагалася дотриматися домовленості. Звичайно, це викликає бажання піти назустріч такому партнерові та підтримати.

Ми працювали з дуже різними фінансовими рішеннями. Очевидно, як і інші постачальники ресурсів, «Сингента» практикувала й практикує товарні кредити, але вони передбачають, що фермер наприкінці сезону розрахується, коли реалізує зерно. Із цим, як уже зазначалося, є певні проблеми.

Цього року всі напрацьовані механізми стали менш актуальними, а ось формат бартеру буквально переживає друге народження.

Як працює «новий бартер»?

Ми розробили формат співробітництва, за якого «Сингента» в обмін на свої товари – ЗЗР, добрива, насіння тощо – отримуватиме зерно й надалі його продаватиме.

Не можна сказати, що це для нас абсолютна новація. Ми й раніше мали складні формати та рішення, у яких фігурувала товарна сільгосппродукція, але вони працювали переважно локально. Тобто ми не були трейдером і самі не виходили на експорт.

2022 року це змінилося. Коли ринок поринув у шок і значною мірою спорожнів, нам довелося взяти на себе трейдерську функцію і охопити весь ланцюжок. Ми змушені були це робити, тому що: а) ніхто не зробив би це за нас і б) інакше в нашого клієнта не з'явилося б ресурсів, щоб продовжувати діяльність. У будь-якому разі йому потрібні засоби виробництва, щоб посіятися цього року, зібрати врожай у наступному – загалом не зупинятися. І якщо в нього немає грошей, але є зерно, яке він не може продати, то ми допомагатимемо йому в цьому.

Читайте також: Воєнно-аграрний сезон: Україна може зібрати трохи більше половини від минулорічного врожаю, а решта світу потерпає від посухи

Через відсутність інших варіантів, ми не бачимо, як ефективніше можна підтримати фермера, ніж допомогти йому реалізувати свій урожай.

Ми купуємо у виробника зерно й, експортуючи, намагаємося перетворити його на гроші. Компанія придбала контейнери, сформувала товарні партії та розпочала експорт – переважно по Західній залізниці. Не можна сказати, що це легка прогулянка – треба перевзути вагони, існує проблема черг тощо. Проте цей формат себе виправдовує: станом на 21 жовтня ми вже придбали у фермерів та експортували десятки тисяч тонн зерна, і плануємо продовжувати інвестиції в розвиток у такий спосіб, щоб вийти на показник кількох сотень тисяч тонн на рік.

Як надовго закріпиться така модель?

Ми бачимо перспективність трейдингового формату співробітництва в майбутньому сезоні. Співвідношення «багато зерна – мало грошей» збережеться й наступного року.

Навіть за умови відновлення роботи Стамбульської угоди темпи морського експорту суттєво відстають від традиційних для України. Залізниця також наблизилася до максимуму своїх можливостей. Ще не вивезено врожай минулого року, а наступний вже надійшов на ринок.

Читайте також: Троє в човні не рахуючи росії: чи зможе Україна експортувати зерно поза Стамбульською угодою, що розвалилася 

При цьому зберігати його проблематично, як з урахуванням затяжних дощів у першій половині осені, так і враховуючи потужності зі зберігання, що частково залишилися в зоні окупації, та зруйновані елеватори. Зерна дедалі більше, а вивіз гальмується. І якщо навіть завтра все повернеться на позиції 23 лютого, що в принципі неможливо, то ринок швидко не розвантажиться, а зерно миттєво не перетворитися на гроші – надто його багато.

У таких умовах стати експортером має спробувати кожен, хто на це здатен і кому не байдужа доля аграрної галузі.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у нашому Telegram-каналі Mind.ua та стрічці Google NEWS
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло