Перша офіційна українська крипта: навіщо Нацбанк хоче випускати е-гривню
Де її можна буде використовувати та що на цьому виграє регулятор
Національний банк України нещодавно презентував проект концепції е-гривні – цифрових грошей НБУ, які використовуватимуться паралельно з безготівковою та готівковою гривною та матимуть її еквівалент. Планується, що користуватися е-гривнею зможуть як фізичні, так і юридичні особи, а також державні органі, банки та небанківські фінустанови. Що саме передбачається проектом, які можливості закладаються в першу офіційну українську криптовалюту та як вона вплине на функціонування фінансового ринку, спеціально для Mind пояснює Андрій Домрачов, керуючий партнер аудиторської компанії Kreston Ukraine.
Навіщо центробанкам власні цифрові гроші? Центральні банки багатьох країн останнім часом почали приділяти багато уваги криптовалютам. Передумовою для цього став дуже активний розвиток глобального криптовалютного ринку. З цього приводу світові експерти висловлювали різні думки та мали почасти протилежні підходи до оцінки тих чи інших криптовалют та їх впливу на економіку.
Так, Комісія з цінних паперів та бірж США (SEC) підтвердила, що регулятор вважає біткоїн товаром. На думку SEC, багато криптофінансових активів мають ключові атрибути цінних паперів і перебувають у віданні комісії. Це дозволило регулятору поширити свій контроль і на випуск криптоактивів, структурувавши вимоги до останніх.
Але все змінили сміливі намагання великих технологічних компаній, які почали випускати власні криптогроші (наприклад, проект Libra від Facebook). Відтак світові центробанки відчули конкуренцію та заговорили про порушення монетарного суверенітету.
І якщо випуск інших криптоактивів ще можливо було узгодити з тією ж SEC, то Facebook не змогла переконати регулятора у безпеці Libra та запустити проект. Не було отримано схвалення і з боку Європейської комісії.
До чого призведе поява е-гривні? Випуск цифрових грошей призведе до часткової заміни готівкового обігу. В економіці, де частка тіньового сектору дуже висока, звичайно, говорити про повну заміну готівкового обігу не варто, але потенціал буде закладений.
Усе залежить від реалізованого функціоналу цифрової валюти та інфраструктури, яку ще треба буде збудувати. Це може призвести до суттєвої економії на виготовленні готівки, а також підвищить ефективність обігу коштів при здійсненні дрібних розрахунків.
Наскільки це безпечно? Цифрові національні гроші, на відміну від безготівкових коштів, не несуть у собі ризики, притаманні будь-якій банківській системі, оскільки забезпечуються Національним банком, банкрутство якого неможливе у принципі. Крім того, швидкість виконання самого платежу, у тому числі й під час здійснення переказів між юридичними особами, буде максимально швидкою, що може зробити цифрові гроші дуже привабливими.
Кожна одиниця цифрової валюти може мати свій унікальний ідентифікатор (аналог серійного номера на банкноті). Стане простіше здійснюватиме контроль за платежами, що посилить можливості держави щодо боротьби з відмиванням грошей та ухиленням від сплати податків, а також дасть можливість керувати цільовим призначенням тих чи інших платежів.
Де можна буде користуватися е-гривнею? У проекті концепції Національний банк пропонує такі основні напрямки використання:
- для роздрібних безготівкових платежів з можливим функціоналом під здійснення цільових соціальних виплат;
- для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами);
- для здійснення транскордонних платежів швидше, дешевше та прозоріше.
За задумом регулятора, завдяки е-гривні надалі буде легко вбудуватися в усі міжнародні транзакції, здійснювати платежі у зарубіжних інтернет-майданчиках, купувати та продавати віртуальні активи. Звичайно, це залежить від наявності подібної цифрової інфраструктури у країн – емітентів резервних валют. Тому що, швидше за все, випуск цифрових грошей, забезпечений гривнею, не зробить їх більш привабливішим активом у світі.
Що з цього отримає безпосередньо НБУ? У разі можливості нарахування відсоткового доходу на залишках в цифрових грошах у Національного банку з'являється можливість регулювання відсоткового навантаження на реальний сектор, що підвищить ефективність банківського посередництва. Та може перерозподілити роль усіх учасників фінансового сектору.
Що це дасть громадянам? Для простого українця е-гривня має суттєво посилити безпеку особистих фінансів, а також здешевити та прискорити особисті перекази, зробивши їх можливими в будь-який час. Але популярність е-гривні серед населення також залежить від зарегульованості її використання. У разі застосування жорсткішого підходу щодо фінансового моніторингу, привабливість використання цього інструменту буде низькою.
Наскільки це рішення зараз «на часі»? Швидше за все, випуск е-гривні не несе в собі явних стимулів для розвитку економіки країни, і є лише третьою формою вже наявних грошей. Ми бачимо, що національні банки розвинутих країн поки не реалізували подібні проекти, тому вичерпні наслідки для фінансової системи наразі не зрозумілі.
Побудова цифрової інфраструктури під цей проект вимагатиме величезних фінансових вливань з боку держави. Водночас випуск е-гривні сприятиме цифровізації економіки, підвищенню її конкурентоспроможності. Це буде відчутний крок до прозорості банківської діяльності. Один із бажаних проявів такої прозорості – позбавлення від корупції та ризиків втратити гроші при банкрутстві того чи іншого банку.
Тому слід продовжувати цей експеримент – навіть при тому, що найближчим часом цифрова гривня не зможе витіснити традиційні готівкові та безготівкові платежі.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
