Посадити за колабораціонізм: на часі посилення кримінальної відповідальності за такі дії

Війна стала «лакмусовим папером» для виявлення осіб, які зраджують Україні. А отже, мають відповідати за свої дії. Проте, на думку законотворців, норми, що передбачають кримінальну відповідальність за такі дії, не надто суворі. Тому наприкінці минулого року народні обранці запропонували посилити кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність. У ВРУ зареєстровано вже три пов'язані законопроєкти. Оскільки значна частина змін, що пропонуються законопроєктом №8301 від 23 грудня 2022 року, не відповідають наразі потребам і лише ускладнять правозастосовну діяльність, пов'язану з притягненням винних за колаборацію та інші суміжні кримінальні правопорушення, парламентарі внесли минулого місяця ще два альтернативних законопроєкти під №8301-1 і №8301-2. Останній, від 9.01.2023, вбачається найбільш оптимізованим до української реальності, зокрема правозастосовної. Що ж передбачає цей документ і які нові підходи в цій сфері пропонують народні обранці, розповіли Mind старша юристка Arzinger, адвокатка Ганна Резнікова та юрист компанії Андрій Ткачук. 

Номер і дата реєстрації: №8301-2 від 9.01.2023.

Автори: Юрчишин Я.Р., Клименко Ю.Л., Совсун І.Р., Лозинський Р.М., Васильченко Г.І., Піпа Н.Р., Бобровська С.А.

Етап: 11 січня 2023 року депутатам надано законопроєкт для ознайомлення. Якщо документ буде ухвалений Верховною Радою України, то він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Альтернативні законопроєкти:
1) 8301 від 23.12.2022;
2) 8301-1 від 05.01.2023.

Ціна питання. Законопроєкт є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів і видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення).

Зміст. Нардепи пропонують внести зміни до наступних положень КК України. 

1. Пропонується змінити коло осіб, які підлягають відповідальності за колабораційну діяльність за ч. 1 ст. 111-1 КК України, а саме: притягати до відповідальності лише службових осіб.

Ці особи будуть нести відповідальність за:

1. Публічні заперечення агресії проти України, її окупації.
2. Підтримку рішень, дій та закликів до співпраці з агресором, його формуваннями, адміністрацією.
3. Спростування суверенітету на окупованій території.

Санкція. Окрім позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, законодавець пропонує додати можливість застосувати до особи штраф від 17 000 до 34 000 грн. або громадські роботи до 200 годин.

2. Запровадити спеціальну мету колабораційної діяльності у ч. 2 ст. 111-1 КК України для громадян України, а саме: утвердження тимчасової окупації території нашої країни, шляхом добровільного зайняття посади, не пов’язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади на окупованій території.

Санкція. Окрім позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років, законодавець пропонує додати можливість застосувати до особи штраф від 17 000 до 51 000 грн або громадські роботи до 240 годин.

3. Законодавець законопроєктом № 8301-2 розширює перелік діянь, які визначені в ч. 3 ст. 111-1 КК України та пов'язані з освітою і вихованням дітей.

Так, крім здійснення пропаганди в закладах освіти з метою сприяння агресії проти нашої країни, утвердження окупації території України та/або уникнення відповідальності за агресію, додатково пропонується карати громадянин України за:

• за агітацію, вербування та інші форми залучення дітей до рухів і формувань ыз метою їх залучення до лав збройних формувань агресора;
• забезпечення діяльності таких рухів і формувань;
• добровільне впровадження стандартів / програм освіти агресора, що викривляє історичні факти, схвалює дії агресора;
• розпалювання ворожнечі проти України, її громадян, її Збройних Сил.

Санкція. Санкція незмінна – виправні роботи до 2 років або арешт до 6 місяців або позбавлення волі до 3 років, з позбавленням права обіймати посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років.

4. Бізнесу варто звернути увагу, що наразі ч. 4 ст. 111-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за передачу матеріальних ресурсів окупантам та провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором та її військами й незаконними органами.

Законопроєкт переглядає зазначені положення та пропонує, по-перше, конкретизувати, що передача матеріальних ресурсів відбувається саме добровільно, по-друге, звузити спектр господарської діяльності у взаємодії, за який каратимуть бізнес, до діяльності з:

1. Підтримки та розбудови об’єктів воєнної інфраструктури агресора.
2. Видобутку та експорту корисних копалин і сировини.
3. Надання транспортно-логістичних послуг з перевезення військовослужбовців.
4. Постачання озброєння, військової чи спеціальної техніки агресору.
5. Виробництва та реалізації товарів подвійного використання.

