Випробовування освітою: на що впливає скасування підсумкової атестації 2023 року
Про якість освітнього процесу, безпеку, мультитест і новий законопроєкт Кабміну
Кабінет Міністрів пропонує у 2023 році знову скасувати державну підсумкову атестацію школярів, як це відбулося цьогоріч. Відповідний урядовий законопроєкт 8228-1 зареєстровано днями у Верховній Раді. Така ініціатива продиктована продовженням військової агресії рф і зазіханням на територію України. Наскільки це доречна ідея і як відбуватиметься вступна кампанія наступного року, розповіла Mind засновниця мережі освітніх проєктів MRIYDIY, співзасновниця мережі шкіл КМДШ Лідія Білас.
Пропоноване рішення про скасування державної підсумкової атестації для учнів 4-х, 9-х та 11-х класів є очікуваним і прогнозованим з огляду на ті воєнні обставини, у яких перебувають українські учні. Мова йде про тих, хто навчається вдома, і тих, хто виїхав за кордон, але продовжують здобувати знання за індивідуальною формою в рамках української шкільної системи.
Які проблеми зняли і що отримали натомість?
З одного боку, скасування атестації принесло полегшення для випускників початкової, базової та старшої школи та їхніх батьків. Крім того, це зменшило тиск на адміністрації шкіл, які мали б напрацювати додаткові рішення щодо безпеки школярів.
З іншого боку, у декого з’явилися побоювання, що без атестації ми можемо втратити розуміння реального стану справ в нашій середній освіті.
Сьогодні, після майже року гарячої фази війни та трьох років ковідного карантину, педагоги, освітні політики, міжнародні освітні фонди, зокрема ЮНІСЕФ, б’ють на сполох щодо істотних освітніх втрат в Україні.
Дехто навіть починає маніпулювати, що це, мовляв, часткова провина Нової української школи, забуваючи, що власне молодші школярі найбільш чутливі до недоліків дистанційного навчання та тривалих пропусків у освітньому процесі.
Проблема загострюється там, де діти не відвідують школи взагалі і де так зване дистанційне навчання відбувається у найгіршому його прояві, коли вчителі просто задають домашнє завдання, пишучи телефонні повідомлення батькам чи учням.
Читати також: Міністр освіти і науки: «Жодних обмежень щодо визнання результатів навчання дитини за кордоном на сьогодні не існує»
Чим відрізняється атестація школярів різного віку?
Нещодавно оприлюднені результати національного «довоєнного» моніторингу сформованості читацької та математичної компетентностей, проведеного 2021 року, для учнів 4-х класів (які навчалися ще за старою (!), не НУШівською програмою). Останні розставляють усі крапки над «і»: результати навчання четвертокласників з читання і математики істотно «просіли» за період карантину порівняно з попереднім дослідженням (2018).
Отож якщо говорити про вплив існування чи скасування атестації на якість освітнього процесу, то варто чітко диференціювати державну підсумкову атестацію у 4-му та 9-му класах, де завдання зазвичай складала сама школа (часто модифікуючи типові завдання зі спеціальних збірників), і державну підсумкову атестацію в 11-му класі, в основі якої були зовнішні тести, тобто ЗНО.
Обов’язкові для всіх одинадцятикласників зовнішні тести впливали на якість освітнього процесу, передусім тому, що завдяки їм була можливість перевірити, наскільки об’єктивно виставляють у школі оцінки із ключових «тестових» предметів.
Які проблеми викриває атестація випускників?
Пам’ятаю, що кілька років тому, ще задовго до ковіду, мені потрапила до рук вражаюча статистика: у деяких навчальних закладах майже 50% учнів продемонстрували негативну динаміку, якщо порівнювати бали «зовнішнього» ДПА в 11-му класі та річну оцінку, тобто майже половина учнів не підтверджувала своїх річних оцінок, а ще у третини ця різниця становила більше двох балів.
Способи збирання такої статистики і реакцію на неї з боку відділів освіти часто критикували вчителі, однак факт залишається фактом: наявність щорічної зворотної інформації такого плану могла б стати цінною науково обґрунтованою основою для ухвалення управлінських рішень на рівні ОТГ.
Гарним виходом із ситуації є рішення багатьох шкіл, розташованих у відносно безпечних регіонах, проводити власний внутрішній підсумковий моніторинг наприкінці навчального року.
Якщо ж говорити про національний рівень, то цьогорічну об’єктивну статистику про якість української освіти ми черпатимемо з міжнародного дослідження PISA.
Попри війну, у жовтні 2022 року понад 3000 15-річних учнів пройшли комп’ютерне тестування з математики, читання, природничих дисциплін та креативного мислення. Результати тестування традиційно оприлюднять через рік. Хоч уже можемо прогнозувати, що вони не будуть втішними для українців.
Зрештою, зрозуміло одне: сама по собі державна підсумкова атестація, як і навіть результати PISA, ніяк не вплинуть на утримання/підвищення певного рівня якості навчання без подальших кроків та адекватних управлінських рішень.
Читати також: Школа під час війни: як батькам налаштувати дітей та налаштуватися самим
Що має змінити в системі атестації законопроєкт?
Проєкт закону щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2023 року також пропонує удосконалення національного мультипредметного тесту. Йдеться, зокрема, про розширення переліку обов’язкових предметів (додано англійську мову), а також учням запропоновано предмети природничого циклу на вибір, що допоможе диференціювати їх результати та покращити відбір абітурієнтів на медичні, технічні спеціальності тощо.
Обидві зміни продиктовані потребами сьогоднішнього життя в Україні, а тому навряд чи будуть мати серйозних критиків і серед політиків, і серед освітян. Щоправда, є ризик «відсіювання» здібних учнів, що стали потенційними «жертвами» вивчення англійської у форматі тривалої асинхронної дистанційки.
Передбачаючи такий перебіг подій, наша школа у Львові (де поглиблено вивчають англійську та деякі предмети викладають англійською мовою) спільно з МАН започаткувала грант на безкоштовне навчання для талановитої молоді з усієї України.
Формат проведення обов’язкового компоненту мультитесту впродовж одного дня – українська мова й математика (90 хв), а після перерви – ще історія та англійська (90 хв) – викликає певні побоювання у випускників та їхніх батьків. Однак це міжнародна практика, яка в сьогоднішніх умовах має свої істотні переваги – зниження витрат на проведення мультитесту і, що найголовніше, безпека учнів.
У цілому збереження формату ЗНО, хай навіть і видозміненого до мультитесту через складні воєнні обставини, – це маленька перемога на освітньому фронті, за яку ми вдячні передусім працівникам центрів оцінювання якості освіти. Залишається сподіватися, що якість тестів і певні управлінські чинники не знизять авторитет цієї поважної інституції. Але це вже тема іншої розмови.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
