Не дронами єдиними: нам можуть допомогти РЕР і РЕБ
Потрібно підтримувати виробництво та спрощувати процедуру закупівель
Виробництво БпЛА в Україні збільшилося в десятки разів. Так, днями стало відомо про запуск у серійне виробництво українських ударних дронів типу «шахед». Проте цього недостатньо для перемоги над росіянами в повітрі. І справа не в кількості дронів. Андрій Штепа, співзасновник компанії AirUnit, розповів Mind про можливості сучасних систем боротьби з безпілотниками та шляхи поліпшення нашої армії в цьому питанні.
Читайте також: Дрони фронту: стратегічні та цивільні безпілотники у справі
Мабуть, вже кожен українець добре розбирається в типах безпілотних літальних апаратах (БпЛА). Наприклад, є умовно побутові квадрокоптери. Вони добре підходять для аеророзвідки та, за певної модернізації, для скидування боєприпасів на ворога.
Є FPV-моделі: оператор бачить картинку з них у спеціальних окулярах, що змінює можливості управління. Зазвичай дрони-камікадзе, які врізаються та підривають танки, – цього типу.
Є і крилаті БпЛА – вони, як маленькі літачки, але без пілота. Кляті «шахеди» належать саме до цієї категорії. І зараз українці та росіяни змагаються, хто придбає чи створить крутіші моделі безпілотників і хто зробить більше такої техніки. Не дарма ж цю війну вже назвали війною дронів.
РЕР та РЕБ – ефективна зброя проти «шахедів»
Але проти будь-якої зброї людство придумує протидію. І тут є два варіанти. Перший ми добре бачимо та чуємо: збивати безпілотники автоматом, кулеметом або з ПЗРК. Ідея зрозуміла, але не дуже безпечна.
По-перше, мішень має бути близько. Це збільшує ризик пошкоджень від уламків.
По-друге, на це треба витрачати патрони чи ракети, яких може бути мало.
Тому є цікавіший варіант – радіоелектронна розвідка (РЕР) і радіоелектронна боротьба (РЕБ). РЕР шукає сигнал, яким БпЛА обмінюється з пультом управління, та ідентифікує модель. На основі цих даних РЕБ намагається перехопити контроль над дроном або заглушити його навігатор на основі GPS, ГЛОНАСС чи Beidou та збити зі шляху.
Це може відбуватися на великих відстанях – просунуті комплекси перехоплюють безпілотники за десятки кілометрів.
Слабкі місця радіоелекторніки
Втім варто визнати: у війні безпілотників та РЕР/РЕБ не буде переможців. Технології не стоять на місці. Якщо хтось придумує новий, надзахищений канал передачі даних для управління дроном, хтось обов’язково спробує зламати його. Якщо йому це вдасться, хтось інший думатиме над іншим варіантом радіозв’язку з БпЛА. А потім ще раз, і ще, і ще.
Це, як кажуть програмісти, не баг, а фіча. Тобто це не недолік систем РЕР і РЕБ, а їхня особливість. Ви маєте постійно стежити за сучасними рішеннями та навчатися використовувати їх для перемоги.
І тут переходимо до найбільш важливої частини – де взяти ці комплекси?
Варіантів два. Перший, очевидний – купляти готові системи. У світі є дійсно круті виробники, як, наприклад, німецька Aaronia AG. У всіх широкий асортимент моделей: від компактних, які поміщаються у валізу, до стаціонарних комплексів для захисту аеропортів чи атомних електростанцій. Деякі із цих систем борються лише з дронами по типу DJI, деякі – «всеїдні». Але всі моделі РЕР/РЕБ об’єднує висока ціна. Флагманські системи коштують мільйони гривень. А для масштабів нашого фронту потрібні десятки таких комплексів.
Тож є другий варіант: будувати своє. Але це, напевно, складніший сценарій. Адже розробка коштує вже мільйони доларів. Та й процес значно довший, ніж створення дронів, яке в Україні опанували вже десятки компаній. Згадана Aaronia AG починала далекого 2008 року…
Звичайно, у нас є гарні рішення: системи «Буковель» від Proximus і «Нота» від «Трітел». Вони спрямовані проти російських «Орланів» та «Ланцетів», але цього замало.
Хлопці на нулі передусім потребують технологій проти маленьких дешевих FPV-дронів, які кожного дня летять просто сотнями.
З огляду на це є третій, найвдаліший варіант – поєднати перші два. Україні, звичайно, треба продовжувати підтримувати й розвивати власних виробників. І не лише тих, про яких ішлося вище.
Закупівлю РЕБ потрібно спрощувати
Ми маємо мислити стратегічно, на роки вперед, щоб у перспективі не залежати від когось. Адже в багатьох українських розробках використовуються китайські компоненти, що лишає сенсу всю ідею. Та й багато наших технологій ще на стадії прототипів і тестів.
Головне рішення для тут і зараз – домовлятися з партнерами про масштабні постачання систем РЕР/РЕБ. За різними оцінками, фронт прикрито лише на 20%.
Деякі поліпшення в цьому напрямку є. Наприклад, Німеччина оплатила декілька топових установок Aaronia X9, які наші фахівці допомогли налаштувати на місцях. Є й інші постачання простіших моделей виробників зі США, Великої Британії, навіть Нової Зеландії.
Позитивним рішенням було й нещодавнє спрощення закупівлі та постановки на озброєння комплексів РЕР і РЕБ, на якому наполягали в Міноборони. Але все це – лише початок. Тож ми маємо поліпшувати та пришвидшувати закупівлі. Це дозволить нам спокійніше дивитися в синє небо і не так боятися ворожого дрона. Хоч у рідному місті, хоч в окопі.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
