Визнати проблему: як українцям може допомогти процедура банкрутства
І що робити тим, хто втратив через війну майно та статки
Протягом трьох років, відтоді як Кодекс України з процедур банкрутства набув чинності, 978 українців скористалися його нормами і подали на банкрутство за процедурою передбаченою для фізичних осіб. Як же працює цей «інструмент» і скільки з наведених позивачів отримали підтвердження цього статусу від суду, розповів Mind адвокат Адвокатського об’єднання Legal Strategy Віталій Сокуренко.
На сьогодні в Україні діє Кодекс України з процедур банкрутства. Головним його нововведенням є процедура банкрутства та відновлення платоспроможності фізичної особи. До набрання чинності кодексом відновити свою платоспроможність або бути визнаним банкрутом могли тільки юридичні особи. Фізичні особи ризикували залишитися в борговій ямі наодинці з кредиторами, колекторами та відсотками, що невпинно зростають.
Що передбачає процедура визнання банкрутом фізособи?
Справи про банкрутство розглядаються господарськими судами за місцем проживання фізичної особи. Визнати банкрутом можна будь-яку фізичну особу, яка відповідає умовам цієї процедури.
Процедура банкрутства фізичної особи передбачає:
- наявність заяви від фізичної особи. Людина, яка хоче розпочати таку процедуру, має подати спочатку заяву до Господарського суду. На основі цієї заяви, якщо інші умови початку провадження дотримані, суддя призначає арбітражного керуючого по процедурі. Разом із заявою має бути поданий план реструктуризації боргів і декларація про майновий стан боржника.
- Визначення розміру боргу (уже простроченого) ≥ 30 мінімальних зарплат – на день звернення до суду (у серпні 2022 року – це 195 000 грн, з жовтня 2022-го. – 201 000 грн ). Додамо, що неустойки, штрафи, пеня в суму боргу не рахуються.
- Визначення прострочення планових платежів ≥ 2 місяці та в сумі ≥ 50% місячних платежів за кожним банківським кредитом (або іншим зобов’язанням).
- Наявність постанови по виконавчому провадженню, що в особи відсутнє майно, на яке може бути звернене стягнення, наприклад майно в заставі.
- Сплату винагороди арбітражного керуючого за три місяці – не менше трьох мінімальних зарплат (195 00 грн у серпні 2022 року, 20100 грн – з жовтня 2022-го). Ця сума перераховується не керуючому, який ще не призначений, а на депозитний рахунок суду;
- Наявність лише загрози неплатоспроможності. Це інші обставини, які свідчать, що найближчим часом боржник не зможе виконати свої грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі. Закон не уточнює що це. Однак такі обставини мають бути достатньо серйозними, щоб суд взяв їх до уваги. Наприклад, це може бути медичний висновок, зокрема необхідність значної суми на медичне лікування, отримання інвалідності, тривала втрата працездатності тощо.
Слід зазначити, що ініціювати банкрутство може лише сам боржник, якщо сума боргу перевищує 195 000 грн станом на серпень 2022 року. Також є ще одна умова – боржника не було притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, які пов’язані з його неплатоспроможністю.
Які борги не можна списати за цією процедурою?
У кодексі зазначено перелік боргів, які не можна списати через процедуру банкрутства, а саме:
- борги зі сплати аліментів;
- борги зі сплати ЄСВ. Борг із ЄСВ може виникнути тільки у ФОП;
- борги з відшкодуванню шкоди, яка призвела до каліцтва, ушкодження здоров’я, смерті;
- штрафи, пеня, інші фінансові санкції;
- борги з податків, зборів.
Скільки часу потрібно на визнання фізособи банкрутом?
Однак суд не одразу визнає банкрутство. Спочатку буде розпочата процедура відновлення платоспроможності через спробу реструктурувати борги. Це робитиме арбітражний керуючий.
