Український бізнес і СОР27: вижити у війні, відповідаючи на кліматичні виклики

Кліматичний саміт СОР27 у Шарм-ель-Шейху тривав понад запланований строк і завершився домовленістю створити Фонд відшкодування втрат і збитків від зміни клімату. Як його результати мають вплинути на український бізнес, Mind розповів Дмитро Романович, директор KPMG в Україні (ESG-послуги, урядові проєкти й міжнародні проєкти розвитку).

Рішення та плани

Окрім офіційних делегацій, до майже 45 000 учасників з усіх країн до кліматичного саміту в Шарм-ель-Шейху долучилися представники місцевого самоврядування, неурядових організацій і бізнесу, а також науковці й молодь. Гості форуму обмінювалися досвідом і планами, а також налагоджували зв’язки задля спільної реалізації шляхетних кліматичних цілей. Найсуперечливішими питаннями, які відтермінували завершення цього всесвітнього форуму, стали відшкодування втрат і збитків країнам, які вже потерпають від зміни клімату, а також започаткування програми підвищення амбіцій щодо скорочення викидів парникових газів.

Втім, результати СОР27 є значними й передбачають такі рішення країн-учасниць:

• Погоджено створення комітету, який напрацює технічні аспекти роботи фонду фінансування втрат і збитків від зміни клімату. Фонд має бути створений на СОР28 наступного року.
• Досягнуто домовленостей про шляхи й напрями подальшої співпраці в питаннях адаптації до зміни клімату, результатом якої має стати затвердження на СОР28 глобальних цілей щодо такої адаптації.
• Погоджено створення програми щодо підвищення амбіцій зі скорочення викидів парникових газів, яка триватиме до 2026 року й передбачатиме тематичні заходи для розуміння прогалин у кліматичних політиках країн і розробку подальших кроків.

Вперше цього року на саміті Україна відкрила свій національний павільйон. Відвідавши понад три десятки українських заходів, його гостями стали тисячі учасників, серед яких – спеціальний представник президента США з питань клімату Джон Керрі, американська дипломатка й політологиня, адміністраторка Агентства США з Міжнародного розвитку USAID Саманта Павер, спікер Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі.

А що в Україні?

Прогрес  бізнесів у розумінні цілей сталого розвитку ООН, їхньої важливості та нагальності наразі відчутний для всього світу. Епоха PR-звітів щодо соціальної відповідальності та кількох реалізованих проєктів йде в минуле. Наразі актуальним питанням для багатьох компаній стає глибока інтеграція цілей сталого розвитку та принципів ESG в їхні стратегії довгострокового розвитку. Ми радимо поводитися з даними щодо реалізації цілей сталого розвитку так само, як і з фінансовими, регулярно їх збирати та відповідально звітувати. Саме стандартизація такої звітності покликана забезпечити зрозуміле та прозоре розкриття ESG-показників, упевнитися, що досягнення декларованих ESG-цілей є реальним.

Обговорювані на СОР27 болючі питання й ухвалені рішення прямо стосуються українського порядку денного як для бізнесу, так і економіки загалом, адже аграрний та інші бізнеси України вже відчули на собі кліматичні зміни – рух межі степу й лісостепу, нехарактерні для певних пір року температури та інші аномалії.

Втім, війна в Україні сповільнила реалізацію багатьох ініціатив, започаткованих відповідальним українським бізнесом. Ми передбачаємо, що певною мірою впроваджувати ESG на практиці продовжать великі українські компанії. Згідно з нашим дослідженням «Погляд керівників бізнесу 2022», яке проводилося серед керівників провідних компаній України, стратегія впровадження ESG залишається на радарі керівників організацій. На запитання, чи бачать керівники сьогодні зростання вимог інвесторів, регуляторів і клієнтів, щодо надання більш детальної та прозорої звітності з питань ESG, 47% керівників в Україні відповіли, що помітили таку тенденцію у дуже незначних обсягах або ж вона взагалі відсутня (21%). Проте бізнес-лідери українських компаній приділяють велику увагу соціальній складовій у сфері ESG. В Україні градус важливості соціального питання посилився після початку повномасштабної війни в Україні, коли організації зосередилися на допомозі працівникам та їхнім родинам, фінансовій гуманітарній допомозі.

Після закінчення війни українському бізнесу та його командам спільно з іноземними партнерами та інвесторами доведеться відроджувати країну, а повоєнна відбудова базуватиметься на провідних кліматичних та екологічних технологіях і рішеннях за стандартами, які вже діють у тих країнах, які зараз активно надають допомогу Україні. 

Тож саме зараз варто думати про стандарти звітності з ESG і їх врахування в повоєнних стратегіях, брати кращі практики розвинутих країн, розробляти показники ефективності, по змозі залучати  співробітників та будувати культуру впровадження ESG-принципів усередині організацій і суспільства, популяризувати цю культуру серед  українців як прогресивної і відповідальної нації.

Зниження екологічних ризиків неможливо без групових дій не тільки на рівні держави та бізнесу, а й кожної конкретної людини. Тільки свідомий вибір кожного може зменшити вплив на навколишнє середовище. Стандарти ESG самі по собі не врятують світ і не зведуть нас до чистого нуля – це роблять люди. Саме люди можуть зробити принципи ESG основою бізнесу та стратегії, саме люди в радах директорів можуть ухвалювати рішення, керуючись розумінням, який вони матимуть вплив у майбутньому на планету загалом.