Санкція. Санкція незмінна – штраф до 170 000 грн або позбавлення волі від 3 до 5 років, з позбавленням права обіймати посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років та з конфіскацією майна.

5. У ч. 7 ст.111-1 КК України пропонується додати до переліку органів, добровільне зайняття посади в яких громадянином України буде каратися, органи прокуратури.

Таким чином, пропонується конкретизувати відповідальність за добровільне зайняття посади й в органах прокуратури на окупованій території.

Санкція. Санкція незмінна – позбавлення волі від 12 до 15 років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю від 10 до 15 років та з конфіскацією майна чи без неї.

6. Законопроєкт пропонує додати частину 4 до ст. 111 КК України та встановити додаткову підставу для звільнення від відповідальності за державну зраду.

Нагадаємо, що державна зрада – це діяння вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, зокрема:

1. Перехід на бік ворога в період конфлікту.
2. Шпигунство.
3. Надання іноземній державі чи організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Нині передбачена така підстава звільнення як добровільна заява органам державної влади про зв’язок з іноземною державою чи організацію за умови невчинення жодних дій.

7. Планує зазнавати змін також і ст. 111-2 КК України «Пособництво державі-агресору».

Нагадаємо, що пособництво державі-агресору у вигляді допомоги агресору (пособництво), його формуванням з метою завдання шкоди Україні здійснюється громадянином України, іноземцем чи особою без громадянства, за винятком громадян держави-агресора, шляхом:

1. реалізації чи підтримки рішень та/або дій агресора, його формувань, адміністрації;
2. добровільного збору, підготовки та/або передачі матеріальних ресурсів чи інших активів представникам агресора, його збройним формуванням та/або адміністрації.

У новому законопроєкті нормотворець пропонує виключити із суб'єктів, які можуть нести відповідальність за пособництво, громадян України, а щодо іноземців чи осіб без громадянства, встановити умову постійного проживання станом на 24 лютого 2022 року на території України.

8. Народні депутати також пропонують змінити санкцію ч. 1 ст. 436-2 КК України «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, глорифікація її учасників».
Так, за вчинення основного (некваліфікованого) складу кримінального правопорушення пропонується виключити позбавлення волі на строк до 3 років та замінити його на штраф від 8 500 до 17 000 грн поряд із виправними роботами до 2 років або арештом до 6 місяців.

Також зазначені зміни до частини статті концептуально змінять підхід до досудового розслідування таких кримінальних правопорушень, оскільки в разі їх ухвалення такі діяння стануть кримінальними проступками.

Позиція юристів. Правове регулювання кримінальної відповідальності за подібні кримінальні правопорушення повинні відбуватися поруч з чітким розумінням специфіки життя людей в умовах війни та особливо під окупацією.

Варто погодитися, що удосконалення норм кримінального законодавства, які пов'язані з антиукраїнською діяльністю, нині є конче необхідним процесом, оскільки чинні редакції ст. 111-1 та інших статей КК України складно назвати досконалими та такими, що враховують більшість аспектів проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях.

Згадані статті потребують негайного перегляду заразом із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Останній, на жаль, поки не дає чіткої відповіді, як діяти громадянам, що опинилися під окупацією, аби їх дії не були кваліфіковані за чинною редакцією ст. 111-1 та інших статей КК України.

Запропонована редакція в законопроєкті норм КК України значним чином лібералізують політику держави, особливо до мешканців окупованих територій, яким інколи доводиться вимушено вчиняти діяння перелічені у згаданих статтях КК України.

Хто буде в плюсі: 

• держава, оскільки до багатьох санкцій було додане покарання у вигляді штрафу;
• правоохоронні органи, оскільки зазначені зміни дозволять більш чітко розмежовувати склади кримінальних правопорушень;
• особи, яких примусово змушували вчиняти правопорушення передбачені 111-1 КК України, оскільки до більшості діянь додається умова добровільності;
• усі незаконно мобілізовані на окупованих територіях, якщо вони здалися в полон, оскільки тоді вони звільняються від кримінальної відповідальності за ст. 111 КК України;
• бізнес-сектор на окупованій території, який забезпечує життєдіяльність населення й не допомагає окупаційній армії та адміністрації.

Хто буде в мінусі. Наразі чинна редакція законопроєкту не дозволяє говорити, що хтось буде в мінусі, оскільки більша частина його змін спрямована на лібералізацію згаданих статей.

Висновки. Запропоновані зміни у трьох альтернативних проєктах говорять про жваві дискусії щодо підходів до змін антиукраїнських статей КК України. Наразі вбачається, що найбільшої зваженості, обґрунтованості та виправданості має саме законопроєкт №8301-2 від 9.01.2023.