Перше – це може бути спроба домовитися з кредиторами (реструктуризація). Наслідками можуть бути: відстрочення платежу, продовження строків оплати, списання (прощення) частини боргу, прощення фінансових санкцій, пені тощо. Також може відбутися долучення до процедури певних гарантів, оплати боргів третіми особами.
Друге – це може бути рішення суду про банкрутство чи закриття справи. Суд затверджує майно, за рахунок якого відбуватиметься погашення боргів (так звана ліквідаційна маса). Сюди входить і частина в загальному майні подружжя.
Не може бути включеним до «ліквідаційної маси»:
- житло, якщо воно є єдиним місцем проживання сім’ї боржника (за умови, що загальна площа квартири до 60 кв. м; або якщо житлова площа не більше 13,65 кв. м на кожного члена сім’ї; житловий будинок – до 120 кв. м). Винятком є випадок, коли житло – це предмет забезпечення (іпотека, застава);
- рахунки в пенсійних фондах і фондах соцстрахування;
- суд може виключити майно загальною вартістю до 30 мінімальних зарплат (195 000 грн у 2022 році), якщо воно є неліквідним, а також майно, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника-банкрута та членів його сім’ї.
Які наслідки для фізособи, визнаної банкрутом?
Наслідки після банкрутства фізичної особи можуть мати різні обмеження та тривати декілька років.
По-перше, людина, визнана банкрутом, 5 років не може починати нову процедуру банкрутства (виняток – повне погашення боргів по попередній процедурі).
По-друге, 3 роки людина не може вважатися особою з бездоганною діловою репутацією. Наслідки цього можуть бути різними (негативна кредитна історія та відмови банків при видачі кредитів, також заборона здійснювати незалежну професійну діяльність у ролі адвоката, приватного нотаріуса, працювати в системі фінансового моніторингу тощо).
По-третє, протягом 5 років фізична особа має повідомляти про те, що вона була визнана банкрутом, новим потенційним кредиторам, поручителям, а також при заставі майна (це потрібно робити в письмовій формі).
Вперше судове рішення щодо банкрутства фізичної особи було ухвалене в березні 2020 року, а саме: постанова Господарського суду Запорізької області від 26.03.2020 у справі № 908/3329/19. У цій справі суд задовольнив позов фізичної особи, визнав її банкрутом і застосував процедуру погашення боргів фізичної особи.
Взагалі на сьогодні є близько 20 судових рішень, щодо визнання фізичної особи банкрутом.
Що робити тим, хто втратив все через війну?
На жаль сьогодні в Україні війна, і держава намагається адаптувати й внести зміни до законодавства відповідно до реалій сьогодення.
Як заявляють посадовці Міністерства юстиції, наразі законодавством не передбачено прямої норми з входу в процедуру банкрутства для тих, хто втратив бізнес чи житло у зв’язку з війною.
Для збереження сталості економічних відносин в Україні і повноцінного використання можливостей кодексу в умовах воєнного стану та протягом 6 місяців із дня його припинення або скасування розроблено проєкту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану», який зареєстровано 7 червня 2022 року за №7442. Метою і завданням цього законопроєкту є спрощення доступу суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію РФ, до судових процедур банкрутства і підвищення ефективності їх застосування в умовах воєнного та післявоєнного стану.
Як заявив директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов: «Законопроєктом передбачено, що справу про банкрутство може бути відкрито за заявою боржника, якщо проведення бойових дій призвело до його неплатоспроможності, без здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. При цьому боржник має укласти угоду з арбітражним керуючим про виконання останнім повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з оплатою винагороди арбітражного керуючого на умовах, визначених такою угодою».
«Також законопроєктом передбачено компенсаторні й додаткові механізми, які дозволять більш ефективно застосовувати судові процедури банкрутства. Зокрема, щодо часу розгляду справи та розміру отриманих кредиторами коштів. Наприклад, вводиться інструмент отримання арбітражним керуючим необхідної інформації – запит арбітражного керуючого, забезпечується накладення арешту для забезпечення вимог кредиторів», – про це зазначила заступник Міністра юстиції України Валерія Коломієць.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
