Житниця стала неактуальною, тепер будуємо зброярню: основні тези голови Мінстратегпрому на КМЕФ
Індустріальний потенціал країни, лідерство в експорті зброї та робота іноземних компаній
Напередодні президент повідомив про розробку в Україні програми з комплексного власного виробництва зброї, зокрема ракет, дронів, бронетехніки, снарядів і засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Також про це йшлося й на Київському міжнародному економічному форумі (КМЕФ). Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін розповів на КМЕФ про індустріальний потенціал України, а також про те, чи стане зброя після війни головним експортним продуктом України, як мають працювати заводи та які результати є вже на сьогодні. Mind записав головні тези з його виступу.
Про індустріальний потенціал України
Для того щоб великі речі робити індустріальними, потрібен великий бізнес. Це не значить, що середній чи малий бізнес не є важливим, але, якщо ми як держава хочемо системно розвивати індустріалізацію, маємо зрозуміти, що без великого бізнесу це неможливо.
Ми 20 років будували аграрну країну, йшли шляхом житниці Європи. Досягли хороших результатів – наше зерно найдешевше у світі, наша логістика найефективніша у світі. На жаль, весь світ нам показав, що ця модель не може бути сталою, довгостроковою, живучою.
Ми війною вимушені будувати оборонно-промисловий комплекс, але це ще й можливість для нас як для країни стати арсеналом вільного світу.
Читайте також: Треба більше зброї: чому Захід постачає мало боєприпасів
Про оборонну промисловість
Якщо ми як держава сфокусуємося на оборонці, дамо можливість цій галузі розвиватись, я впевнений, що ми побудуємо найсильніший оборонно-промисловий комплекс.
Виробництво дронів показало перспективність цієї галузі. Більшість того, що летить за межі України, вироблено в Україні. Більшість того, що летить на лінії фронту, вже вироблено в Україні. І ви побачите в найближчі шість місяців щомісячно кратне зростання вітчизняного виробництва.
Я впевнений, що за іншими напрямами буде відчутний результат. Ми про них мовчимо й будемо мовчати. Ви частково щось чуєте з новин: бренди, назви. Але все більше вітчизняного виробництва з'являється на фронті. Для нас як для країни це може бути головним експортним продуктом після закінчення війни. Повірте мені, це стане головним експортним продуктом України. І в ньому найбільша додана вартість.
Оборонною промисловістю можна замінити ту частину мирних замовлень, що бізнес втрачає.
Приведу простий приклад. Корпуси для артилерійських снарядів і мін. Ще шість місяців тому в нас, наприклад, для 82-ї міни було два постачальники. На сьогодні – понад 20. Це значить, що ще 18 компаній знайшли можливість переключити своє ливарне виробництво на виробництво корпусів мін. Так само за багатьма напрямами ми будемо бачити кратне зростання. Я впевнений, що оборонка – наше майбутнє. Треба фокусуватися на ній.
Читайте також: The Economist: Україні потрібно думати про асиметричні способи використання дронів
Про роботу компаній і заводів
В Україні є достатньо заводів, на яких західні виробники товарів у оборонній сфері могли б створювати свої продукти.
Ми знайшли модель, яка підходить і вітчизняним, і іноземним виробникам. Ми не очікуємо від іноземних компаній мільярдних інвестицій під час війни в нові оборонно-промислові підприємства. Ми очікуємо, що вони прийдуть в Україну, відкриють офіси, візьмуть свою конструкторську документацію і за ліцензією почнуть спочатку виробництво в Україні. У нас достатньо виробничих підприємств, які можуть взяти креслення та зробити деталі. Потім зібрати це – й отримати український готовий продукт за іноземними кресленнями.
Це простий, доступний, необтяжений активами й інвестиціями крок, який дає можливість іноземним компаніям починати працювати в Україні.
Я вірю в те, що нам потрібно швидше починати. Для цього необхідно дати можливість іноземцям на наших заводах, а в нас вони є, почати виробництво їхніх продуктів.
Заводи мають працювати та створюватись.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
