Життя в окупації: які руйнування спричинила російська агресія в Мелітополі
І як відновитися місту
Україна крок за кроком відвойовує свої території в російських загарбників. Від початку широкомасштабного вторгнення Збройні Сили України просуваються дедалі ближче до російсько-українського кордону, зафіксованого на момент проголошення Незалежності України 1991 року. Разом із тим частина територій – міста й села – і досі тимчасово окуповані ворогом, але Україна не здається. Так, попри те, що дев’ятий місяць, зокрема, Мелітополь перебуває під тимчасовою окупацією російської армії, місто готується до визволення від загарбників і до відновлення після Перемоги України. Міський голова Іван Федоров розповів Mind про руйнування від агресії рф, як живуть містяни в цей період і з чого розпочнуть відновлення міста.
Уже вісім місяців я з командою працюю із Запоріжжя 24/7. Ми навчилися жити з Мелітополем дистанційно, тобто бути присутніми щодня через зустрічі з переселенцями, волонтерами, військовими. Кожного дня доводиться розв’язувати багато питань. Мені болить моє місто, мої люди. Ми всі, вся команда, стали стійкішими й сміливішими за цей час.
Скільки руйнувань та збитків спричинила росія місту?
Збитки й руйнування треба розділити на кілька категорій. Якщо ми кажемо про зруйновані будинки та будівлі – це не такі надвеликі кошти. Сьогодні в місті зруйновано, мабуть, 20 одиниць будівель: це виробничі потужності, приватні будинки, які обстрілювали рашисти.
Наразі найбільшої шкоди вони завдали промисловим підприємствам: викрадали матеріальні цінності, обладнання, зокрема дорогі станки. Тож сьогодні саме це може бути однією з основних складових втрат. Але також треба врахувати те, що наші підприємці втратили свої контракти, які мали виконувати. І ми розуміємо, що швидко, навіть після деокупації, це буде дуже складно поновити.
Тож сьогодні з ось цих складових треба рахувати сумарні збитки нашого міста, і точно ми зможемо це зробити аж через деякий час після деокупації. Але наразі ми також маємо прописувати стратегію розвитку й відновлення нашого міста.
Читаи також: Back in the USSR: як живе український південь під окупацією
Як міська влада готується до відновлення міста після деокупації?
Сьогодні ми не направляємо кошти з нашого бюджету на відновлення, бо місто в окупації. Однак у бюджеті на наступний рік, що ухвалила нещодавно Верховна Рада, є субвенції та дотації в місцеві бюджети тимчасово окупованих територій. Ці кошти ми вкладатимемо у відбудову міста після деокупації. Також ми постійно ведемо перемовини з європейськими країнами щодо відновлення міста після визволення.
Перше, на що направлятимемо кошти, – це відновлення інфраструктури, щоб у будинках і квартирах мешканців було світло, вода, опалення, усі комунальні блага. Звичайно, ми вкладатимемо у відновлення медичної інфраструктури, бо вона суттєво постраждала, викрадено величезну кількість речей. Звичайно, ми робитимемо все, аби допомогти нашим підприємствам відновити свою роботу, бо саме заради цього повертатимуться наші мешканці.
У нас уже готовий план того, які роботи мають проводитися після деокупації міста, яке відновлення має відбуватися, якою чергою, і, що важливо, перспективи розвитку міста після визволення. Тому сьогодні ми готуємося до цього, наскільки б складно не було. І навіть під час окупації ми над цим працюємо.
Дохідна частина Мелітопольського бюджету наступного року буде приблизно 720–730 млн грн, розхідна частина – у такому ж обсязі. Більшу частину направлять на виплату заробітних плат, частину – на підтримку як Збройних Сил, так і соціальну підтримку мешканців. І звичайно ж, що третя частина буде зарезервована на відновлювальні роботи після деокупації міста. Енергетика, теплопостачання, водопостачання й комунальні послуги – це буде в пріоритеті.
Яка наразі ситуація в місті?
Води, як і світла, дуже часто немає через захоплення рашистами ЗАЕС в Енергодарі. Сьогодні вона не працює й електричне живлення ведеться з кримської генерації, однак цього недостатньо. Що стосується їжі – її також недостатньо: асортименту в магазинах немає, тому люди змушені користуватися тим, що є.
Щонайменше 50% мешканців Мелітополя живуть у приватних оселях, часто роблять консервацію, вирощують овочі на присадибних ділянках. Тож сьогодні не йдеться про голод, але ми говоримо про продукти наднизької якості, вартість яких у 4–5 разів дорожча, ніж у магазинах будь-якому місті України.
Крім того, щонайменше 50% мешканців виїхало. Сьогодні є три шляхи для евакуації – це через Василівку, одразу до Запоріжжя, через Крим – і потім до Грузії, ЄС, або через територію так званої «днр» через Маріуполь і Новоазовськ. Однак усі ці шляхи є складними.
Громадський транспорт майже не функціонує на території міста, оскільки велику кількість автобусів і маршрутних таксі викрали росіяни. Але сьогодні якісь маршрутки їздять. Також зазначу, що кілька тижнів тому рашисти в черговий раз підняли вартість проїзду громадським транспортом. Сьогодні він коштує 12 гривень-рублів: вони зробили курс 1:1. Я не можу сказати, що цей напрямок наразі пріоритетний, оскільки громадським транспортом вони зазвичай користуються, коли йдуть з роботи або туди. Але сьогодні 80% наших мешканців залишилися без роботи. Тому наразі це питання не є пріоритетним.
Читати також: «Випити кави у Бучі – це було щось із довоєнного»: як на Київщині після окупації відновлюється малий бізнес
Як бізнес може допомогти у відновленні міста?
Будь-який бізнес може допомогти у відновленні громади, й основна допомога, яку ми очікуємо, – якомога швидший запуск після деокупації. Це буде вкрай важливо, бо для повернення мешканців потрібні робочі місця, і саме на це ми розраховуємо від наших підприємців. Видатки ми також плануємо, резервуємо, і як тільки буде можливість направити їх, одразу це зробимо.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
